Рішення № 46683348, 08.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р.Справа № 916/3839/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретарі Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

від позивача: Смолянець В.В. за довіреністю від 13.01.2015 р.;

Мельник О.В. за довіреністю від 13.01.2015 р.;

від відповідача: Латій О.В. за довіреністю від 11.01.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3839/14:

За позовом: Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства „УКРДІПРОДОР", в особі Одеської філії ДП „УКРДІПРОДОР" - „ОДЕСАДІПРОДОР";

до відповідача: Служби автомобільних доріг в Одеській області;

про стягнення 183 690,00 грн., -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства „УКРДІПРОДОР", в особі Одеської філії ДП „УКРДІПРОДОР" - „ОДЕСАДІПРОДОР" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Служби автомобільних доріг в Одеській області про стягнення 183690,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015року вказане рішення господарського суду Одеської області скасовано та прийняте рішення про задоволення позову.

Постановою Вищого господаського суду України від 01.12.2014 р. вказані рішення судів скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Скасовуючи вказані судові рішення касаційна інстанція зазначила наступне.

Укладення сторонами Додаткової угоди №6 від 10.02.2014 про розірвання Договору не є достатньою підставою для висновку про відсутність у відповідача обов'язку з оплати робіт, виконаних позивачем до розірвання Договору. Отже, висновки суду першої інстанції стосовно припинення з 10.02.2014 обов'язків по виконанню Договору щодо позовних вимог у даній справі є передчасними.

Водночас решта висновків суду першої інстанції заснована на припущеннях, а не на наданні належної правової оцінки фактичним обставинам щодо виникнення у відповідача обов'язків з прийняття виконаних позивачем робіт та їх оплати відповідно до умов Договору та вимог законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Висновок суду апеляційної інстанції про виникнення у відповідача відповідного обов'язку зі сплати спірних у справі коштів також не можна визнати таким, що заснований на з'ясуванні усіх обставин справи, які є суттєвими для вирішення даного спору.

При цьому касаційна інстанція зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили обставини щодо фактичного виконання позивачем певного обсягу робіт, прийняття та оплата якого передбачені умовами Договору. Зокрема, суди не з'ясували наявність правових підстав для прийняття відповідачем та оплати окремих етапів відповідної роботи згідно з умовами Договору та вимогами закону, а також строк виконання відповідних зобов'язань в разі їх виникнення.

Тобто правовідносини, які склались між сторонами у справі, не отримали належної правової оцінки судів щодо виконання позивачем свого обов'язку за Договором з виконання певного обсягу роботи, якому відповідає обов'язок відповідача зі сплати відповідної суми коштів.

Зважаючи на викладене, як висновок суду першої інстанції про відмову в позові, так і висновок суду апеляційної інстанції про його задоволення є передчасними, оскільки не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин, встановлення яких є необхідним відповідно до норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 111-10 ГПК України вказівки, що містяться в постанові касацінйої інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Таким чином, при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно розпорядження керівника аппарату суду № 441 від 24.04.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким дана справа передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

При новому розгляді справи господарським судом встановлено наступне.

14.12.2011р. між сторонами у справі - відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) був укладений Договір № 2609 на виконання робіт, за п.1.1. якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію автомобільної дороги державного значення (регіональна) Рені-Орловка-Ізмаїл на ділянці км 8+000 - км 13+000, Одеська область.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 4 від 14.07.2013, пункт 1.1. Договору був викладений у наступній редакції:

„1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується у 2011- 2014 роках виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Одеса-Рені (на Бухарест) на ділянці км. 286+259 - км. 291+259, Одеська область".

Згідно умов п.9.1. Договір набирає чинності з моменту підписання і дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно умов п.2.1., ціна Договору становить - 358147 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ - 59691 грн. 20 коп.

Відповідно до п.4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 04.07.2013), термін виконання робіт: Початок - грудень 2011 р. Закінчення - червень 2014 р.

Додатковою угодою від №5 від 06.09.2013р. строки виконання топогеодезичних та інженерно-геологічних вишукувань було змінено на жовтень 2013року.

Відповідно до п.п.4.7.1., виготовлена проектно-кошторисна документація передається Виконавцем Замовнику у 4-х примірниках по накладній та 1 примірник на електронному носії, а виконані роботи по Акту здачі-приймання виконаних робіт, які Замовник зобов'язується прийняти, підписати акт та передати Виконавцю в 15-денний термін від дати отримання або надати письмову мотивовану відмову від прийняття робіт.

Відповідно до п.п.5.1.1. та п.п.5.1.2. Договору, Замовник зобов'язаний: Своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи. Прийняти виконані роботи згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно умов п.п.5.1.1. та п.п.5.1.2. Договору, Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Відповідно до п.3.2. Договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти здачі-приймання виконаних робіт, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику. Замовник зобов'язується підписати і повернути Виконавцю в п'ятнадцятиденний термін з дати отримання зазначених документів. У випадку відмови Замовника від підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт, останній надсилає Виконавцю в п'ятнадцяти денний термін з дати отримання звітних документів мотивовану відмову з переліком недоліків, які підлягають усуненню та термінами їх виконання.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання по першому етапу виконання робіт за Договором він виконав належним чином та в повному обсязі - розробив та передав відповідачу документацію і результати топогеодезичних та інженерно-геологічних вишукувань разом із накладною № б/н від 04.02.2014 р. для їх подальшого прийняття.

За фактом виконання робіт позивач направив відповідачу Акт № 1 здачі-прийняття виконаних робіт за Договором із супровідним листом від 04.02.2014 № 123/1 для прийняття останнім робіт та їх подальшої оплати. Загальна вартість робіт за Актом склала - 183690 грн.

Відповідач зазначає, що згідно п. 3.1. зазначеного вище Договору Замовник, забезпечує фінансування робіт, виходячи з фактичного виділення коштів Замовнику з бюджету відповідного рівня. Оплата не здійснюється за відсутністю фінансування. Крім того, відповідач зазначає, що Договір від 14.12.2011 року розірваний.

Позивач посилається на те, що Акт задачі-приймання виконаних робіт були надіслані на адресу Служби автомобільних доріг у Одеській області листом за № 123/1 від 04.02.2014р., були отримані відповідачем, але безпідставно не були підписані останнім.

Згідно п. 3.3. Договору - відповідач, протягом 212 календарних днів з дати підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок позивача суму, зазначену в Акту здачі-приймання виконаних робіт, але виходячи з фактичного виділення коштів бюджету відповідного рівня.

Матеріали справи не містять підписані Акти здачі-приймання виконаних робіт, які б служили підставою для виникнення у відповідача зобов`язання протягом 212-денного строку здійснити оплату позивачу.

Відповідач заперечує проти фактичного отримання від позивача матеріалів за виконаними топогеодезичними та інженеро-геологічними вишукуваннями. Надана позивачем до матеріалів справи копія накладної без номера та без дати - не містить відомостей про отримання відповідачем відповідних матеріалів вишукувань.

На вказаний лист відповідач наддав відповідь яка не підтверджує погодження відповідача з фактом виконання робіт та прийняття ним цих робіт.

Виходячи з умов, передбачених пунктом 3.3. Договору, відповідач своє зобов`язання з оплати виконаних робіт повинен був виконати протягом 212 днів після 04.02.2014р., тобто, до 04.09.2014року.

Разом з цим, 10.02.2014 року сторони уклали Додаткову угоду № 6 до Договору № 2609 від 14.12.2011 року про розірвання Договору, згідно п. 2 якої обов'язки сторін по виконанню умов вищезазначеного Договору припиняється з моменту набуття чинності даної додаткової угоди, яка набирає чинності з моменту її підписання.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача борг по Договору обов'язки по виконанню якого припинені з 10.02.2014 року за згодою сторін і станом на вказану дату у відповідача не існувало простроченого зобов`язання з оплати за виконані роботи. При цьому, як зазначалось вище, доказів виконання робіт та передачі матеріалів цих робіт відповідачу - позивачем не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведеної норми права випливає, що домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди (постанова Верховного Суду України від 19.12.2011 у справі №7/114/10).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи.

Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником, закріплений у ст. 853 ЦК України, згідно з ч.ч. 1, 6 якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Порядок оплати роботи врегульований ст. 854 ЦК України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На виконання вказаної постанови касаційної інстанції, господарський суд аналізуючи п.п.5.1.1. та п.п.5.1.2. Договору прийшов до наступного висновку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

За цими пунктами договору, виходячи з їх змісту - випливає зобов'язання Замовника, тобто відповідача, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Направлений відповідачеві Акт задачі-приймання виконаних робіт був отриманий відповідачем, але безпідставно не був підписані останнім. При цьому при новому розгляду данного спору відповідач не надав суду жодного доказу, які б свідчили про підстави відмови відповідача підписати вказаний акт.

Відтак суд вважає що дії відповідача щодо не підписання вказаного акту та неоплати вартості виконанних робіт є безпідставні.

За п. 3.2 Договору, підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонами Акти здачі-приймання виконаних робіт, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику. Замовник зобов'язується підписати і повернути Виконавцю в п'ятнадцятиденний термін з дати отримання зазначених документів. У випадку відмови Замовника від підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт, останній надсилає Виконавцю в п'ятнадцяти денний термін з дати отримання звітних документів мотивовану відмову з переліком недоліків, які підлягають усуненню та термінами їх виконання.

З приведеного пункту Договору випливає обов'язок Замовника підписати у будь-якому разі акти здачі - приймання виконаних робіт. А якщо замовник відмовляється від їх підписання, то надсилає Виконавцю мотивовану відмову з переліком недоліків, які підлягають усуненню та термінами їх виконання.

Як свідчать матеріали справи, такої відповіді відповідач позивачеві не надав.

Також суд зазначає, що тверджння відповідача що оплата не здійснюється за відсутністю фінансування є безпідставними та такими, що суперечать вимогам закону, так як ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від обов'язку виконати грошове зобов'язання.

Відтак жодна з будь - якої причин не звільняє боржника, Відповідача, від сплати за виконанні роботи.

За таких обставин господарський суд вважає вимоги позивача законними, обгрунтованими і тому підягаючими задоовленню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства „УКРДІПРОДОР", в особі Одеської філії ДП „УКРДІПРОДОР" - „ОДЕСАДІПРОДОР" - задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг в Одеській області (65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 25829550) на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" (03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 39/1, код ЄДРПОУ 05416892) в особі Одеської філії ДП "УКРДІПРОДОР" - "ОДЕСАДІПРОДОР" (65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49, код ЄДРПОУ 26344530) 183690 (сто вісімдесят три тисячі шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. суми заборгованості за Договором № 2609 від 14.12.2011 року та судовий у сумі 3673 (три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 80 коп.

Повний текст рішення підписано 13 липня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук