Рішення № 46681212, 13.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.07.15р. Справа № 904/5343/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" (м.Дніпропетровськ)

до Комунального закладу "Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1" Дніпропетровської обласної ради" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення 33 821 грн. 49 коп. вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: Козак Т.В. - провідний юрисконсульт відділу (довіреність № 181/1001 від

12.05.2015)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Комунального закладу "Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1" Дніпропетровської обласної ради" (далі - відповідач) вартість електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, в сумі 33 821 грн. 49 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що представниками Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією Комунальним закладом "Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1", а саме: відсутність пломби електропостачальної організації на ввідному рубильнику № 02719705 за адресою: площа Визволення, 11, що є порушенням статті 27 Закону України "Про електроенергетику" та пунктів 3.3., 3.31, 6.4. ПКЕЕ, про що було складено акт порушення ПКЕЕ № 009213 від 19.09.2014.

Комісією по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією складено протокол № 5/1 від 11.02.2015 та прийнято рішення провести нарахування за період з 08.09.2014 (контрольний огляд) по 19.09.2014 (усунення порушення), згідно з пунктом 2.5. та за формулою пункту 2.4. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (зі змінами та доповненнями) та пунктом 5.10. "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії", з урахуванням пред'явленого електроспоживання за вказаний період.

За розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за вказаний період становить 33 821 грн. 49 коп., а саме: 32 309 грн. 81 коп. - за недовраховану активну електроенергію; 1 511 грн. 68 коп. за недовраховану реактивну електроенергію.

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлений рахунок № 121/200075 на суму 32 309 грн. 81 коп. не сплачено, що і є причиною спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 13.07.2015.

Представник позивача у судовому засіданні виклав та обґрунтував позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2015 не з'явився, але надіслав заяву (вх. суду 44831/15 від 10.07.2015), в якій просив суд розглянути справу без участі його представника. Також у заяві відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі. Також відповідачем було долучено до матеріалів справи акти звірки взаємних розрахунків від 06.07.2015, підписані позивачем та відповідачем, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 511 грн. 68 коп. та 32 309 грн. 81 коп., відповідно.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, крім того, відповідачем позовні вимоги були визнані у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії це - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Так, 14.02.3014 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним закладом "Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1" Дніпропетровської обласної ради (далі - споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 214075 (далі - договір) (а.с.21-38), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2014 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 785 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору).

За умовами пункту 11.12 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Доказів зміни або розірвання вказаного договору сторонами до матеріалів справи не долучено.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, частинами 1 і 2 статті 275 та частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до пункту 4.5. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 6.41. статті 6 зазначених Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень ПКЕЕ.

Так, 19.09.2014 було здійснено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) на об'єкті відповідача за адресою: м.Кривий Ріг, площа Визволення, 11.

За результатами перевірки складено акт про порушення Д № 009213 від 19.09.2014 (далі - Акт), в якому зазначено, що споживачем порушено статтю 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.3., 3.31., 6.40 ПКЕЕ, а саме: відсутність пломби електропостачальної організації на ввідному рубильнику № 02719705 (а.с.12).

11.02.2015 на підставі зазначеного акту про порушення Д № 009213 комісією у складі посадових осіб постачальника прийнято протокольне рішення (протокол № 5/1 засідання комісії по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією споживачем-юридичною особою від 11.02.2015) про здійснення нарахування в період з 08.09.2014 (контрольний огляд) по 19.09.2014 (усунення порушення), згідно з пунктом 2.5. та за формулою пункту 2.4. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією та пункту 5.10. "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії", з урахуванням пред'явленого електроспоживання за вказаний період (а.с.14).

Так, за розрахунком комісії вартість електроенергії, спожитої без обліку (договору) за вказаний період становить 33 821 грн. 49 коп., а саме: 32 309 грн. 81 коп. - за недовраховану активну електроенергію; 1 511 грн. 68 коп. за недовраховану реактивну електроенергію.

При цьому, про час та місце засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення ПКЕЕ відповідача повідомлено листом-запрошенням № 168/7087 від 03.02.2015 (а.с.15).

Крім того, протокол № 5/1 від 11.02.2015, розрахунок кількості недоврахованої електроенергії по акту про порушення Д № 009213 від 19.09.2014 та відповідні рахунки на оплату недоврахованої електроенергії на суму 32 309 грн. 81 коп. та 1 511 грн. 68 коп., відповідно, відповідачу вручені 13.02.2015 (про що мається відповідна відмітка на супровідному листі від 12.02.2015 № 6585/РВЕ107000 (а.с.18).

Як зазначає позивач, відповідачем рішення по розгляду акту про порушення споживачем Правил користування електричною енергією у судовому порядку не оскаржено, виставлені рахунки № 121/200075 на загальну суму 33 821 грн. 49 коп. не сплачено.

Крім того, вимога від 29.04.2015 № 8262/1001 щодо сплати заборгованості загальній сумі 33 821 грн. 49 коп. також була залишена відповідачем без задоволення (а.с.43-45). Вказане і є причиною спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із наступного.

Відповідно до пункту 3.31. ПКЕЕ, розрахунковий засіб обліку електроенергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборах і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Відповідно до пункту 3.3. ПКЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

При цьому, актом про пломбування засобів обліку від 14.09.2010 підтверджено факт пломбування ввідного рубильнику (до обліку) пломбою № 02719705, зрив якої було зафіксовано в акті про порушення Д № 009213 від 19.09.2014 (а.с.19).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.34. ПКЕЕ будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами.

Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31. - 3.32. цих Правил.

Згідно з пунктом 6.40. Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Пунктом 6.41. встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Так, в матеріалах справи міститься акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" № 009213 від 19.09.2014 (а.с.13).

Пунктом 6.42. ПКЕЕ визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2014 представниками позивача за участю споживача (уповноваженої ним особи) - завгосп Гончаренко С.Д. був складений акт про порушення Д № 009213, яким встановлено порушення Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією.

На підставі акту про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 11.02.2015 було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, при цьому, споживач на засідання не з'явився.

Протоколом засідання комісії № 5/1 від 11.02.2015 по розгляду акта про порушення прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом.

Матеріалами справи підтверджується вручення вказаних документів відповідачу особисто.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (пункт 6.43. ПКЕЕ).

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем рішення комісії № 5/1 від 11.02.2015 по розгляду акта про порушення Д № 009213 від 19.09.2014, оформленого протоколом засідання комісії № 5/1 від 11.02.2015.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 33 та статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 33 821 грн. 49 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував. Крім того, у заяві від 10.07.2015 визнав наявність вказаного боргу у повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд виходив також із наступного.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Так, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, в сумі 33 821 грн. 49 коп., а саме: 32 309 грн. 81 коп. - вартості активної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, 1 511 грн. 68 коп. - вартості реактивної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Враховуючи визначені порядок та строки її оплати, господарський суд встановив, що строк оплати за переліченими вище рахунками є таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 33 821 грн. 49 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп. покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального закладу "Криворізький міський клінічний пологовий будинок № 1" Дніпропетровської обласної ради" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, площа Визволення, 11; ідентифікаційний код 20232055) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) - 32 309 грн. 81 коп. вартості активної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, 1 511 грн. 68 коп. - вартості реактивної електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Фещенко