Ухвала суду № 46677201, 02.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1123/15 Головуючий 1 інстанції Шарко О.П.

Справа № 645/5971/14-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Щебетун Л.М., Гришина П.В.,

при секретарі Храмцові В.Б.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

перекладача Табагуа З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого, захисника, прокурора на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Дагва, району Кобулеті, Грузія, громадянин Грузії, який є не одруженим, не працює, мешкав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено раніше обраний у вигляді тримання під вартою - до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обчислено з моменту затримання - 03 травня 2014 року.

Процесуальні витрати стягнуто з обвинуваченого, доля речових доказів вирішена.

Відповідно до вироку, ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 перебували в будівлі флігелю домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення смерті ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, розуміючи, що в результаті його дій може наступити смерть останнього, та бажаючи її настання, взяв сокиру, підійшов до ОСОБА_5, який в цей час лежав на ліжку, та наніс йому численні удари сокирою по голові. Від отриманих поранень ОСОБА_5 помер на місці. Причиною смерті, згідно висновку судово-медичної експертизи №904-с/14 від 13.06.2014 року, стала травма голови (її руйнування) у вигляді руйнування кісточок мозкового і лицевого відділів черепу, руйнування речовини головного мозку та його оболонок. Зазначене поранення має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя у момент спричинення. Між зазначеними тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_5 є причинно-наслідковий зв'язок.

В апеляційних скаргах:

-обвинувачений просить скасувати вирок та призначити новий судовий розгляд у суді 1-ї інстанції. Мотивуючи скаргу, вказав на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, суттєве порушення вимог кримінального процесуального закону;

-прокурор просить скасувати вирок, призначити новий судовий розгляд. При цьому зазначив, що судом не сформульовано мотиви скоєння вбивства, що свідчить про неповноту судового розгляду та не дослідження судом обставин, які можуть бути суттєвими для ухвалення законного, обґрунтованого рішення;

-захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження. Вважає вирок незаконним та необґрунтованим, висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Крім цього, вказав, що судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначив, що його підзахисний злочину не вчиняв, провина ОСОБА_1 не підтверджена, склад злочину відсутній. Судом не з'ясовані мотив та мета скоєння злочину, у зв'язку з тим, що їх не існує. Звертає увагу на те, що при призначенні покарання районний суд не в повній мірі вивчив дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної, адміністративної відповідальності не притягався, є громадянином дружньої держави.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляцію державного обвинувача, обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію, захисника, який частково підтримав власну апеляцію та просив направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку про необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, мотиви кримінального правопорушення.

Як видно з вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.02.2015 року ці вимоги закону не виконано.

Приймаючи рішення 25.02.2015 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України, суд 1-ї інстанції не вказав мотиви кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КПК України кримінальне провадження повинно відповідати загальним засадам, до яких відносяться законність, і під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, вимог інших актів законодавства.

Порушення цих вимог закону призводить до порушень прав на захист обвинуваченого, є неконкретним обвинуваченням.

Таким чином суд не виконав вимоги п.2 ч. 1 ст. 91, ст. 374 КПК України про доказування форми вини та мотиву вчиненого кримінального правопорушення.

Це свідчить про те, що повно не встановлена суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто відсутній склад злочину. Встановлення мотиву при вчиненні вбивства може мати вплив на кваліфікацію злочину та кваліфікуватися за ч. 2 ст. 115, ст.ст. 116, 118 КК України, а тому встановлення даної обставини є обов'язковим.

Наведене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, такими порушеннями вимог закону які могли перешкодити або перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного вирок скасовується та призначається новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Що стосується інших доводів апеляції обвинуваченого та захисника, то суд їх може перевірити при новому розгляді кримінального провадження.

У зв'язку зі скасуванням вироку, колегія суддів вважає за необхідне розглянути питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_1

При цьому, враховуються дані про особу обвинуваченого, який не працює, тісних соціальних зв'язків немає, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, є громадянином іншої держави.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_1терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30.08.2015 року.

Підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає, оскільки жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 404, 405, ст. 407, ч. 1 ст. 412, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, захисника, обвинуваченого задовольнити, вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.02.2015 р. щодо ОСОБА_1 - скасувати, призначити новий судовий розгляд у суді 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді: