Рішення № 46697772, 13.07.2015, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2574/15

Провадження № 2/740/819/15

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Ковальової Т.Г.,

при секретарі Кононяко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (далі КП) про стягнення сум індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з КП «Виробниче управління комунального господарства» на її користь 4224, 50 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати та стягнути 1000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що в період з 13.01.2009 року по 31.03.2014 року вона перебувала у трудових відносинах з КП «Виробниче управління комунального господарства» на посаді оператора ЕОМ.

Відповідно до двох довідок КП відповідач нарахував, але не виплачував їй заробітну плату (без урахування обов»язкових платежів та зборів) за період: вересень 2013 року 1393,55 грн., жовтень 2013 року 298,53 грн., листопад 2013 року 1819,63 грн., грудень 2013 року 1428,71 грн., січень 2014 року 1354,80 грн., лютий 2014 року 150,10 грн., березень 2014 року 1214,58 грн., а всього 8559, 90 грн., і за березень 2014 року з доплатою 1323,77 грн.

Сума у розмірі 8559,90 грн. була стягнута на підставі судового наказу від 14 квітня 2014 року, виданого Ніжинським міськрайонним судом (справа №740/1434/14, провадження№2н/740/539/14), 1323,77 грн. було стягнуто на підставі судового наказу від 16 квітня 2014, виданого Ніжинським міськрайонним судом (справа №740/1686/14, провадження №2-н/740/170/14).

21 квітня 2015 року відповідно до постанов про закінчення виконавчого провадження Ніжинського міськрайонного управління юстиції дані виконавчі листи фактично виконані.

Відповідно до ст.116 КЗпП України відповідач був зобов»язаний в день її звільнення, а саме 31.03.2014 року виплатити розрахункові кошти у сумі 8559,90 грн. та 1323,77 грн.

Відповідач не виплатив їй заробітну плату, чим порушив її трудові права.

Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням виплатити йому заробітну плату, але відповідач від виплати відмовився, посилаючись на відсутність коштів.

Враховуючи положення ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» необхідно застосовувати індексацію тільки за 2014 рік 124,9 %.

Період: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року заробітна плата -4840,42 грн., відсоток індексації 145,2%, заробітна плата з індексацією 7028,29 грн., індексація 2187,87 грн.; період: січень 2014 року заробітна плата 1354,80 грн., відсоток індексації 01.03.2014 31.03.2015 142,0 %, заробітна плата з індексацією 1923,81 грн., індексація 569,01 грн.; період: лютий 2014 року заробітна плата 1150,10 грн., відсоток індексації 01.03.2014 31.03.2015 142,0%, заробітна плата з індексацією 1633,14 грн., індексація 483,04 грн.; період: березень 2014 року заробітна плата 1214,59 грн., відсоток індексації 01.04.2014 31.03.2015 138,80%, заробітна плата з індексацією 1685,55 грн., індексація 470,96 грн.; період: доплата березень 2014 року заробітна плата 1323,77 грн., відсоток індексації 01.04.2014 31.03.2015 138,80%, заробітна плата з індексацією 1837,39 грн., індексація 513,62 грн.

Таким чином відшкодуванню підлягає 4224,50 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку із порушенням строків її виплати.

З неотриманням заробітної плати порушився її нормальний життєвий уклад і на даний час вона повиненна затрачати додаткові зусилля, щоб знайти гроші для проживання та організації свого життя, оскільки заробітна плата і досі їй виплачена не була. Тому, враховуючи все вищеперераховане вона оцінює завдану їй моральну шкоду у 1000 грн.

В судове засідання позивачка не з*явилася, наддавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності і згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з»явився, будучи належним чином повідомлений, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд відповідно до ст.224 ЦПК України розглянув справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, враховуючи, що позивачка проти цього не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають часткому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Копією трудової книжки позивачки та наказом відповідача №43К від 31.03.2014 року засвідчено, що позивачка працювала у Комунальному підприємстві «Виробниче управління комунального господарства» на посаді оператора ОЕМ цеху утримання полігону ТПВ та благоустрою з 13.01.2009 р. по 31.03.2014 р.

При нарахуванні заробітної плати не було враховано індекс зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги. Згідно розрахунків сума компенсації за інфляційні процеси за період з вересня по грудень 2013 року та з січня 2014 року по березень 2014 року становить 4224,50 грн. і підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до вимог ст.95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому порядку, а саме відповідно до ст. 34 ЗУ «Про оплату праці».

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 гривень слід задовольнити частково, приймаючи до уваги тривалість терміну невиплати заробітної плати,її розмір, глибину моральних страждань, необхідність змінювати уклад життя, чим позивачці завдано моральних страждань,але розмір моральної шкоди, виходячи із засад розумності та справедливості слід визначити в розмірі 300 грн.

Керуючись ст.ст. 95, 116 КЗпП України, ст.34 ЗУ «Про оплату праці», ст.213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про стягнення сум індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства», що знаходиться за адресою: вул.Чернігівська, 128, м.Ніжин Чернігівської області, р/р 26007704200324, АТ «ОСОБА_2 Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 31818672, на користь ОСОБА_1 4224,50 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати та 300 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього стягнути 4524 (чотири тисячі п*ятсот двадцять чотири) грн..50 коп.

Стягнути з комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на користь держави.

Направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ковальова Т.Г.