Вирок № 46676695, 14.07.2015, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/2605/15-к

1-кп /636/260/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дьоміної О.П.

при секретарі Коваленко О.А.

за участю прокурора Фальченка Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22015220000000214 від 25.05.2015 року (номер первинної реєстрації 12015220440000032 від 08.01.2015 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Купянська Харківської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого в АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Приблизно на початку жовтня 2014 року (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), перебуваючи у м. Куп'янськ Харківської області громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження) в ході зустрічі з раніш відомим ОСОБА_1 досяг змови на вчинення крадіжок чужого майна громадян, поєднаних з проникненням до автомобілів, які використовуються в якості сховищ. Згідно досягнутої домовленості ОСОБА_1 погодився на безпосереднє виконання протиправної діяльності, а саме: проникати до транспортних засобів та здійснювати викрадення чужого майна, а також забезпечувати спостереження за водієм автомобіля з метою створення безпечних умов для вчинення крадіжки. За вказану протиправну діяльність ОСОБА_1 мав отримувати свою долю під час розподілу викраденого. ОСОБА_4 згідно зазначеної домовленості мав виконувати роль організатора протиправної діяльності, а саме: визначати місце та час вчинення протиправної діяльності, а також з використанням наявного в нього спеціального технічного засобу негласного отримання інформації - «кодграберу», - перехоплювати сигнал зачинення-відчинення дверей, відкривати дистанційно керований замок дверей транспортних засобів, надавати вказівку ОСОБА_1 на вчинення крадіжки чужого майна, поєднану з проникненням до відчиненого ним транспортного засобу, розподіляти викрадене майно та грошові кошти між учасниками.

1. Так, 08.01.2015 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_4 діючи у відповідності до раніш досягнутої змови на вчинення крадіжок чужого майна з проникненням до транспортних засобів, які використовуються в якості сховищ, на автомобілі ВАЗ 21093, державний номерний знак України «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_4 прибули до автомобільної стоянки, розташованої біля торгівельного комплексу «ДАРС», за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 105-а. Побачивши поруч автомобіль марки «Mitsubishi Pajero Sport», державний номер «НОМЕР_2», що зупинявся, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 вирішили вчинити крадіжку чужого майна з даного транспортного засобу. Далі, ОСОБА_4 побачив що водій вказаного транспортного засобу - ОСОБА_5 залишив салон автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport», активував наявний в нього спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації «кодграббер» в режим прийому сигналу. Після цього, ОСОБА_4 з використанням зазначеного пристрою здійснив перехоплення сигналу зачинення дверей та увімкнення сигналізації, переданого наявним у ОСОБА_5 брелоком (дистанційним пультом) автомобільної сигналізації. Таким чином, у використаному ОСОБА_4 спеціальному технічному засобі негласного отримання інформації було створено аналогічний код, призначений для вимкнення сигналізації та відчинення дверей зазначеного автомобілю.

Після цього, ОСОБА_4 діючи у відповідності до досягнутої домовленості, прослідував за водієм вказаного транспортного засобу до торгівельного центру та, переконавшись що водій транспортного засобу відійшов від автомобіля на безпечну для вчинення крадіжки відстань, використовуючи наявний технічний пристрій «кодграббер» з перехопленим раніше кодом, вимкнув сигналізацію та відчинив двері зазначеного автомобілю «Mitsubishi Pajero Sport».

ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_4 отримавши вказівку на вчинення крадіжки чужого майна, а також сигнал про те, що двері автомобілю «Mitsubishi Pajero Sport» мають бути відчинені, наблизився до вказаного транспортного засобу, після чого відкрив двері транспортного засобу проник до його салону, звідки з відома ОСОБА_4 таємно викрав майно ОСОБА_5, а саме: сумку чорного кольору, всередині якої знаходився ноутбук фірми «Asus», вартістю 4000 грн., офтальмологічні окуляри фірми «Pierre Cardin», вартістю 2000 грн., грошові кошти у сумі 800 доларів США, 5 000 тисяч українських гривень, 10 000 рублів Російської Федерації, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Викрадене майно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розподілили між собою, а сумку з-під ноутбука з документами на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викинули біля АЗС «Лілія», розташованої поряд з зупинкою «Джерело», на трасі м. Київ - м. Харків - м. Довжанський, завдавши таким чином потерпілому шкоду.

2. Також 26.01.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи у відповідності до раніш досягнутої змови на вчинення крадіжок чужого майна з проникненням до транспортних засобів, на автомобілі ВАЗ 21093, державний номерний знак України «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_4 прибули до автомобільної стоянки, розташованої біля торгівельного комплексу «ДАРС», за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 105-а. Побачив поруч автомобіль марки «Hyundai Tucson» (більш точні реєстраційні дані не встановлені), що зупинявся, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 вирішили вчинити крадіжку чужого майна з даного транспортного засобу.

Далі, ОСОБА_4 побачив що невстановлена особа - водій вказаного транспортного засобу залишив салон автомобіля «Hyundai Tucson», активував наявний в нього спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації «кодграббер» в режим прийому сигналу. Після чого, з використанням зазначеного пристрою здійснив спробу перехоплення сигналу зачинення дверей та увімкнення сигналізації, переданого наявним у невстановленої особи водія брелоком (дистанційним пультом) автомобільної сигналізації. Таким чином, у використаному ОСОБА_4 спеціальному технічному засобі негласного отримання інформації було створено схожий код, призначений для вимкнення сигналізації та відчиненим дверей зазначеного автомобілю «Hyundai Tucson».

ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_4, отримавши вказівку на вчинення крадіжки чужого майна, а також сигнал про те, що двері автомобілю «Hyundai Tucson» можуть бути відчинені, наблизився до вказаного транспортного засобу, після чого здійснив близько десяти спроб проникнути до його салону. Однак у зв'язку з тим, що двері зазначеного транспортного засобу виявились зачиненими, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не змогли вчинити крадіжку майна з даного транспортного засобу, з причин, що не залежали від їх волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинених кримінальних правопорушень, як вони зазначені в обвинувальному акті.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює, крім того учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, а саме: допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого:

-довідка головного лікаря КЗОЗ «Куп`янська ЦМЛ» від 29.05.2015 року за №990 свідчить про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра поліклініки Куп`янської центральної міської лікарні не перебуває (а.к.п.26, т.2);

-довідка УІАЗ ГУМВС України в Харківській області за №938-21052015/63210 від 23.05.2015 року вказує на те, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався (а.к.п.27, т.2);

-згідно характеристик командира роти спеціального призначення в/ч А0222 від 10.10.2013 року, характеристики директора Куп`янського автотранспортного коледжу від 16.10.2013 року та характеристики виконавчого комітету Смородьківської сільської Ради від 12.02.2014 року за №58 - ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони

Дослідивши, співставивши та проаналізувавши вивчені в справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та таких, що в сукупності з іншими наведеними доказами дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачений своїми діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

-2-

а саме таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до сховища та незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням до сховища відповідно.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та суспільну небезпеку скоєного, його особу, позитивно характеризуючи особу дані, пом'якшуючими покарання обставинами суд вважає щире каяття та сприяння розкриттю злочину, обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає, враховує думку потерпілого, який просив суд суворо не карати обвинуваченого та застосувати до нього ст. ст. 75 та 76 КК України, те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до вимог ст. 65 ч.2 КК України, згідно якої, особі, що скоїла злочин повинно бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 70, 75 та 76 КК України, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч.2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 16.02.2015 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави, який потім було продовжено, відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.04.2015 року до 13.06.2015 року. Згідно ухвали суду від 11.06.2015 року обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено ще на 60 діб, тобто до 09.08.2015 року.

У зв'язку з призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 70, 75 та 76 КК України, суд вважає за необхідне змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, тобто до 11.09.2015 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349 ч.3, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України - 4 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їй про зміну місця мешкання, періодично з`являтися на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт, звільнивши його з- під варти у залі суду.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло - місце його постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з 19 години вечора до 06 години ранку кожної доби до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, тобто до 11.09.2015 року.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на два місяці, тобто до 11.09.2015 року - прибувати до визначеної службової особи Куп`янського РВ ГУМВС України в Харківській області із встановленою періодичністю, повідомляти її про зміну свого місця проживання, не відлучатися за межі м. Куп`янська, Харківської області без дозволу зазначеної особи.

Копію ухвали спрямувати для виконання та здійснення контролю до Куп`янського РВ ГУМВС України в Харківській області, за місцем проживання засудженого.

Роз`яснити ОСОБА_1 ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме - працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло де обвинувачений постійно проживає, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Після набрання даним вироком законної сили, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Харківської області, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору та потерпілому.

Головуюча: