Ухвала суду № 46701930, 02.07.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Терлецького О.О. -розглянувши заяву представника Київської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниці) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Митниці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 травня 2015 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року про часткове задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Митниця подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах статті 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 6 лютого 2014 року (справа № К/9991/64292/12).

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що звільнення ОСОБА_4 відбувалося з порушенням порядку, передбаченого статтею 148 КЗпП, зокрема, не вказано часу вчинення порушення трудової дисципліни, ступеня тяжкості вчиненого проступку, заподіяної позивачем шкоди тощо.

У рішенні, наданому для порівняння йдеться про обґрунтованість звільнення позивача за порушення трудової дисципліни в межах місячного строку з часу виявлення проступку.

З наведеного випливає, що рішення касаційного суду, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки заява Митниці є необґрунтованою, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_4 до Київської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

О.О. Терлецький