Рішення № 46685382, 09.07.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/5903/14-ц Провадження № 22-ц/772/1937/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 46 Доповідач Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів: Жданкіна В.В., Денишенко Т.О.

при секретарі Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року, ухвалене по даній справі,

встановила:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом, який мотивував тим, що 26.03.1999 року між ним та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, в якому у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживали вони в ІНФОРМАЦІЯ_2, який належить йому на праві особистої власності.

14.11.2011 року шлюб між ними був розірваний в судовому порядку. Після розлучення ОСОБА_3 не знімаючись з реєстрації, виселилась із будинку і проживає в іншому місці, будь-яких її речей в будинку не залишилось.

Викладене послужило підставою для звернення в суд з вказаним позовом, в якому ОСОБА_2 просив визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком №10 за адресою вул. Некрасова в с. Майдан-Чапельський Вінницького району Вінницької області.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначила, що припинення шлюбних відносин не позбавляє її права користування житловим приміщенням, а особа може бути визнана такою, що втратила це право лише з підстав, встановлених законом, в даному випадку за відсутності члена сімї власника житла без поважних причин понад один рік за таким місцем проживання. Однак судом не взято до уваги того факту, що вона була позбавлена можливості користуватися таким житлом з поважних причин.

ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, через не повноту зясування судом усіх обставин справи. Зокрема, суд не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_3М, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до стю 213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26.03.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у виконкомі Парпуровецької сільської ради Вінницького району Вінницької області. У шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14.11.2011 року шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано (а. с. 7).

На підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 жовтня 2013 року за ОСОБА_2 було визнано право особистої приватної власності на житловий будинок №10 по вул. Некрасова, в с. Майдан-Чапельський, Вінницького району (а. с. 8-9).

Згідно домової книги у вказаному вище житловому будинку № 10 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а. с. 10-12).

Комісією в складі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7О, складено акт, затверджений Парпуровецькою сільською радою 13.11.2014 року, про те, що при огляді будинковолодіння № 10 по вул. Некрасова в с. Майдан-Чапельський Вінницького району, у присутності сусідів, складу комісії та за їх твердженнями, встановлено, що ОСОБА_3, 1978 р. н., у вказаному будинковолодінні з 2010 року не проживає, на момент складання акту її речей в будинку немає (а. с. 5).

Згідно довідки №838 від 13.11.2014 року, виданої Парпуровецькою сільською радою, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, один. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за вказаною адресою зареєстровані, але не проживають (а. с. 6).

За спожиті послуги по газу за вказаним будинковолодінням оплата здійснюється тільки ОСОБА_2, що підтверджується розрахунковою книжкою з оплати за природний газ (а. с. 51-53).

Судом першої інстанції вказані докази визнані достатніми для визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право проживання в будинку по вул. Некрасова, 10 в с. Майдан-Чапельський Вінницького району.

При цьому, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не довела того, що вибула з будинку проти її волі, та намагалася повернутися до будинку. А обставини про те, що вона не зверталась до суду з приводу її вселення до цього будинку та не намагалась вселитись у інший спосіб, розцінені як такі, що свідчать про залишення будинку нею добровільно із своєї волі.

За таких обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3, припинивши бути членом сімї позивача, не укладала з ним домовленостей щодо її подальшого проживання у будинку, не сплачувала жодного платежу щодо спожитих послуг, чим обмежувала права позивача як власника будинку.

З такими висновками суду погодитись не можна зважаючи на наступні обставини.

Зосередивши увагу на зясуванні тривалості непроживання ОСОБА_3 в будинку по вул. Некрасова,10 в с. Майдан-Чапельський, Вінницького району, де вона була зареєстрована і проживала з позивачем та малолітньою, на той час, донькою, до розірвання шлюбу, суд свої висновки щодо відсутності поважних причин непроживання в даному будинку обмежився лише посиланням на те, що відповідачка за захистом свого права на проживання в цьому будинку не зверталась до суду впродовж двох років.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (ч. 2 ст. 405 ЦК України).

Визначальною вимогою для визнання особи такою, що втратила право на користування житлом є відсутність поважних причин, які б перешкоджали праву на користування житлом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу на протягом 20102012 років неодноразово зверталася до правоохоронних органів з приводу погроз фізичною розправою (а. с. 32-36).

В кінці 2012 року вона, відстоюючи свої права, звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя в тому числі і вказаного будинку, а ОСОБА_2 звернувся до неї з зустрічним позовом про визнання за ним права власності на будинок. Справа знайшла своє вирішення лише 31 жовтня 2013 року з негативними для ОСОБА_3 наслідками.

За свідченнями ОСОБА_4, яка є донькою позивача та відповідачки, вона з матірю змушені були виселитись з будинку через постійні сварки. Вільного доступу до будинку вони не мають оскільки батько поміняв замки.

Вказані обставини доводять, що відповідачка не проживає в будинку по вул. Некрасова, 10 с. Майдан-Чапельський, Вінницького району з поважних причин.

Після визнання позивача одноосібним власником вказаного будинку ним не були запропоновані відповідачці, як бувшому члену сім'ї умови на яких би вона могла користуватись вказаним будинком. Встановлені по справі обставини навпаки свідчать про його небажання, щоб ОСОБА_3 користувалась будинком.

Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував того, що неповнолітня ОСОБА_4 після розлучення батьків, виявила бажання і проживає разом з ОСОБА_3 За таких обставин, визнання матері, з якою проживає донька, такою що втратила право користування житлом, негативно позначається на праві користування житлом і житлових правах і умовах дитини.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» вчинення будь-яких право чинів, які впливають на житлові права дитини вимагають згоди органів опіки і піклування.

Ухвалене рішення не відповідає засадам визначеним Законом України «про охорону дитинства» та пункту 1 статті 8 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», який гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла, що охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою житла.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог через порушення процесуального законодавства, недотримання вимог ч. 3 ст. 213 ЦПК України, щодо повного і всебічного зясування обставин по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 судова колегія з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 15 травня 2015 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя Підпис В. П. Нікушин

Судді: Підпис В. В. Жданкін

ОСОБА_8 Денишенко

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Вінницької області ___ ОСОБА_9