ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.07.15р. Справа № 904/5093/15
За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", 50069, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-а
до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, б. 1
про стягнення 159 300,30 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача Алєксєєва Н.А. - представник за довіреністю від 21.04.2015 року за № 16-05-1446
від відповідача Кожемятов К.М. - спеціаліст 2-ї категорії з претензійно-позовної роботи відділу зі стягнення заборгованості за довіреністю від 06.04.2015 року за № 1528/01
СУТЬ СПОРУ:
Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення основного боргу в сумі 217938,91 грн., пені в сумі 10385,35 грн., 3% річних в сумі 519,27 грн., інфляційних втрат в сумі 4019,57 грн., судового збору.
Позивачем 08.07.2015 року подано до суду заяву від 07.07.2015 року за №16-04-2491 про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача основного боргу в сумі 137938,91 грн., інфляційних втрат в сумі 3586,42 грн., пені в сумі 16928,54 грн., 3% річних в сумі 846,43 грн., судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору на централізоване питне водопостачання від 18.12.2014 року за № 6 в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги з водопостачання.
Відповідач позов в частині визнає частково (відзив на позовну заяву від 07.07.2015 року без номеру) посилаючись на те, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для ДП "Криворізька теплоцентраль" затверджено реєстри нормативів перерахування коштів січень-травень 2015 року, згідно яких 100% коштів від населення, бюджетних установ та інших споживачів за надану відповідачем теплову енергію, перераховуються на спеціальні рахунки гарантованого постачальника природного газу - НАК "Нафтогаз України". Крім того, відповідно до постанови державної виконавчої служби про арешт боржника від 24.10.2014 року у виконавчому провадженні ВП № 27138066 накладено арешт на всі рахунки ДП "Криворізька теплоцентраль", що обмежує можливість вчасно сплачувати за використане централізоване питне водопостачання.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.12.2014 року між Державним промислом підприємством "Кривбаспромводопостачання", як виробником, та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", як споживачем, укладено договір на центральне питне водопостачання за № 6 за змістом п. 1.1 якого виробник зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання питної води до межі розподілу балансової належності мереж виробника, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором, по підключеннях:
1) ?300 мм до 10-го одиночного ? 700 мм № 2;
2) ?200 мм від в/в ? 1200 мм (Радушне - ШПФ) № 5.
Пунктом 2.1 договору сторонами узгоджено обсяг питного водопостачання на 2015 рік.
Договірний обсяг питного водопостачання на наступний квартал може бути змінено (зменшено або збільшено) за заявкою споживача не пізніше, як за один місяць до початку кварталу. Якщо виробник має технічну можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою до діючого договору.
На момент укладення даного договору тариф на послуги питного водопостачання складає: 1,55 грн. (без ПДВ за 1 м3). Орієнтована сума договору на момент його укладення на підставі передбачених п. 2.1 договору обсягів централізованого питного водопостачання складає 2 883 000,00 грн. (з ПДВ). Загальна сума договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом централізованого питного водопостачання та відповідними рахунками виробника, наданими за умовами даного договору (п. 4.1 договору).
За приписами п. 4.3 договору розрахунки за послуги централізованого питного водопостачання проводяться споживачем протягом поточного місяця, в повному обсязі, але не пізніше 06 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виробника.
Пунктом 5.2.1 договору споживач питної води зобов'язаний в установлені договором терміни здійснювати оформлення актів про обсяг водопостачання, своєчасно вносити плату за використану питну воду, відповідно до встановлених тарифів централізованого водопостачання.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками, діє з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде письмово заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд (п. 9.1 договору).
На виконання умов договору позивач в період квітень 2015 року - травень 2015 року надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання в обсязі 116590 м3 на загальну суму 217 938,91 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг з централізованого постачання питної води від 27.04.2015 року, від 27.05.2015 року (а. с. 32, 35).
Позивачем вручено відповідачу рахунки № 0000465 від 27.04.2015 року, № 0000694 від 27.05.2015 року (а. с. 18, 20) для оплати за отримані останнім послуги з водопостачання, що підтверджується випискою з журналу вручення рахунків (а. с. 22-22).
В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 80000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2181 від 15.06.2015 року на суму 44768,89 грн., № 2180 від 15.06.2015 року на суму 35231,11 грн. (а. с. 34, 37). Сума боргу відповідача перед позивачем станом на 08.07.2015 року склала 137 938,91 грн., яка підтверджується матеріалами справи, в тому числі підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.06.2015 року, та підлягає до стягнення з відповідача.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Умовами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено наступне: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 7.1 договору при несвоєчасній оплаті (порушенні п. 4.3 договору) за спожиту воду споживач зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Термін позовної давності щодо нарахування пені встановлено відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України. Нарахування пені здійснюється відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (п. 7.2 договору).
При порушенні зобов'язань щодо терміну проведення розрахунків, споживач сплачує заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних за користування чужими грошовими коштами, згідно діючого законодавства (п. 7.3 договору).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 16928,54 грн. за загальний період з 07.05.2015 року до 07.07.2015 року, 3% річних в сумі 846,43 грн. за загальний період з 07.05.2015 року до 07.07.2015 року згідно наступного розрахунку:
1. за зобов'язаннями, які виникли у квітні 2015 року (надання послуг з централізованого постачання питної води від 27.04.2015 року) пеня розрахована з 07.05.2015 року до 14.06.2015 року на суму 11713,32 грн., 3% річних розраховані з 07.05.2015 року до 14.06.2015 року на суму 585,67 грн.;
2. за зобов'язаннями, які виникли у травні 2015 року (надання послуг з централізованого постачання питної води від 27.05.2015 року) пеня розрахована з 15.06.2015 року до 07.07.2015 року на суму 5215,22 грн., 3% річних розраховані з 15.06.2015 року до 07.07.2015 року на суму 260,76 грн., але, як встановлено судом в судовому засіданні, відповідачем частково оплачено суму основного боргу 15.06.2015 року в зв'язку з чим період нарахування пені й 3% річних повинен розпочинатись з 16.06.2015 року та становить пені за період з 16.06.2015 року до 07.07.2015 року - 4988,48 грн., 3% річних за період з 16.06.2015 року до 07.07.2015 року - 249,42 грн.
Отже, суд вважає, що задоволенню підлягає пеня в сумі 16701,80 грн., 3% річних в сумі 835,09 грн.
Стосовно виключення з періоду розрахунку дати часткової сплати відповідачем боргу (15.06.2015 року) суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", відповідно до яких день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних та пені.
В позовних вимогах про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3586,42 грн. за загальний період з 01.05.2015 року до 30.06.2015 року належить відмовити в зв'язку з неврахуванням позивачем п. 4.3 договору на центральне питне водопостачання за № 6 від 18.12.2014 року стосовно строку оплати послуг та у зв'язку з невірно визначеним позивачем періодом нарахування інфляційних втрат, оскільки за зобов'язаннями, які виникли у квітні 2015 року позивач має право нараховувати інфляційні починаючи з 01 червня 2015 року, тоді як позивачем за даний період інфляційні втрати розраховані з 01.05.2015 року до 31.05.2015 року, а за зобов'язаннями, які виникли у травні 2015 року позивач має право нараховувати інфляційні починаючи з 01 липня 2015 року, тоді як позивачем за даний період інфляційні втрати розраховані з 01.06.2015 року до 30.06.2015 року, тобто за межами вірного періоду.
З огляду на вимоги частини першої ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
При цьому, суд зважає на приписи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", які не враховані позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, відповідно до яких - розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак, в частині зменшених позовних вимог - судовий збір покладається на відповідача з огляду на наступне:
За змістом п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Враховуючи, що позивачем заяву від 07.07.2015 оку за № 169-04-2491 про зменшення позовних вимог подано в зв'язку зі сплатою відповідачем після порушення провадження у справі № 904/5093/15 частково основного боргу, суд вважає, що судовий збір в частині зменшених позовних вимог покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, б. 1, п/р 26009301141268 у КФ ЦМВ "Промінвестбанк", МФО 305493, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50069, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-а, код ЄДРПОУ 00191017, р/р 26003215194 У ПАТ Банку "Укргазбанк", МФО 320478) 137 938 (сто тридцять сім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 91 коп. - основного боргу, 16701 (шістнадцять тисяч сімсот одна) грн. 80 коп. - пені, 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 09 коп. - 3% річних, 4545 (чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 45 коп. - судового збору, про що видати наказ.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено - 13.07.2015 року.
Суддя С.П. Панна
Судове рішення № 46681100, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 08.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/5093/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: