ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2015 р.Справа № 916/872/15-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.07.2015 року:
від позивача: Алєксєєв С.С., за довіреністю;
від відповідача: Мирончак А.П., за довіреністю;
від третьої особи: Кіташевський Д.А., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"
на рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 року
по справі № 916/872/15-г
за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця"
про стягнення 21530,00 грн.
В судовому засіданні 08.07.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Державне підприємство „Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (далі - позивач, ДП „Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс" (далі - відповідач, ТОВ „Трансінвестсервіс") про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу в перевізному документі в сумі 21530,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 307 ГК України, ст. ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 22 Правил видачі вантажів та мотивовані тим, що вантажовідправником - ТОВ „Трансінвестсервіс" зі станції відправлення - Чорноморська Одеської залізниці на адресу ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", станція призначення - Ігрень Придніпровської залізниці, було відправлено вантаж з вугіллям кам'яним антрацит у піввагоні № 56950967 за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, в якому масу вантажу зазначено 66750 кг, тоді як дійсна маса вантажу становить 64200 кг, про що на станції Ігрень Придніпровської залізниці складений відповідний комерційний акт від 30.08.2014 року за № 004064/325, що в свою чергу стало підставою для покладення на вантажовідправника штрафу в порядку ст. ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України, який становить 21530,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 року по справі № 916/872/15-г (суддя Щавинська Ю.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України, ст. ст. 2, 6, 23, 24, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. 12 Закону України „Про транспорт", п.п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів та мотивовано недоведеністю обставини зазначення вантажовідправником в перевізному документі від 28.08.2014 року за № 41616053 невірної маси вантажу у піввагоні № 56950967, що зумовлює відмову в задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду від 20.05.2015 року, ДП „Придніпровська залізниця" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначив про те, що: - місцевим господарським судом безпідставно надано правову оцінку договору № ДН-1-10-250дНЮ від 12.04.2010 року, оскільки його договірні правовідносини розповсюджуються лише в рамках станції Хімічна; - господарським судом першої інстанції також безпідставно взято до уваги відомість по зважуванню вагонів під назвою відвіс, оскільки його форма складання не відповідає додатку 15 до п. 2.1 Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом; - судом не звернуто уваги на ту обставину, що акт виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року підтверджує обставину відсутності маркування у спірному вагоні, з підстав відсутності дати здійснення такого маркування; - суд помилково послався на постанови Вищого господарського суду України за обставин відсутності в матеріалах справи документальних доказів, відображених у зазначених вище постановах.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Трансінвестсервіс" вказало, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, тоді як оскаржуване рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши рішення суду від 20.05.2015 року без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла до висновків про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, що 28.08.2014 року вантажовідправником - ТОВ „Трансінвестсервіс", на підставі залізничної накладної № 41616053, зі станції Чорноморська Одеської залізниці здійснено відправлення групи піввагонів, зокрема піввагону № 56950967 з кам'яним вугіллям антрацит на адресу одержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (станція призначення - Ігрень Придніпровської залізниці).
Залізнична накладна містить відомості, що вантаж - кам'яне вугілля антрацит завантажений у вагон № 56950967 засобами вантажовідправника насипом. Вантаж завантажено та закріплено відповідно до розділу ІІ ТУ правильно. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу - прийомоздавальник Дєлієргієва Є.Ю. Маса вантажу у вагоні № 56950967 складає: нетто - 66450 кг, тара - 21800 кг, маса вантажу визначена на 100 тонних вагонних вагах.
З матеріалів справи вбачається, що по прибуттю групи вагонів на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці за накладною №41616053 від 28.08.2014 року, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку піввагону 56950967 з вантажем - кам'яне вугілля антрацит та виявлено: брутто - 86000 кг, тара - 24800 кг, нетто - 64200 кг, що менше проти документа на 2550 кг. Завантаження здійснено рівномірно, нижче бортів на 30-40 см. Люк та двері зачинені, теча вантажу відсутня. Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України стягнути штраф з вантажовідправника в розмірі 21530 грн., про що зазначено в акті загальної форми № 224 від 30.08.2014 року станції призначення.
30.08.2014 року, також на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України здійснено контрольне зважування піввагону № 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року на 150 тонних тензометричних вагах ПД ТЕС, повірених 13.08.2014 року, які знаходяться на технічному обслуговуванні Придніпровської залізниці. За відправкою зазначеного на зворотній стороні цього акта: під час зважування виявилось у вагоні № 56950967 брутто - 86000 кг, тара - 21800 кг, нетто 64200 кг, що менше документа на 2550 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, за відсутністю природніх відкосів та поглиблень. За документом та фактично вантаж не маркований. Люк, двері зачинені, теча вантажу відсутня, недостаючий вантаж у вагон вміститися міг.
Як вже зазначалось вище, рішенням місцевого господарського суду від 20.05.2015 року відмовлено в задоволенні позову у повному обсязі з мотивів недоведеності обставини невірного зазначення в перевізному документі маси вантажу, з висновком якого суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ст. 2 Статуту залізниць України статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Як вказувалось раніше, залізнична накладна № 41616053 від 28.08.2014 року містить відомості, що вантаж - кам'яне вугілля антрацит, група вагонів завантажена засобами вантажовідправника насипом. Маса вантажу, зокрема, у вагоні № 56950967 складає: нетто - 66450 кг, тара - 21800 кг, яка визначена на 100 тонних вагонних вагах. Вантах завантажено та закріплено відповідно до розділу ІІ ТУ правильно. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу прийомосдавальник - Дєлієргієва Є.Ю.
По прибуттю групи вагонів на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України, було здійснено комісійну перевірку та виявилось, що у вагоні № 56950967 маса вантажу не відповідає масі, зазначеній в перевізному документі від 28.08.2014 року, а саме, встановлено масу вантажу - 64200 кг, що на 2550 кг менше проти перевізного документа. За таких обставин, 30.08.2014 року станцією призначення Ігрень Придніпровської залізниці було складено комерційний акт РА № 004064/235, в якому також було зазначено, зокрема, що за документом та фактично вантаж не маркований.
Колегія суддів відмічає, що притягування відповідача до матеріальної відповідальності в порядку ст. ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України можливо лише за умов доведеності залізницею обставини, що вантаж не було втрачено під час його перевезення, а має місце саме невірне зазначення вантажовідправником в перевізному документі маси вантажу.
Серед доводів апеляційної скарги скаржником було вказано, що судом безпідставно взято до уваги акт виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року , оскільки він не містить дати здійснення такого маркування.
Колегія суддів відмічає, що пунктом 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. N 542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 р. за N 796/5987 встановлено, що з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Матеріали справи містять в собі договір на виконання робіт № 220813/М, укладений 22.08.2013 року між ТОВ „РОСУКРТРАНС" (виконавець) та ТОВ „ТІС - ВУГІЛЛЯ" (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи з маркування вантажів в залізничних вагонах. Виконавець здійснює запобіжний захід забезпечення збереженості вантажів замовника, а саме маркування вантажів у вигляді збризкування вантажу вапняним розчином. Малюнок та кольорова гама маркування перед початком виконання робіт повинні бути узгоджені з замовником. Виконавець здійснює роботи з використанням власного матеріалу, вартість якого включається у вартість робіт по маркуванню одного вагону.(п.п. 1.1., 2.8 договору).
Згідно п.2.9 договору приймання - виконання виконаних робіт оформлюється актом приймання - передачі виконаних робіт, який складається виконавцем щомісячно та надсилається замовнику не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. До акту додається реєстр із зазначенням номерів вагонів, дати їх маркування з найменуванням місць виконання робіт.
Пунктом 9.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та є дійсним до 01.02.2014 року.
Матеріали справи також свідчать, що дія цього договору, шляхом укладення сторонами додаткових угод, декілька разів продовжувалась та відповідно до останньої редакції додаткової угоди до договору на виконання робіт № 220813/М від 22.08.2013 року, укладеної сторонами 11.12.2014 року, дія цього договору продовжена строком до 31.12.2015 року.
В матеріалах справи міститься копія акта виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року з якої вбачається, що на виконання умов договору № 220813/М від 22.08.2013 року ТОВ „РОСУКРТРАНС", 28.08.2014 року здійснило маркування вантажу у вагонах № 56232242, 56334113, 53536272, 53525184, 56950967, 53510459, 53514766, 56267008, 56239528, 56969017, тобто в тих вагонах, що прибули на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року.
Отже, викладене спростовує доводи скаржника щодо відсутності в акті виконання робіт № 14 від 31.08.2014 року дати виконання робіт з маркування вантажів в залізничних вагонах. Вказаний акт свідчить про обставину відправлення зі станції відправлення вантажовідправником вантажу у вагоні № 56950967 відповідно до вимог ТУ та напряму свідчить про суперечність відомостей, зазначених в комерційному акті від 30.08.2014 року в частині маркування вантажу, дійсним обставинам.
Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наявний в матеріалах справи відвіс, складений 28.08.2014 року та підписаний оператором - Дєлієргієвою Є.Ю., яка у перевізному документі № №41616053 від 28.08.2014 року виступає в якості відповідального за розміщення та кріплення вантажу, та підписаний комерційним агентом залізниці - Пацюк Т.А., свідчить про обставину зазначення вантажовідправником у перевізному документі маси вантажу спірного вагону № 56950967 відповідно до відвісу - 66750 кг. та прийняття участі представника залізниці під час зважування маси спірного вагону.
Доводи скаржника, що місцевим господарським судом безпідставно взято до уваги відомість відвісу з мотивів невідповідності його форми складання додатку 15 до п. 2.1 Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 13 грудня 2004 р. N 1098, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2004 р. за N 1657/10256, колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки за умовами п. 1.2 цих правил вони поширюються на морські порти України та всіх суб'єктів підприємницької діяльності, що є учасниками процесу транспортування вантажів через ці порти, а в даному випадку правовідносини відбуваються у внутрішньому сполученні залізничним транспортом на території України, і такі правовідносини регулюються окремими правилами та законодавчими актами, якими не встановлена форма складання відвісу.
Крім цього, колегія суддів приймає до уваги довідку вантажоодержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за № 24/1153 від 14.05.2015 року, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій вантажовідправник підтверджує, що в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку, зокрема, вантажу у вагоні 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року та виявилась фактична відповідність маси вантажу, зазначеній масі в перевізному документі, а саме 66750 кг., і будь - яких претензій щодо кількості вантажу, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, у вантажоодержувача до вантажовідправника немає.
Отже, виходячи з положень ст. 43 ГПК України та враховуючи вищевикладені обставини, які в сукупності свідчать про недоведеність позивачем обставини невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у спірному вагоні за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Колегія суддів також зазначає, що інші доводи апеляційної скарги не спростовують викладених обставин, а тому не приймаються до уваги.
Колегія суддів не приймає до уваги та не надає відповідної правової оцінки листу за № 392 від 07.07.2015 року, який в порядку ст. 101 ГПК України наданий представником третьої особи у судовому засіданні, що відбулось 08.07.2015 року з тих мотивів, що останнім не доведено поважності причин неможливості надання такого документального доказу до господарського суду першої інстанції при розгляді цієї справи, оскільки зі змісту вказаного листа вбачається, що запит до станції Чорноморська Одеської залізниці було здійснено лише 06.07.2015 року, тобто під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення від 20.05.2015 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування - відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 року по справі № 916/872/15-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст складено та підписано 13.07.2015 року.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.О. Журавльов
Судове рішення № 46684433, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 08.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/872/15-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: