ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" липня 2015 р.Справа № 921/505/15-г/13Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод", вул. Д.Нечая, 25, м. Тернопіль
до відповідачів: 1. Кооперативу "СОЮЗ", вул. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль
2. Приватного підприємства "Агроторг", вул. Гайова, 30, м. Тернопіль
про визнання недійсним договору про пайову частку в будівництві житлового будинку №96 від 12.07.2007р.
За участю представників:
позивача: Молень Р.Б., довіреність №15/146 від 10.06.2015р.
відповідача 1: Шевчук Ю.В., довіреність №022 від 14.06.2015р.;
Осів П.В., довіреність №074 від 26.09.2014р.
відповідача 2: не з'явився
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.
В судовому засіданні 03.07.2015р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1.Кооперативу "СОЮЗ" та 2. Приватного підприємства "Агроторг", м. Тернопіль, про визнання недійсним договору про пайову частку в будівництві житлового будинку №96 від 12.07.2007р.
Ухвалою суду від 19.05.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в засіданні на 05.06.2015р., який відповідно до ст.77 ГПК України відкладався на 19.06.2015р. та на 03.07.2015р. для надання можливості відповідачам подати свої заперечення проти позову та забезпечити участь уповноважених представників в засіданні.
Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що договір №96 про пайову частку в будівництві житлового будинку укладений комісіонером (Кооперативом "Союз") із ПП "Агроторг" під впливом помилки стосовно умов, що мають істотне значення, оскільки у проекті на будівництво багатоквартирного житлового будинку дане приміщення призначене для влаштування дахової котельні і не підлягає реалізації пайовикам (відчуженню). До того ж, уклавши такий договір і не повідомивши про це комітента, комісіонер перевищив свої повноваження щодо розпорядження довіреним йому майном. У зв'язку із наведеним, просить суд визнати договір №96 про пайову частку в будівництві житлового будинку від 12.07.2007р. недійсним на підставі ст.ст.227, 229 ЦК України. При цьому, також просить врахувати, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише у 2014 році, коли ПП "Агроторг" звернулося до Тернопільського міськрайонного суду з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення на 10 поверсі багатоквартирного житлового будинку №1а по вул. Наливайка у м. Тернополі, за результатами розгляду якого 05.05.2015р. у справі №607/8763/14-ц винесено рішення.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні 19.06.2015р. та відповідно до поданої заяви (вх.14364 від 19.06.2015р.) позовні вимоги визнали у повному обсязі, підтвердивши, що договір Кооперативом "Союз" укладено внаслідок помилки та без врахування проектно-технічної документації.
Відповідач-2 відзиву на позов не подав, його представник в жодне судове засідання не з'явився, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Як роз'яснено у п.3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що відповідач-2 не скористався своїм правом на подання заперечень (відзиву) на позов, як і правом взяти участь в судовому засіданні, а поданих позивачем доказів є достатньо для вирішення спору по суті, тому справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, господарський суд встановив:
- відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
- 01 березня 2005 року між Кооперативом "Союз" (Комісіонер) та Відкритим акціонерним товариством "Тернопільський електромеханічний завод" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод") (Комітент) укладено Договір комісії, згідно з положеннями якого (п.1.1) Комісіонер взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за дорученням Комітента використовувати проектно-кошторисну, дозвільну та іншу документацію, земельну ділянку площею 1,50 га за адресою м. Тернопіль, вул. Нечая, 25 (надалі - Документація), для будівництва, здачі в експлуатацію та використання 124 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземною стоянкою легкового транспорту (надалі - Будинок).
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договори купівлі-продажу, про пайові частки в будівництві з третіми особами (надалі Покупці), а також договори підряду з будівельними організаціями.
При цьому, за змістом п.2.1.1 Договору, Комісіонер відповідно до цього Договору зобов'язується самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з Покупцями договір про пайові частки в будівництві на власний розсуд на найвигідніших для Комітента умовах.
Таким чином, між позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини за договором комісії, згідно якого та в силу ст.1011 ЦК України одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
За змістом ч.1 ст.1014 ЦК України, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень закріплених у ст.ст.6 та 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загальним засадам. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 12 липня 2007р. між Кооперативом "Союз" (надалі - Виконавець) та Приватним підприємством "Агроторг" (надалі - Замовник) укладено договір №96 про пайову частку в будівництві житлового будинку, за умовами якого (п.1.1) Замовник вступає, а Виконавець приймає його в пайове будівництво цегляного житлового будинку за адресою м. Тернопіль, вул. Наливайка.
Відповідно до п.п. 1.2, 2.2 Договору по закінченню будівництва будинку Замовнику передається для оформлення права власності нерухоме майно - нежитлове приміщення на 10-му поверсі, 4 під'їзді будинку, площею 83,00 кв. м., вартість якого складає 45318,00 грн.
Згідно п.11.1 Договору, останній вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі.
Вказаний Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).
Частиною 1 ст.229 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.3.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.
З наявних у справі матеріалів слідує, що 124-х квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення (нове будівництво) - перша черга в м.Тернополі, вул. Д.Нечая, 25 (Наливайка 1А), будівництво якого здійснювалося генеральним підрядником - ВАТ "Тернопільський електромеханічний завод", вважається закінченим будівництвом об'єктом і готовим до експлуатації, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації №501 від 28.12.2010р.
При цьому, в розділі 6 Акту готовності об'єкта до експлуатації №501 від 28.12.2010р. серед показників житлового будинку вказано: кількість поверхів за проектом та за архітектурно-технічним паспортом - 9; кількість квартир за проектом та за архітектурно-технічним паспортом - 124.
Таким чином, договір №96 від 12.07.2007р. про пайову частку в будівництві житлового будинку, предметом якого виступало нежитлове приміщення на 10-му поверсі у 4 під'їзді будинку, був укладений ПП "Агроторг" внаслідок помилки стосовно істотних умов договору, оскільки згідно проектної документації було передбачено та, відповідно, введено в експлуатацію 9 поверхів житлового будинку по вул. Д.Нечая, 25 (Наливайка 1А) в м.Тернополі. Щодо приміщення на 10-му (технічному) поверсі, то з пояснень представників позивача та відповідача-1, встановлено, що так званий 10-ий поверх вищезазначеного житлового будинку є фактично горищем з господарськими (технічними) приміщеннями (котельня, тощо). А приміщення, що виступало предметом договору №96 від 12.07.2007р., призначене для влаштування дахової котельні і повинно забезпечувати технічне обслуговування будинку, а тому не могло бути відчужене пайовикам, як і не могли відчужуватись інші технічні (допоміжні) приміщення без згоди усіх пайовиків.
Також слід зазначити, що повноваження Кооперативу "Союз", як Комісіонера по договору від 01.03.2005р., визначено виключно в межах проектно-кошторисної документації будинку, і укладати договори, в тому числі про пайову частку в будівництві житлового будинку, останній був повноважний лише в рамках проектно-кошторисної документації. А згідно поданих матеріалів (викопіровок з технічної документації) нежитлове приміщення, розміщене на горищі 4 під'їзду будинку з тотожним метражем (зокрема, до вказаного в договорі №96 від 12.07.2007р.) відсутнє.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, є визнання правочину недійсним.
У зв'язку із наведеними обставинами договір про пайову частку в будівництві житлового будинку №96, укладений 12.07.2007р. між Кооперативом "Союз" та Приватним підприємством "Агроторг", слід визнати недійсним на підставі ст.ст.227, 229 ЦК України.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" підлягає до задоволення як підтверджений матеріалами справи, визнаний відповідачем-1 та неоспорений відповідачем-2.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, оскільки даний спір виник саме внаслідок неправильних дій останнього.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про пайову частку в будівництві житлового будинку №96, укладений 12.07.2007р. між Кооперативом "Союз" (вул. Д. Нечая, 25, м.Тернопіль, код 06957532) та Приватним підприємством "Агроторг" (вул. Гайова, 30, м. Тернопіль, код 30691056).
3. Стягнути з Кооперативу "Союз" (вул. Д. Нечая, 25, м.Тернопіль, код 06957532) на користь Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" (вул. Д.Нечая, 25, м. Тернопіль, код 01267917) - 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено та підписано "08" липня 2015 року.
Суддя С.Г. Стопник
Судове рішення № 46683498, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 03.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/505/15-г/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: