Постанова № 46680973, 13.07.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року Справа № 910/25221/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Смарт-Холдинг"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 02.03.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2015у справі№910/25221/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"доПриватного акціонерного товариства "Смарт-Холдинг"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод"простягнення 126 562 518,79 грн.за участю представників сторінвід позивача:Винник О.П.від відповідача:Парненко А.А.від третьої особи-1:не з'явився від третьої особи-2:не з'явивсявід третьої особи-3:не з'явивсявід третьої особи-4:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Смарт-Холдинг" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №13-Н/10 від 20.05.2010 станом на 27.10.2014 у сумі 334505292,84 рос. руб. та 11606429,85 грн., у тому числі 317000000,00 рос. руб. заборгованості за кредитною лінією, 17505292,84 рос. руб. процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 10.06.2014 до 22.10.2014, 11420925,77 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 185504,08 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

До участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, Товариство з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес Фуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукачівський консервний завод".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 (колегія суддів: Чебикіна С.О., Шкурдова Л.М., Літвінова М.Є.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (колегія суддів: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішенням, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що не відповідають нормам процесуального та матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Позивач надав письмові пояснення, в яких проти вимог касаційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, 20.05.2010 між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та СТОВ ім. Шевченка (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №13-Н/10 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті та на підставі додаткових угод до нього окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Натомість позичальник зобов'язався використовувати кредит з метою, вказаною в п. 1.5 договору, своєчасно та в повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитом та повернути банку кредит у терміни встановлені цим договором та/або додатковими угодами до нього.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень №23 від 19.12.2012) ліміт кредитної лінії складає 1117424242,42 рос. руб., ліміт кредитної лінії зменшується 19 числа календарного місяця, відповідно, у січні 2014 року на 39625000,00 рос. руб., у лютому 2014 року на 99062500,00 рос. руб., у березні 2014 року на 99062500,00 рос. руб., у квітні 2014 року на 118875500,00 рос. руб., у травні 2014 року на 800424242,42 рос. руб.

Пунктом 1.3 Кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень №23 від 19.12.2012) передбачено, що розмір процентів за користування кредитними коштами складає 16% річних.

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору (з урахуванням договору про внесення змін №9 від 20.01.2011) позичальник зобов'язується повернути банку кредит, наданий в межах встановленого ліміту кредитної лінії, в повному обсязі не пізніше останнього дня дії кредитної лінії, тобто не пізніше 19.05.2014.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником за кредитним договором відповідно до п. 10.1 Кредитного договору банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від просроченої суми за кожен день прострочення: а) за прострочення строк/ів повернення кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору; в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього договору. Для розрахунку пені приймається 360 днів у році.

У забезпечення виконання зобов'язань боржником за Кредитним договором між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Смарт-Холдинг" (поручитель) укладено договір поруки від 28.10.2013 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за зобов'язаннями, які були невиконані СТОВ ім. Шевченка та які передбачені кредитним договором (основне зобов'язання), зокрема, зобов'язання повернути кредитору частину кредиту, надану в російських рублях в межах кредитної лінії, відкритої строком по 19.05.2014 кредитним договором в сумі 317000000,00 рос. руб.; зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, що нараховуватимуться від суми 317000000,00 рос. руб.; зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, неустойки (пені, штрафів) за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань по основному договору в частині погашення суми кредиту 317000000,00 рос. руб., та відсотків, що нараховуються на вказану частину кредиту.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 5.1.1 Договору поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель та боржник залишаються зобов'язаними перед кредитором до того моменту, поки всі зобов'язання за основним договором не будуть виконані повністю або дію поруки не буде припинено. Відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором. У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

У п. 6.1 Договору поруки сторони погодили, що підписанням цього договору поручитель надає згоду на зміну протягом дії договору розміру основного зобов'язання за основним договором (зокрема, але не виключно, пролонгацію основного договору, збільшення суми кредиту/ліміту кредитної лінії за основним договором тощо), внаслідок чого зміниться, зокрема, збільшиться обсяг відповідальності поручителя, без додаткового повідомлення кредитором поручителя про таку зміну та без укладення окремої угоди до договору поруки.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав СТОВ ім. Шевченка кредитні кошти в сумі 1267424242,42 рос. руб. Однак СТОВ ім. Шевченка своєї зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконало, у зв'язку з чим станом на 27.10.2014 існує заборгованість вказаної особи перед позивачем в сумі 1137317197,02 рос. руб. та 39461834,23 грн., у тому числі 1077799242,42 рос. руб. заборгованості за кредитною лінією, 59517954,60 рос. руб. процентів за користування кредитною лінією (з них прострочених 38920013,50 рос. руб.), 38831120,81 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 630713,42 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" листами №3240/5/15-1-2 і №3241/5/15-1-2 від 25.04.2014 повідомив СТОВ ім. Шевченка та ПАТ "Смарт-Холдинг" про наявність вказаної заборгованості; 28.10.2014 звернувся до ПАТ "Смарт-Холдинг" як поручителя з вимогою про виконання замість боржника його зобов'язань за Кредитним договором; 31.10.2014 надіслав боржнику вимогу про повернення повної суми боргу за Кредитним договором. Проте боржник та поручитель відповіді на вказані вимоги не надали, суму боргу не сплатили.

З огляду на викладене ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з ПАТ "Смарт-Холдинг" заборгованості за Кредитним договором станом на 27.10.2014 у сумі 334505292,84 рос. руб. та 11606429,85 грн., у тому числі 317000000,00 рос. руб. заборгованості за кредитною лінією, 17505292,84 рос. руб. процентів за користування кредитною лінією, нарахованих за період з 10.06.2014 до 22.10.2014, 11420925,77 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту, 185504,08 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.

Положеннями ч. 1 ст. 230, ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зокрема, у вигляді пені, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких, зазвичай, визначається обліковою ставкою Національного банку України та не може перевищувати подвійної облікової ставки, що діяла у відповідний період. У силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 546, 553, 554, 559 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою; за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому в силу ст.ст. 42, 43, 33, 101 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Дослідивши надані сторонами під час розгляду справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини неналежного виконання СТОВ ім. Шевченка своїх обов'язків з повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором. З огляду на встановлення таких обставин та положення викладених вище норм права суди дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ "Смарт-Холдинг" як поручителя відповідних сум заборгованості в межах суми кредиту 317000000,00 рос. руб., відсотків за користування кредитом у вказаній сумі, а також пені, нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання зі сплати зазначеної суми кредиту та відсотків за користування ним. При цьому суди врахували ненадання відповідачем всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів на підтвердження обставин відсутності заборгованості СТОВ ім. Шевченка за Кредитним договором, а також умови цього договору щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань позичальником.

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо припинення його зобов'язань за Договором поруки у зв'язку з тим, що обсяг відповідальності збільшено без його відома та згоди (збільшено ліміт кредитної лінії та процент за користування), адже згідно з п. 6.1 Договору поруки, який є чинним та не визнавався недійсним, відповідач по суті дав свою згоду на збільшення його відповідальності як поручителя, зокрема, у зв'язку з пролонгацією Кредитного договору, збільшенням ліміту кредитної лінії тощо.

У касаційній скарзі ПАТ "Смарт-Холдинг" проти висновків судів заперечує, проте його доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Смарт-Холдинг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі №910/25221/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді Л.Гольцова

О.Попікова