Рішення № 46683167, 14.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р.Справа № 916/1226/15-г

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів

головуючий суддя Никифорчук М.І.

судді Панченко О.Л.

Літвінов С.В.

при секретареві: Ніколаєві П.В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Долгополова О.П. за довіреністю від 02.02.2015р.;

від відповідача: Черкасова О.О. за довіреністю від 16.12.2014р.;

від третьої особи (Дочірнього підприємства "МАККЕНЛІ"): не з'явився;

від третьої особи (ТОВ „Блек сі партнерс"): Ющенко Н.М. за довіреністю від 01.04.2015р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/1226/15-г:

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко"; в особі, якою є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" Красюк Ігор Іванович;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнього підприємства "МАККЕНЛІ";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Блек сі партнерс";

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (далі - Банк, Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест" (далі - ТОВ "Нотлексінвест", Відповідач) про:

- застосування наслідків недійсності нікчемного договору реєстровий номер 502 про розірвання (відмову) від Іпотечного договору від 14 березня 2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 28.04.2012 р., реєстровий № 1021, повернувши сторони у первісний стан;

- визначення способу виконання рішення суду шляхом встановлення що воно є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об'єкт: майнові права, які впливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 03.04.2012 р. № 2/М, укладеного між дочірнім підприємством „Маккенлі" та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а дочірнє підприємство „Маккенлі" здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 2 на мансардовому поверсі, орієнтованою загальною площею 46,7 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул. Центральна, 25, корп. 4.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Банк посилається, зокрема, на положення ст.ст. 215, 216 ЦК України та ст.ст.1,37,38, 46,48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначає, що правочин, про застосування наслідків недійсності якого заявлено позов, визнано нікчемним наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКО" від 17.11.2014 р. № 52 у зв'язку з тим, що банк безпідставно відмовився від власних майнових прав, що передбачені іпотечним договором. За таких обставин, сторони мають бути повернуті у стан, який існував до укладання угоди про розірвання (відмову) від іпотечного договору.

Також позивач вказує на те, що на теперішній час йому самостійно неможливо повернути записи до Єдиного реєстру обтяжень речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру іпотек через закриття доступів до цих реєстрів, з огляду на що існує необхідність встановлення способу виконання рішення суду, адже в іншому випадку реєстратор може відмовити у відновленні відповідних записів. У додаткових письмових поясненнях ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" правовою підставою для встановлення способу виконання судового рішення назвало ст.121 ГПК України за аналогією.

Додатково позивач звертає увагу суду на те, що станом на 16.03.2015 р. заборгованість іпотекодавця перед банком складає 26314766,86 грн.

ТОВ "Нотлексінвест" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило, так як договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору не суперечить вимогам закону, в т.ч. містить всі істотні умови для угод такого типу, та не порушує права та/або охоронювані законом інтереси позивача.

На думку відповідача, приписи ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині можливості уповноваженої особи фонду визнавати нікчемними угоди, за якими банк відмовився від власних майнових вимог, набрали чинності з 11.07.2014 р., у той час як договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору укладено раніше, тому вказана норма не підлягає застосуванню з урахуванням конституційного принципу щодо неможливості наділення законів зворотною дією у часі.

Господарський суд відзначає, що відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.23 Закону України „Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у т.ч. в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Отже, у випадку, якщо ТОВ "Нотлексінвест" насправді відступило майнові права, передані в іпотеку, це не стане перешкодою для захисту інтересів банку, кінцевою метою яких, як вбачається з тексту позову, є відновлення права на іпотеку та пов'язаних з ним заборон, які, в разі задоволення позову, будуть існувати незалежно від особи іпотекодавця.

ДП „Маккенлі" свої міркування з приводу спірних правовідносин не навело.

20 квітня 2015 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13 травня 2015р. за правилами ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 травня 2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Дочірнє підприємство "МАККЕНЛІ".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 травня 2015р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Блек сі партнерс".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2015р. справу № 916/1226/15-г призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 608 від 25.05.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1226/15-г для визначення складу колегії суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2015р., справу № 916/1226/15-г призначено до розгляду у складі: головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Панченко О.Л. та Літвінова С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2015р. справу № 916/1226/15-г прийнято до провадження у складі головуючого судді Никифорчука М.І., суддів Панченко О.Л. та Літвінова С.В.

За правилами ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14 липня 2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, 28 квітня 2012 р. між ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (іпотекодержатель) та ТОВ "Нотлексінвест" (іпотекодавець) з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) від 20.12.2011 р. № 573/1-11 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № 1021. Предметом іпотеки за цим договором є майнові права, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 03.04.2012 р. № 1/М, укладеного між ДП „Маккенлі" та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а ДП „Маккенлі" здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 1 на мансардному поверсі орієнтувальною загальною площею 31,6 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок № 25, корпус 4.

14.03.2014 р. між Банком та ТОВ "Нотлексінвест" укладено договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору від 28.04.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № 1021.

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 30.01.2015 р. № 67 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 р. № 19 „Про початок процедури ліквідації АБ „ПОРТО-ФРАНКО" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" Красюка І.І. строком на 1 рік з 30.01.2015 р. по 29.01.2016 р. включно. До цього в ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" з 29.09.2014 р. існувала тимчасова адміністрація.

Після прийняття рішення про введення в банк тимчасової адміністрації його діяльність регулюється спеціальним Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (із змінами).

Згідно п.п.1 та 9 ч.1 ст.48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені ч.2 ст.37 цього Закону.

За змістом п.4 ч.2 ст.37 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Пункт 1 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у випадку, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКО" від 17.11.2014 р. № 52 у відповідності до приписів ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемним договір, реєстровий № 502, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладений 14.03.2014 р., з підстав, вказаних у п.1 ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме у зв'язку з відмовою банку від власних майнових прав, що передбачені цим іпотечним договором.

Проаналізувавши текст наведених вище норм матеріального права та в їх контексті дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язані з реалізацію положень Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", господарський суд вважає цілком правомірним висновок Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору про розірвання (відмову) від іпотечного договору, адже результатом його укладання стала відмова банку від власних майнових вимог, якими забезпечувалось виконання непогашеного кредитного зобов'язання.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину...

За таких обставин, позовна вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом повернення сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочину, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про встановлення спосіб виконання рішення суду суд зазанчає наступне.

Банк правомірно вважає, що після набрання законної сили рішення суду, яким повернуто сторони у стан, що існував до укладання нікчемного правочину, є підставою для повернення до реєстрів обтяжень речових прав на нерухоме майно та іпотек відомостей про чинність іпотечного договору від 28.04.2012 р.

Позивач виходить з того, що реєстратор може відмовити йому у відновленні відповідних записів, проте за змістом ст. 1 ГПК України в суд за загальним правилом звертаються за захистом вже порушеного права, в зв'язку з чим вимога про встановлення способу виконання рішення суду як позовна не може бути задоволена.

Не підлягає вона задоволенню і в порядку ст.121 ГПК України з огляду на п.7.1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 (із змінами), де звернуто увагу на те, що ст.121 ГПК України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення.

Доводи ТОВ "Нотлексінвест" про те, що договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору не порушує прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, являються помилковими з урахуванням того, що внаслідок укладання нікчемного правочину банк, який в подальшому визнано неплатоспроможним, міг втратити право на предмет іпотеки, переданий з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ "Нотлексінвест".

Також неправльним є твердження відповідача про неможливість розповсюдження на спірні правовідносини ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, яка набрала чинності пізніше, ніж укладено договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору, оскільки специфіка правовідносин, що виникають у зв'язку із застосуванням Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" полягає в тому, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів має вжити заходів з метою забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, для чого її наділено повноваженнями, викладеними, зокрема, в ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До цих повноважень відноситься і право на перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

При цьому для висновку про нікчемність угоди мають використовуватись передумови, існуючі станом на день здійснення ревізії договорів, а не на дату їх укладання, так як Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів повинна діяти в межах компетенції, наданої чинним Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, стягується з відповідача в дохід державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

в и р і ш и в :

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі, якою є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" - задовольнити частково.

2. Застосувати наслідки недійсності нікчемного договору від 14 березня 2014 р., реєстровий № 502, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 28.04.2012р. за реєстровим № 1021, повернувши сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочину.

3. В задоволенні вимоги про визначення способу виконання цього рішення відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотлексінвест" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського,33, офіс 501, код ЄДРПОУ 37680407) на користь Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення підписано 14 липня 2015 р.

Головуючий суддя М.І. Никифорчук

Суддя О.Л. Панченко

Суддя С.В.Літвінов