Рішення № 46683675, 06.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р.Справа № 922/2744/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтару А.Д.

розглянувши справу

за позовом Заступника Харківського міжрайонного прокурора Харківської області (м. Харків) в інтересах держави в особі Харківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (с. Пісочин, Харківська обл.); 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Харківській області (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВО Східбуд" (м. Харків) про стягнення 55 327,73 грн. за участю представників сторін:

прокурор - Лях Г.В. (сл. посвідчення №029436 ВІД 02.10.2014 Р.);

позивача - Величко В.В. (наказ №4-к від 07.05.2013 р.); Куц Л.П. (довіреність №01-19/46 від 02.06.2015 р.);

3-ї особи - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник Харківського міжрайонного прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВО Східбуд" про стягнення коштів у розмірі 55 327,73 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор стверджує, що відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за договором підряду №01/07-ВМ від 19.08.2011 р., в зв'язку з завищенням вартості проектних робіт за рахунок завищення вартості виконаних робіт, та завдав матеріальної шкоди (збитків) Харківській районній державній лікарні ветеринарної медицини на суму 55 327,73 грн.

Прокурор в судовому засіданні 06.07.2015 наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2015 підтримав позовні вимоги прокурора.

В судове засідання 06.07.2015 представник 3-ї особи не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 07.05.2015, ухвала суду від 07.05.2015 про відмову у задоволенні заяви заступника Харківського міжрайоного прокурора Харківської області про вжиття заходів забезпечення позову та ухвала суду від 02.06.2015, що були направлені відповідачеві рекомендованими листами за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому прокурором витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20513672 від 30.04.2015, повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ТВО Східбуд" (підрядник) та Харківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (замовник) укладено договір підряду від 19.08.2011 №01/07 - ВМ.

Відповідно до п. 1.2 договору підряду, замовник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе виконання зобов'язань по наступних роботах: Розробка проекту на капітальний ремонт будівлі (капітальний ремонт покрівлі, капітальний ремонт фасаду) та благоустрою території Харківської районної державної лікарні ветеринарної медицини за адресою смт. Пісочин, вул. Транспортна, 20, згідно погодження сторонами кошторису, що додається, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору підряду види робіт та їх вартість визначаються прикладеними кошторисами за договірними цінами.

Ціна за вказаним договором визначається погодженою приблизною (динамічною) договірною ціною, яка складає 91 945,75 грн.

Вартість договору відповідно до п. 2.1 складає 91 945, 75 грн., у т.ч. ПДВ 15 324, 29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що роботи з проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції передано від виконавця до замовника актом здачі-приймання від 26.08.2011 № 1 на суму 91 945,75 грн.

Розрахунки за вищевказаним договором проведено на суму 91 945,75 грн. відповідно до платіжного доручення від 01.09.2011, тобто в повному обсязі.

Обсяг та вартість виконаних робіт обґрунтовано і погоджено кошторисом № 1 (додаток до договору від 19.08.2011 № 01/07-ВМ) та актом здачі-приймання проектно- вишукувальної, науково-технічної продукції від 26.08.2011 № 1.

Державною фінансовою інспекцією в Харківській області (далі - ДФІ в області) проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Харківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - ХРДЛВМ, лікарня) за період з 01.07.2010 по 31.07.2014. За результатами ревізії органом фінансового контролю складено акт від 28.10.2014 № 07-10/11.

Так, ревізією охоплено питання законності використання коштів, виділених на проведення робіт з капітального ремонту, проектно-вишукувальних робіт, робіт з технічного нагляду та виконання експертизи проекту.

З метою документального підтвердження виду, обсягу, і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ХРДЛВМ та ТОВ "ТВО Східбуд" за період з 01.07.2010 по завершений місяць в ході ревізії спеціалістами ДФІ в області проведено зустрічну звірку в ТОВ "ТВО Східбуд", про що складено довідку зустрічної звірки від 02.10.2014 № 061-11/41-з.

Зустрічною звіркою встановлено невідповідність п. п. 2, 3, 4, 5 кошторису № 1, виконаних спеціалістами відповідача, а саме: інженером 1 категорії в кількості 3 людини, інженером 2 та 3 категорії в кількості 6 людей не підтверджується у зв'язку з відсутністю прізвищ, посад та підписів в головній проектній документації, а саме: відсутні відомості про учасників проектування по кожному розділу, переданої по акту здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції від 26.08.2011 № 1.

Зокрема, встановлено, що ескізний проект фактично підписали головний інженер проекту Боровий С.О. та інженер Мурашкіна О.В. Будь-які підписи інших восьми спеціалістів ТОВ "ТВО Східбуд" із десяти зазначених в наказі від 19.08.2011 № 19/08-1 "Про організацію розробки будівельних проектів, будівельних робіт та облаштування території" у вказаному проекті відсутні.

Таким чином, ревізією встановлено завищення вартості робіт, виконаних підрядною організацією ТОВ "ТВО "СХІДБУД", на загальну суму 55 327,73 грн. (з ПДВ).

З довідки зустрічної звірки в ТОВ "ТВО "СХІДБУД" №061-11/41-з від 02.10.2014 Державної фінансової інспекції в Харківській області вбачається, що внаслідок оплати завищеної вартості проектних робіт за рахунок завищення вартості виконаних робіт ХРДЛВМ завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 55327,73 грн. з ПДВ за 2011 рік.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ч. 2 вказаного закону, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності контрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

В матеріалах справи немає підтверджень, щодо зауважень позивача стосовно виконаних договірних робот відповідачем, а тому суд приходить до висновку, що замовник контролював хід виконання робіт, був ними задоволений і жодних зауважень щодо їх обсягу і якості не заявляв.

Вищевикладене підтверджується підписаним замовником актом здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору №01/07-ВМ.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 628 ЦК визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК).

Таким чином, матеріали справи не містять доказів і прокурором і позивачем не доведено, що відповідачем порушено зобов'язання, закріплені в договорі підряду.

Ст. 849 ЦК України передбачає право замовника в будь-який час перевіряти хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Виходячи з матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що встановлене в довідці зустрічної звірки Державної фінінспекції в Харківській області від 02.10.2014 №061-11/41-з завищення вартості виконаних підрядником, ТОВ "ТВО Східбуд", підрядних робіт на загальну суму 55327,73 грн. є безпідставним.

Крім того, з висновками довідки директор ТОВ "ТВО Східбуд" не погодився. В матеріалах справи міститься лист з поясненнями та запереченнями директора ТОВ "ТВО Східбуд" №071014 від 07.10.2014.

До того ж, суд із посиланням на положення до ч. 2 ст. 189, 190, 191 ГК України вважає, що норми ДБН не є обов'язковими для застосування регульованими державою цінами, посилаючись на положення ч. 3 ст. 632 ЦК України, зазначаючи, що зміна ціни договору після його виконання заборонена.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога Заступника Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення з відповідача ТОВ "ТВО Східбуд" завищення вартості виконаних підрядником, ТОВ "ТВО Східбуд", підрядних робіт у розмірі 55327,73 грн. не обґрунтована, матеріалами справи не підтверджена, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову та те, що заступник Харківського міжрайонного прокурора Харківської області звільнений від сплати судового збору, судовий збір у цій справі не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова