Рішення № 46680889, 17.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/942/15-ц

Провадження №2/761/2607/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 червня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Паночко О.М.

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Васильківської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Києві, треті особи - Київський апеляційний адміністративний суд, Прокуратура м.Києва про визнання дій неправомірними, спростування недостовірної інформації, відклик документів, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2015 року до суду надійшла вказана позовна заява.

В позовній заяві позивач просить:

1. Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві щодо створення та розповсюдження документів, зокрема, касаційній скарги № 3216-13 від 28 жовтня 2011 року; заяви № 04-08/477-13 від 13 лютого 2012 року; касаційній скарги №04-08/3293-13 від 22 липня 2014 року, зміст яких містить недостовірну інформацію відносно того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року змінена постанова Солом'янського райсуду м. Києва від 03 серпня 2009 року по справі № 2а-22-1/09, доповнена резолютивна частина постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року абзацом першим такого змісту: «Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві видати ОСОБА_1 у відповідності до ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 26.12.1997 р. з ОСОБА_1, в решті постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, третя особа - Спеціалізована нейроофтальмологічна медико-соціальна експертна комісія Центру медико-соціальної експертизи м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін, - незаконними.

2. Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві щодо засвідчення 13 лютого 2012 року підписом начальника відділу організаційно-документального забезпечення та звернень ОСОБА_3 та мокрою печаткою «ДЛЯ ДОВІДОК» Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві з ідентифікаційним кодом 25884905 кожного з п'яти аркушів копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2-а-22-1/09 від 11 жовтня 2011 року, яка не завірена належним чином з боку відповідного суду та зміст резолютивній частини якої не відповідає дійсній постанові Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2-а-22-1/09 від 11 жовтня 2011 року, - незаконними.

3. Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві щодо розповсюдження засвідченій 13 лютого 2012 року підписом начальника відділу організаційно-документального забезпечення та звернень ОСОБА_3 та мокрою печаткою «ДЛЯ ДОВІДОК» Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві з ідентифікаційним кодом 25884905 кожного з п'яти аркушів копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2-а-22-1/09 від 11 жовтня 2011 року, яка не завірена належним чином з боку відповідного суду та зміст резолютивній частини якої не відповідає дійсній постанові Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2-а-22-1/09 від 11 жовтня 2011 року, -незаконними.

4. Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві спростувати недостовірну інформацію відносно того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року змінена постанова Солом'янського райсуду м. Києва від 03 серпня 2009 року по справі № 2а-22-1/09, доповнена резолютивна частина постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року абзацом першим такого змісту: «Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві видати ОСОБА_1 у відповідності до ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 26.12.1997 р. з ОСОБА_1, в решті постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, третя особа - Спеціалізована нейроофтальмологічна медико-соціальна експертна комісія Центру медико-соціальної експертизи м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін, у спосіб у який вона була поширена.

5. Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві відкликати документи а саме, касаційну скаргу № 3216-13 від 28 жовтня 2011 року; заяву № 04-08/477-13 від 13 лютого 2012 року; касаційну скаргу №04-08/3293-13 від 22 липня 2014 року, у яких міститься недостовірна інформація відносно того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року змінена постанова Солом'янського райсуду м. Києва від 03 серпня 2009 року по справі № 2а-22-1/09, доповнена резолютивна частина постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року абзацом першим такого змісту: «Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві видати ОСОБА_1 у відповідності до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 26.12.1997 р. з ОСОБА_1, в решті постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, третя особа - Спеціалізована нейроофтальмологічна медико-соціальна експертна комісія Центру медико-соціальної експертизи м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в січні 2012 року він отримав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.12.2011 року та копію касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року, яку створено 28.10.2011 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві з зазначенням відповідного № 3216-13.

Як зазначає позивач, відповідач розповсюджує недостовірну інформацію шляхом засвідчення та розповсюдження сумнівного судового рішення або не завіреної належним чином з боку суду копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2-а-22-1/09 від 11.10.2011 року, яка має певні дійсні реквізити, але суть якого суттєво відрізняється від справжнього судового рішення.

13.02.2012 року представником відповідача створено заяву №04-08/477-13 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Зазначена заява адресована Солом'янському районному суду м.Києва та містить посилання по постанову Київського апеляційного адміністративного суду яка містить резолютивну частину, яка не відповідає проголошеній.

22.07.2014 року відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу №04-08/3293-13 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 23.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2014 року.

В даній касаційній скарзі також зазначено про постанову Київського апеляційного адміністративного суду, яка не проголошувалась в судовому засіданні.

Неправомірність дій відповідача також полягає в тому, що представник відповідача не має відповідних повноважень на засвідчення постанови суду як такої що відповідає оригіналу.

Позивач зазначає, що створення та розповсюдження недостовірної інформації порушує особисті немайнові права, свободи та інтереси, зокрема на правосуддя, що здійснюється з участю позивача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в їх задоволенні так як вони не обгрунтовані.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Представник Київського апеляційного адміністративного суду просив розглянути справу в його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03.08.2009 року до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, третя особа - Спеціалізована нейроофтальмологічна медико-соціальна експертна комісія Центру медико-соціальної експертизи м.Києва про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві розглянути справу про страхові виплати на підставі заяви ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку МСЕК №099591 та встановленого Деснянським районним судом м. Києва факту нещасного випадку. У решті позовних вимог відмовлено (а.с. 19-21).

Постанова суду, як вбачається з її копії, завірена працівниками суду у відповідності до Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року якою змінена постанова Солом'янського райсуду м. Києва від 03 серпня 2009 року по справі № 2а-22-1/09, доповнена резолютивна частина постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року абзацом першим такого змісту: «Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві видати ОСОБА_1 у відповідності до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 26.12.1997 р. з ОСОБА_1, в решті постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві, третя особа - Спеціалізована нейроофтальмологічна медико-соціальна експертна комісія Центру медико-соціальної експертизи м. Києва, про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без змін (а.с.31 - 35).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що інший представник відповідача отримав зазначену копію постанови в приміщенні Київського апеляційного адміністративного суду. Щодо відсутності печаток суду на постанові суду представник нічого не змогла пояснити, так як вона не знає чому вони відсутні.

Щодо посвідчення копії постанови працівником відповідача представник пояснила, що дійсно представник не має права завіряти копії.

Також представник в судовому засіданні пояснила, що вона була присутня в приміщенні Київського апеляційного адміністративного суду 11.10.2011 року під час проголошення резолютивної частини постанови і дійсно колегією суддів було проголошено резолютивну частину, яка відповідає тому тексту постанови, яка надана позивачем. Та вона здивувалась, що їй представник надав копію постанови, резолютивна частина якої не відповідає проголошеному тексту, проте в неї сумніви відпали, оскільки копія постанови отримана в суді та підписана суддею.

28.10.2011 року за №3216-13 відповідачем була підготовлена касаційна скарга на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року (а.с.22-27).

В даній касаційній скарзі містяться посилання на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року за змістом якої змінена постанова Солом'янського райсуду м. Києва від 03 серпня 2009 року абзацом першим такого змісту: «Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві видати ОСОБА_1 у відповідності до ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався 26.12.1997 р. з ОСОБА_1, в решті постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2009 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.12.2011 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Солом'янського районного суду м.Києва адміністративну справу №2а-22-1/09 (а.с.28).

13.02.2012 року за №04-08/477-13 відповідачем була підготовлена заява до Солом'янського районного суду м.Києва про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с.29-30).

В зазначеній заяві також містяться посилання на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року за якою змінена постанова Солом'янського районного суду м.Києва від 03.08.2009 року.

В касаційній скарзі від 22.07.2014 року за №04-08/3293-13 представник відповідача посилався на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду, якою змінено постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 03.08.2009 року (а.с.43-48).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.07.2014 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Солом'янського районного суду м.Києва адміністративну справу №2а-254/13 (а.с.49).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2014 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві відхилено, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року залишено без змін (а.с.50-54).

Проте в даній ухвалі відсутні посилання на постанову Київського апеляційного суду від 11.10.2011 року, якою змінено постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 03.08.2009 року. замість цього зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково та зобов'язано відповідача розглянути справу позивача про страхові виплати на підставі заяви ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням висновку МСЕК та судового рішення, яким встановлено факт нещасного випадку.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

У відповідності до положень частина 1 та 2 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У відповідності з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя, здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Стаття 277 ЦК України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом (ч.6).

За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

Згідно ст.1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.15 постанови №1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Згідно абзацу п'ятого пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009р «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події і явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» розяснено, що суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено порушення права позивача на правосуддя, оскільки та обставина, що представник відповідача завірив копію процесуального документу суду, направив постанови суду, яка не завірена належним чином судом не вплинуло на рішення судів, тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.32, 34 Конституції України, ст.ст.201, 275, 277 Законом України «Про інформацію», ст.ст. 4, 10, 11. 60, 159, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Києві, треті особи - Київський апеляційний адміністративний суд, Прокуратура м.Києва про визнання дій неправомірними, спростування недостовірної інформації, відклик документів - відхилити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Г.Притула