Рішення № 46685232, 16.12.2011, Березанський районний суд Миколаївської області

16.12.2011

Справа № 2-148

2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Старчеус О.П.,

при секретарі - Максименко С.Ф.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2Є ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ПАТ Перший Український ОСОБА_4 банк до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ Перший Український ОСОБА_4 банк про визнання недійсним договору іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що між ЗАТ Перший Український ОСОБА_4 банк, правонаступником якого є позивач, 19.05.2008 р. було укладено кредитний договір №05-236/08 з ТОВ Техноконз Додатковою угодою №1 від 04.09.2008 року до нього, за яким останньому було надано кредит у розмірі 300000,00 доларів США з терміном погашення не пізніше 19.05.2009 р. та сплатою відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ Техноконперед позивачем за кредитним договором між банком та ОСОБА_5 був укладений Договір поруки №05-236/08-П від 19.05.2008 року, згідно якого ОСОБА_5 поручилась перед позивачем за виконання боржником усіх його зобовязань за кредитним договором.

04.09.2008 року також, з метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ Техноконперед позивачем за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2Є був укладений Іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_2 передано в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,1733 га, та нежитлову будівлю, котедж №9, дільниця №8, загальною площею 149,90 кв.м, які розташовані в зоні відпочинку Коблеве, вул.Миколаївська, 9/13, Березанського району, Миколаївської області.

Посилаючись на те, що ТОВ Технокондо цього часу банку кредит не повернув у звязку з чим станом на 18.01.2010 року виникла прострочена заборгованість за основною сумою кредиту 275000 доларів США, позивач просить стягнути з поручителя ОСОБА_5 заборгованість за основною сумою кредиту, за відсотками за користування кредитом всього в розмірі 301427,70 доларів США, за нарахованою пенею за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 345036,87 гривень, також просить звернути стягнення на іпотечне майно ОСОБА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити та стягнути зі ОСОБА_5 заборгованість за Кредитним договором № 05-236/08 від 19.05.2008 року в розмірі 301427, 70 доларів США , що еквівалентно до курсу НБУ 2411783 гривень 31 копійку , в тому числі основна заборгованість за кредитом в сумі 275000 доларів США, що еквівалентно до курсу НБУ 2200330 гривень; заборгованість за відсотками в сумі 26427 доларів США 70 центів, що еквівалентно до курсу НБУ 211453 гривні 31 копійка; пеню в сумі 345036 гривень 87 копійок, та звернути стягнення на іпотечне майно ОСОБА_2 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_2 відповідно до ст.1 ЗУ Про іпотеку є майновим поручителем. Відповідно до п.4 ст.559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Лист-вимога направлений поручителю через 7 місяців після закінчення строку, тобто порука вже була припинена. Позивач не мав правових підстав для подання позову, оскільки договір поруки був припинений відповідно до чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити. Від зустрічного позову відмовився, про що надав письмову заяву.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася та не повідомила причину своєї неявки, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Кредитним договором № 05-236/08 від 19.05.2008 р. підтверджується надання ЗАТ Перший Український ОСОБА_4 банкТОВ Технокон в особі ОСОБА_5 кредиту в сумі 300000,00 доларів США з терміном повернення 19 травня 2009 року (а.с. 19-23)

З договору поруки № 05-236/08-П від 19.05.2008 р. укладеного між ЗАТ ПУМБта ОСОБА_5 вбачається, що вона поручається перед банком за виконання ТОВ Техноконзобовязань, що випливають з кредитного договору № 05-236/08 від 19.05.2008 р. (а.с.29-30).

Те, що між ЗАТ ПУМБ та ТОВ Технокон в особі директора ОСОБА_5 було укладено 04.09.2008 р. Додаткову угоду №1 до кредитного договору №05-236/08 від 19.05.2008 року, якою було доповнено кредитний договір №05-236/08, вбачається з цієї Додаткової угоди №1 до кредитного договору №05-236/08 (а.с. 28).

Заборгованість ТОВ Техноконперед позивачем по кредиту, відсоткам за користування ним та пенею за порушення строків сплати відсотків та основної суми кредиту за Кредитним договором №05-236/08 від 19.05.2008 р. станом на 18.01.2010 року (включно) підтверджується розрахунком банку (а.с. 12-17)

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в строк встановлений в договорі, одностороння відмова від зобовязання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 548, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання.

Крім того, відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК)

Згідно ст.66 Закону України Про банки і банківську діяльність (в редакції Закону від 20.09.2001 р.), державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України.

Відповідно до Положення Національного банку України Про кредитування № 246 від 28.09.1995 р., затвердженого постановою Правління Національного банку України № 246 від 28.09.1995 р. з подальшими змінами і доповненнями, кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобовязання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.(п.15).

П.16 Положення Про кредитування передбачає, що розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі.

Договір поруки, в силу якого поручитель зобовязується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання зобовязання з цією особою в цілому або в частині, передбачений ст..553 ЦК України.

Оскільки ТОВ Технокон порушило зобовязання перед позивачем, яке було забезпечено порукою, то відповідно до ст.. 554 ЦК України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2011 року провадження у справі за позовом ПАТ ПУМБ до ОСОБА_5, ТОВ Технокон, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2Є до ПАТ ПУМБ, ТОВ Техноконпро визнання недійсними кредитного договору, додаткової угоди та договору іпотеки в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ТОВ Техноконта визнання недійсним кредитного договору і додаткової угоди закрито, що унеможливлює стягнення боргу з боржника та поручителя в солідарному порядку за цим позовом.

З ч.2 ст.554 ЦК України вбачається, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки.

Ч.1 ст.555 ЦК України передбачає залучення боржника до участі у справі за клопотанням поручителя в разі предявлення до нього позову.

Такого клопотання від представника поручителя ОСОБА_2 про залучення боржника ТОВ Технокондо участі у справі не надходило.

Суд також вважає, що не було потреби залучати боржника ТОВ Технокондо участі у справі, оскільки боржником укладався кредитний договір в особі директора ОСОБА_5, яка є поручителем перед позивачем за виконання зобовязання боржника перед банком, та відповідачем по справі.

Відповідно до вимог п.3.1 ст.3 Кредитного договору 25 травня 2009 року позивачем ОСОБА_5 була направлена вимога про виконання порушеного зобовязання забезпеченого заставою , отримання якої підтверджується підписом ОСОБА_5 на цій вимозі в цей же день (а.с.34).

Оскільки позов до відповідачки ОСОБА_5 предявлено в строки, передбачені ч.4 ст.559 ЦК України, то він підлягає задоволенню в повному обсязі.

З ч.4 ст.559 ЦК України вбачається, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги , порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Позовні вимоги до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Іпотечним договором від 04.09.2008 року, який укладено між ЗАТ „ПУМБ та ОСОБА_2 підтверджується передача в іпотеку нерухомого майна з метою забезпечення виконання зобовязань ТОВ Технокон, що випливають з кредитного договору № 05-236/08 укладеного між ним та позивачем (а.с. 24-27).

З ч.2 ст.1 Закону України Про іпотекувбачається , що іпотека - це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Іпотекодавець - це особа , яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобовязання або зобовязання іншої особи перед іпотекодержателем . Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (ч.6 ст.1 вищезазначеного закону).

Майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобовязання іншої особи - боржника (ч.7 ст.1 цього закону).

Зі ст..7 Закону України Про іпотекувбачається, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині , встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Частина 1 ст.11 Закону України Про іпотекупередбачає відповідальність майнового поручителя перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання включно в межах вартості предмета іпотеки.

В ході розгляду справи суд дійшов висновку про те, що порука ОСОБА_2 припинилася, оскільки позивач не предявив до неї вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, який закінчився 19 травня 2009 року, а вимога їй була направлена 10 грудня 2009 року.

Те, що з вимогою до ОСОБА_2 про усунення порушень основного зобовязання забезпеченого іпотекою позивач звернувся 10 грудня 2009 року підтверджується цією вимогою (а.с.35).

Також, відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається з Додаткової угоди №1 від 4 вересня 2008 року до Кредитного договору №05-236/08 віт 19 травня 2008 року, укладеною між ЗАТ ПУМБ та ТОВ Техноконв особі директора ОСОБА_5 зобовязання боржника за кредитним договором змінено шляхом доповнень до Кредитного договору.

Як вбачається з тексту Додаткової угоди цими доповненнями збільшено обсяг відповідальності ОСОБА_2, як поручителя, за виконання зобовязань боржника ТОВ Техноконперед позивачем за кредитним договором № 05-236/08.

Доказів того, що ОСОБА_2 надавала свою згоду позивачу на укладення додаткової угоди та зміну зобовязань за кредитним договором суду позивачем не надано.

Тому суд вважає, що порука ОСОБА_2 припинилася також внаслідок збільшення обсягу її відповідальності, яка встановлена Додатковою угодою №1 від 4 вересня 2008 року, укладеною між позивачем та ТОВ Техноконв особі ОСОБА_5 без згоди ОСОБА_2

За таких обставин суд не бачить підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України , якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, ч.1 ст.223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ПАТ Перший Український ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь ПАТ Перший Український ОСОБА_4 заборгованість за Кредитним договором № 05-236/08 від 19.05.2008 року 301427 (триста одна тисяча чотириста двадцять сім) доларів США 70 центів, що еквівалентно до курсу НБУ 2411783 (два мільйони чотириста одинадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривень 31 копійку , в тому числі основна заборгованість за кредитом в сумі 275000 ( двісті сімдесят пять тисяч) доларів США, що еквівалентно до курсу НБУ 2200330 ( два мільйони двісті тисяч триста тридцять) гривень; заборгованість за відсотками в сумі 26427 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять сім) доларів США 70 центів, що еквівалентно до курсу НБУ 211453 (двісті одинадцять тисяч чотириста пятдесят три) гривні 31 копіка; та пеню в сумі 345036 ( триста сорок пять тисяч тридцять шість) гривень 87 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ Перший Український ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь ПАТ Перший Український ОСОБА_4 судові витрати в сумі 272 ( двісті сімдесят дві) гривні 42 копійки 84 копійки, в тому числі по оплаті судового збору в сумі 212,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 60 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_5 судовий збір в дохід держави на рахунок №31212206700047 , отримувач УДК у Березанському районі , МФО 826013, код ЄДРОПОУ 23627055, код класифікації доходів бюджету 22030001, банк ГУДКУ у Миколаївській області, в сумі 1487 (одна тисяча чотириста вісімдесят сім) гривень 16 копійок.

Провадження по зустрічному позову ОСОБА_2 до ПАТ Перший Український ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: