Ухвала суду № 46693624, 07.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1890/15 Головуючий в І інстанції Посунько Г.А.

Категорія: 27 Доповідач: Цуканова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

2015 року липня місяця «07» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1Суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від «26» травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.11.2004р., посилаючись на те, що останній отримав кредит 10000 грн. з кінцевим строком повернення до 06.02.2006р., проте кредит не погашає, через що виникла заборгованість, розмір якої складає: по відсоткам за користування кредитом в сумі 12592,83 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 49867,74 грн., всього 62460,57 грн. На підставі викладеного Банк просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 62460,57 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 624,61 грн.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 26.05.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

В письмових запереченнях ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, представника Банку, відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору №НЕН0SК00000008 від 06.02.2004р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 10000 грн., зі щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,10% в день, з кінцевим строком повернення до 06 лютого 2006 року.

Відповідно до вимог п.1.1 кредитного договору погашення кредитної заборгованості здійснюється шляхом щомісячного надання позичальником банку грошових коштів в сумі не менше 593 грн., не пізніше 06 числа кожного місяця.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1054, ч.1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З квітня місяця 2005 року ОСОБА_5 не виконував свої договірні зобовязання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, внаслідок чого в нього виникла прострочена кредитна заборгованість.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 07.05.2007р., ухваленим в цивільній справі №2-105/2007, з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №НЕН0SК00000008 від 06.02.2004р.: по кредиту в сумі 4873,21 грн., по відсоткам за користування кредитом в сумі 4492,42 грн., пеню за несвоєчасне виконання кредитних зобовязань в сумі 1321,82 грн., всього 10687,45 грн. Судове рішення набрало законної сили та було звернене до примусового виконання. Постановою старшого державного виконавця ДВС Горностаївського РУЮ Херсонської області від 10.11.2010 року виконавче провадження з примусового виконання судового рішення було закрите у звязку з повним виконанням боржником ОСОБА_5 свого боргового зобовязання.

Після сплати відповідачем кредитної заборгованості за судовим рішенням Банком розраховано заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 12592,83 грн. та пені в сумі 49867,74 грн., всього 62460,57 грн.

Відмовляючи Банку в задоволенні позову, суд виходив з того, що ним пропущено строк позовної давності, оскільки кінцевий строк погашення кредиту 06.02.2006р., останній платіж ОСОБА_5 здійснено в березні 2005р., переривання строку позовної давності 06.01.2010р. внаслідок погашення пені в розмірі 200,00 грн. не відбулося, оскільки походження цих коштів не встановлено, факт їх перерахування відповідач заперечує.

Оскільки загальний строк позовної давності, передбачений ч.1 ст. 257 ЦК України 3 роки, сплив, про його поновлення Банк не просить, а відповідач подав заяву про застосування позовної давності, то суд на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України відмовив Банку в задоволенні позову.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, право-відношення сторін та правильно визначено норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, тому висновок суду про відмову позивачеві в задоволенні позовних вимог є правильним.

Разом з тим, суд не дав оцінці тій обставині, що Банк заявив вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені за порушення зобовязань після того, як судовим рішенням кредитна заборгованість стягнута, строк дії кредитного договору закінчився - 06.02.2006р., вимоги Банку про повторне стягнення по договору, строк якого закінчився, законом не передбачені, а вимоги відповідно ст. 625 ЦК України, яка регулює правовідносини сторін за встановлених обставин, щодо порушення виконання грошового зобовязання позивач не заявляв.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови №14 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги Банку про стягнення процентів і пені є незаконними і необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Хоча судом оцінку доведеності позовних вимог не дано, а передчасно вирішено про застосування строків позовної давності, колегія суддів, зважаючи на правильний висновок суду про відмову в позові, підстав для скасування рішення суду не вбачає.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про оцінку факту погашення відповідачем 06.01.2012р. 200,00 грн. як доказу переривання строку позовної давності, оскільки за встановленою колегією суддів безпідставністю вимог, дана обставина не має юридичного значення.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Горностаївського районного суду м.Херсона від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 14 липня 2015 року

Ухвала набрала законної сили 07 липня 2015 року

Суддя: І.В. Цуканова

Секретар судового засідання: О.О.Благовещенська