Ухвала суду № 46688962, 08.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5777/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ЮНІОН ОСОБА_3» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКРЕДИТ», ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ», ОСОБА_7 про визнання правочинів недійсними,-

встановила:

У травні 2015 року позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом, в якому просили визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0034/82/83151 від 26 вересня 2007року, які укладені 03.04.2014 року між ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ» та ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3», між ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКРЕДИТ», між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКРЕДИТ» та ОСОБА_7.

Позивачі також звернулися до суду з заявою про забезпечення позову, в якій посилаються на те, що, всупереч рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 січня 2013 року та в обхід встановленого законом порядку виконання судових рішень, право вимоги ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ» за виконавчим документом суду, тричі перепродане одного дня 03 квітня 2015 року.

На підставі зазначеного, позивачі просили прийняти заходи щодо забезпечення позову.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року заяву задоволено. Заборонено всім фізичним та юридичним особам здійснювати платежі або передавати заставлене майно та виконувати інші зобовязання за договорами від 03 квітня 2015 року про відступлення прав вимоги, укладеними ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКРЕДИТ», ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ», ОСОБА_7 за кредитним договором від 26 вересня 2007 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3» подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги та заяви, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі оскаржили договори про відступлення права вимоги та стверджують, що, всупереч рішенню Овідіопольського районного суду Одеської області від 28.01.2013 року та в обхід встановленого законом порядку виконання судових рішень, право вимоги ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ» за виконавчим документом суду тричі перепродане протягом одного дня, а наявність договорів, чинність яких оспорюється, порушує їх права у виконавчому провадженні та може тягнути за собою протиправне відчуження заставленого майна.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом п. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського суду Одеської області від 28 січня 2013 року з ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1402375,67 грн. (а.с.15-17).

На стадії виконання зазначеного судового рішення право вимоги ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ» за виконавчим документом суду було тричі перепродане протягом одного дня 03 квітня 2015 року.

05 травня 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ПАТ «ЮНІОН ОСОБА_3», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКРЕДИТ», ПАТ «ОСОБА_6 АВАЛЬ», ОСОБА_7 про визнання зазначених правочинів недійсними, оскільки внаслідок зазначених правочинів, нові кредитори самовільно збільшили розмір заборгованості відповідачів до 3200000 грн..

Крім того, подали до суду заяву про забезпечення позову, яка оскаржуваною ухвалою була задоволена.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у разі не прийняття заходів забезпечення позову є можливість подальшого відступлення права вимоги, що може ускладнити виконання у майбутньому судового рішення, та може завдати майнової шкоди позивачам.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову є законною, обґрунтованою та такою, що скасуванню не підлягає.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЮНІОН ОСОБА_3» відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_8

ОСОБА_2

ОСОБА_9