Постанова № 4667651, 07.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-24160/09/1270

Категорія № 2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

 судді Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання Лейбенко О.Д., Попові М.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача :  ОСОБА_1, за дов. №ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.01.2009 р.

від відповідача: ОСОБА_2., дов. № ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2008 року. 1 від 08.01.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до Державного підприємства «Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та пені, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 року Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області (далі - ДПІ в м. Свердловську) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Свердловантрацит» у якому зазначило, що відповідач та його відокремлені підрозділи є платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища. Через несвоєчасну оплату збору відокремлені підрозділи відповідача мають податкову заборгованість, зокрема Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» має податковий борг 258002,45 грн., Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» «Шахта «Червоний партизан» - 170387,14 грн., Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» «Шахта Свердлова» - 14776,24 грн., Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» Гірничо збагачувальна фабрика «Центроспілка» - 112914,11 грн. Крім того, за період зІНФОРМАЦІЯ_10.12.2008 р. до 06.05.2009 р. Відокремленому підрозділу Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» нараховано пеню за несвоєчасну сплату платежів у сумі 5599,03 грн.

Вказану заборгованість у загальній сумі 561678,97 грн. позивач просив стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит».

У подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» податкову заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, яка виникла у Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» за період з 08.05.2008 року по 06.05.2009 року у сумі 258002,45 грн. та пеня за період зІНФОРМАЦІЯ_10.12.2008 року до 06.05.2009 року у розмірі 5819,46 грн. (а.с.ІНФОРМАЦІЯ_19)

В обґрунтування наявності податкової заборгованості позивач зазначив, що вона виникла через несплату самостійно визначеного зобов'язання, визначеного у розрахунку від 06.02.2009 р. у сумі 109644,82 грн., від 16.10.2008 року - 134314,57 грн. та залишок несплаченої суми за розрахунком від 21.07.2008 року на суму 14043,06 грн.

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що відповідно до розрахунку 21.07.2008 року Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» повинен був сплатити до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 103811,96 грн. і ця сума була сплачена своєчасно. Борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ та ІV квартали 2008 року дійсно існує, однак, вважав, що позивач не має права звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу до того часу поки не спрямує на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги. Такі вимоги на визначену у позові суму відповідач не отримував. Також, вважав необґрунтованим нарахування пені.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит») зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської міської ради, свідоцтво про державну реєстрації 29 квітня 2003 року № 04051610Ю0010515, ідентифікаційний код за ЄДРПОУІНФОРМАЦІЯ_ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 5 - 8)

ДП «Свердловантрацит» взято на податковий облік до ДПІ в м. Свердловську 12.05.2003 року за № 150/278. (а.с. 9)

ДП «Свердловантрацит» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища № 18507 від 21.07.2008 року визначено суму податкового зобов'язання зі сплати вказаного збору у сумі 103811,96 грн. (а.с. 13), № 26947 від 16.10.2008 року на суму 134314,57 грн. (а.с. 10) та №ІНФОРМАЦІЯ_18023 від 06.02.2009 року на суму 109644,82 грн. (а.с. 11)

Згідно платіжного доручення № 572 від 13.08.2008 року (проведено банком 18.08.2008 року) Відокремлений підрозділ Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» сплатив збір за забруднення навколишнього природного середовища за ІІ квартал 2008 року у сумі 103811,96 грн. (а.с. 51)

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Так, граничний строк сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІ квартал 2008 року є 19 серпня 2008 року, тобто, відповідач у повному обсязі та своєчасно сплатив узгоджене податкове зобов'язання своєчасно.

Посилання представника відповідача на те, що позивачем не надсилались на адресу підприємства перша та друга податкові вимоги, як на безпідставність заявлення позову суд вважає необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Дійсно, п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Стаття 6 вказаного Закону надає право податковому органу після надіслання першої та другої податкових вимог застосовувати податкову заставу, проводити опис активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, Законом України “Про державну податкову службу в Україні” податковим органам надано право на звернення до суду з позовами про стягнення податкової заборгованості без будь яких умов, натомість Закон № 2181 надає право податковим органам вживати інших заходів впливу з метою погашення податкового боргу, зокрема, шляхом оформлення податкової застави та подальшої реалізації описаного та переданого у податкову заставу майна. З цією метою податкові органи направляють платникам податків податкові вимоги в порядку, передбаченому ст. 6 Закону № 2181.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ та ІV квартали 2008 року на загальну суму 243959,39 грн.

Збір по розрахунку за ІІ квартал 2008 року сплачено відповідачем 18.08.2009 року повністю (а.с.51), тому вимоги про стягнення 14043,06 грн. за розрахунком № 18507 від 21.07.2008 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені у сумі 5819,46 грн. за період зІНФОРМАЦІЯ_10.12.2008 року по 06.05.2009 року.

 Відповідно до ст. 16 Закону № 2181 нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

З наданого розрахунку пені ДПІ в м.Свердловську (а.с. 55) вбачається, що пеню нараховано на суму 84818,30 грн., розподілену частково від суми, сплаченої 18.08.2008 року платіжним дорученням № 572 як збір за ІІ квартал 2008 року. Враховуючи, що податкове зобов'язання за ІІ квартал 2008 року сплачено своєчасно до спливу граничного строку нарахування на вказану суму пені є неправомірним.

Крім того, пеня нарахована на суми, сплачені у рахунок погашення розстроченого податкового боргу за договором № 6 від 26.04.2006 року відповідно до графіку погашення податкової розстрочки. (а.с. 61 - 64)

Вказане вбачається зі зворотного боку облікової картки ВП ЦЗФ «Свердловська» Державного підприємства «Свердловантрацит» (а.с. 14-18) та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні шляхом надання копій платіжних доручень (а.с. 68-78, 80-90)

Згідно п. 6.6. Договору № 6 від 26.04.2006 року реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

Таким чином, нарахування пені на суми, сплачені на погашення реструктуризованого податкового боргу є неправомірним, тому вимоги в частині стягнення пені у сумі 5819,46 грн., нарахованої на суми погашення реструктуризованого податкового боргу та частково на суму, сплати збору за ІІ квартал 2008 року задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що сплачені позивачем суми правомірно зараховано в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу суд вважає необґрунтованими, так як п. 7.7. ст. 7 Закону № 2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія (контролюючий орган чи платник податку). Вказана норма не визначає права податкового органу змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також п. 11 Інструкції, на яку посилався відповідач.

За таких обставин, суд вважає, що ДПІ в м. Свердловську не мало права змінювати призначення платежу за платіжними дорученнями ДП «Свердловантрацит».

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ та ІV квартали 2008 року на загальну суму 243959,39 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Свердловантрацит» в особі Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Свердловантрацит» Центральна збагачувальна фабрика «Свердловська» заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІІ та ІV квартали 2008 року у сумі 243959,39 грн. на користь Державного бюджету на розрахунковий рахунок №ІНФОРМАЦІЯ_13117329700072 КФК 50080200 УДК в Луганській області, МФО 804013 код 24048566.

 В іншій частині позовних вимог Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі 07 вересня 2009 року.

СУДДЯ: Т.В.Смішлива