Ухвала суду № 46672070, 16.06.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3643/15-к Номер провадження 11-кп/786/399/15Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. Довгаль С. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Довгаль С.А.

суддів: Денисенко Л.М.,Гонтар А.А.

при секретарі Григорової М.В.

за участю прокурора Акулової С.М.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляцією прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Полтавської області на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 26.03.2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Полтави, гр. України, не працює, освіта середня спеціальна, неодруженого, мешкає у АДРЕСА_1, раніше несудимого,

засуджено за ч.4 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на шість років позбавлення волі із конфіскацією ? частини майна, що є власністю обвинуваченого.

Постановлено стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ДЗ «Відділкова клінічна лікарня станції Полтава» СТГО «Південна залізниця» 1917 грн.98 коп.

Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.

Суд визнав ОСОБА_3 винним у тому, що він 25.01.2015 року приблизно о 20 год., знаходячись у будинку по АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад на ОСОБА_4 та наніс йому два удари ножем в область грудної клітини зліва та область живота, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин грудної клітини зліва, яка проникає в грудну порожнину з крайовим пошкодженням серця, гемоперикард, з розвитком лівобічного гемотораксу, часткового обмеженого лівостороннього пневмотораксу та з пошкодженням діафрагми і наскрізним пораненням лівої долі печінки, гемоперит, а также легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді - рани м'яких тканин передньої черевневої стінки, яка не проникає в черевневу порожнину, а потім відкрито заволодівши мобільним телефоном марки «Mоtоrоlа», вартістю 320 грн. та ноутбуком марки «Sоny VAIO», завдавши потерпілому матеріальної шкоди на суму 5 380 грн.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність винуватості та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким призначити більш суворе покарання без застосування ст.69 КК України, посилаючись на відсутність підстав для її застосування.

Вважає, що судом належним чином не враховано особу винного та характер його дій. Призначивши покарання нижче від найнижчої межі, зазначеної у ч.4 ст.187 КК України, суд послався на те, що винний виявляє ознаки легкої розумової відсталості з порушенням поведінки, з дитинства був позбавлений батьківського піклування, є відносно молодим за віком.

Апелянт вважає необхідним постановити новий вирок апеляційного суду, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Під час апеляційного розгляду дослідити матеріали, що характеризують особу ОСОБА_3 , а також покази ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив дослідити матеріали кримінального провадження тільки в частині даних про особу винного, пояснення засудженого, який критично оцінив свою злочинну поведінку і виявив готовність нести кримінальну відповідальність, але заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину за наведених у вироку обставин доведена, його дії за ч.4 ст.187 КК України кваліфіковані правильно, що не спростовується у апеляційній скарзі.

Згідно з вимогами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхіднє і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Ці вимоги закону місцевим судом дотримані.

В матеріалах кримінального провадження мається акт судово-психіатричної експертизи за номером 139 від 13.03.2015 року і згідно якого ОСОБА_3 до інкримінованого йому протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, на час обстеження будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає а виявляє ознаки легкої розумової відсталості з порушеннями поведінки. Під дію ч.2,ч.3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством і судом. Застосування примусових заходів медичного характеру на даний час не потребує. Також не виявляє ознак хронічного алкоголізму, тому лікування з цього приводу не потребує ( а.с.50-57).

Слід зазначити, що доводи в апеляційній скарзі про формальний підхід суду при призначенні покарання не є переконливими.

Згідно з даними кримінального провадження ОСОБА_3 з дитинства був позбавлений батьківського піклування, виховувався дитячому будинку, навчався в спеціалізованій школі-інтернату для дітей із затримкою розумового розвитку. Маючи професію маляра-штукатура на даний час не працевлаштований, житла свого немає, проживав у друзів.

Колегія суддів дотримується думки, що виявлене справжнє підґрунтя такої поведінки, особливості його психіки має бути враховано як обставини, що значно пом'якшує покарання.

Окрім того, під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції потерпілий при визначенні покарання винному, поклався на розсуд суду, зазначивши, що все майно йому повернуто (а.с.59).

Отже, всі висновки суду належно мотивовані у вироку, що відповідає вимогам ст.ст. 370,374 КПК України.

Вирок щодо ОСОБА_3 є законним і обґрунтованим, будь-яких передбачених кримінально-процесуальним законом підстав для його скасування чи зміни, про що порушено питання в апеляційній скарзі, при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405 ,407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 26 березня 2015 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, засудженим - з моменту отримання його копії.

С У Д Д І :

Довгаль С.А. Денисенко Л.М. Гонтар А.А.