Постанова № 46688358, 01.07.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

№521/8971/15-а

№2а/521/202/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.Л.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2015 року ОСОБА_1, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Одеської митниці ДФС) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2015 року в м. Одесі відповідачем винесена постанова № 0047/50000/15 в справі про порушення митних правил про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України.

Як вказано в постанові про порушення митних правил: 28.01.2015 року приблизно о 14 год.00 хв. на вул. Краснова у м. Одесі під час проведення спільних заходів посадовими особами Одеської митниці ДФС та УДАІ ГУМВС України в Одеській області для перевірки документів законності знаходження на митній території України був зупинений автомобіль «BMW X5» реєстраційний номер GGJ698 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_1, країна реєстрації Литва, яким керував громадянин України ОСОБА_2, не маючи при собі документів, що підтверджували право користування вказаним автомобілем, на момент зупинки знаходився в автомобілі один.

Відповідно до даних Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби та ПІК «Інспектор 2006» встановлено, що 19.12.2014 року вказаний транспортний засіб громадянином Bors Valeri було ввезено на митну територію України через п/п «Маяки Удобне Паланка» Одеської митниці ДФС в митному режимі «Тимчасове ввезення» для особистого користування.

На момент зупинки транспортного засобу 28.01.2015 року співробітниками ДАІ, тимчасово ввезений автомобіль «BMW X5» реєстраційний номер GGJ698 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_1 знаходився під митним контролем.

У звязку з встановленням факту неправомірного, без дозволу органів доходів і зборів користування тимчасово ввезеним для особистого користування транспортного засобом, митне оформлення якого не закінчено, посадовою особою митниці у відношенні ОСОБА_2 було

складено протокол про порушення митних правил № 0047/50000/15 від 28.01.2015 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 469 МК України. При складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2 надав пояснення, зі змісту яких вбачається, що даний автомобіль йому надано знайомим для ремонту, коли він вирішив прокататися, був зупинений працівниками ДАІ. Крім того він знав, що транспортний засіб ввезено на територію України громадянином Bors Valeri.

Таким чином, встановлені митницею по справі обставини вказують на те, що користування ОСОБА_2 автомобілем «BMW X5» реєстраційний номер GGJ698 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ввезеним на територію України 04.03.2015 року громадянином Bors Valeri через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», було неправомірним, так як ч.4 ст. 380 МК України дозволяє використовувати тимчасово ввезені транспортні засоби для особистого користування на митній території виключно громадянами, які ввезли їх в Україну, тобто в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.469 МК України.

Оскаржувану постанову Одеської митниці ДФС вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню судом. Посилається на те, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 року №1-рп/2015 по справі № 1-4/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_3, щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України, а саме резолютивної частини рішення: Словосполучення «користування та розпорядження», що міститься в положеннях частини другої статті 469 Митного кодексу України, згідно з якою адміністративним правопорушенням визнається, зокрема, зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, необхідно розуміти так, що адміністративним правопорушенням є окремо як користування, так і розпорядження без дозволу органу доходів і зборів, митне оформлення яких не закінчено або які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем чи поміщені в режим митного складу. Користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України. Крім цього відповідно до абзацу 2 пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Тому вважає, що постанова Одеської митниці ДФС № 0047/50000/15 в справі про порушення митних правил є незаконною, та підлягає скасуванню.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2015 року позивачу поновлено строк на оскарження постанови Одеської митниці ДФС № 0047/50000/15 в справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 18.06.2015 р. та 01.07.2015 р. не зявився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. 01.07.2015 р., через канцелярію суду, представником ОСОБА_4, подана заява в якій вона просить перенести розгляд справи на іншу дату, у звязку з неможливістю прибути у судове засідання, тому, що на час та дату розгляду справи призначено до розгляду інша справа у судді Мазун. Оскільки, представником не додано до заяви жодного доказу на підтвердження поважності причини неявки у судове засідання, причина неявки визнана судом не поважною. На підставі ч. 4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування

правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контрою та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною першою статті 466 Митного кодексу України передбачено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Митне оформлення згідно ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Отже, невиконання особою дій, визначених законодавством України з метою завершення митного режиму транзит щодо вказаного транспортного засобу, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження цим транспортним засобом, щодо якого здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.

Частиною другою статті 469 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність за зміну стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 03.09.2012 року «Про кваліфікацію дій за ст. 469 Митного кодексу України» тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб строком до одного року, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

В той же час відповідно до абзацу 2 пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

З огляду на викладене, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами - нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст.469 Митного кодексу України.

В силу вимог ст.380, 469 Митного кодексу України суб'єктом, тобто особою, яка може бути притягнута до відповідальності за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України є особа (громадянин - нерезидент), яка тимчасово ввезла на митну територію України транспортний засіб особистого користування і порушила митні правила шляхом передачі його в користування іншій особі.

В судовому засіданні встановлено, що постановою від 04 березня 2015 року притягнута інша особа - позивач ОСОБА_2, який не ввозив автомобіль марки «BMW Х5», реєстраційний номер GGJ698 2002 року випуску, кузов № НОМЕР_1, на митну територію України і не є власником автомобіля, на якого покладається дотримання вимог Митного кодексу України, тобто вона не є субєктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.469 Митного кодексу України.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 року №1-рп/2015 по справі № 1-4/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_3, щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 Митного кодексу України, користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що позивач не є субєктом, якого слід притягувати до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.469 Митного кодексу України, а також те, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною таскасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0047/50000/15 від 04 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.469 Митного кодексу України з накладенням на нього штрафу в розмірі 8500 грн.

Керуючись ст.ст.3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 160, 161, 162 164, КАС України, ст.ст. 289 КУпАП, ст.ст. 246, 255, 458, 466, 469, 529 Митного кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, який діє на підставі ордера в інтересах ОСОБА_2 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України№ 0047/50000/15 від 04.03.2015 р. в справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_2.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні мають право оскаржити постанову протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.

Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті й видрукувано в одному екземплярі.

Суддя