№ 415/3797/15-к
№ 1-кп/415/366/15
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.15 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі головуючого судді Березіна А.Г.
за участю секретаря Болотової І.В.
прокурора Бушуєвої Т.М.
захисника ОСОБА_1
законного представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня Лисичанської ЗОШ № 24, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого у АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
06 червня 2015 року, приблизно о 22 год. обвинувачений ОСОБА_3, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись в районі будинку 1 по вулиці Артемівська міста Лисичанська, відкрито викрав мобільний телефон «Lenovo A368i», спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 1200 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував його скоєння за обставин, викладених вище. У скоєнні кримінального правопорушення покаявся.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ст.186 ч.1 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, а також дані про особу винного: за місцем навчання та мешкання характеризується задовільно, не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3, суд, крім обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, враховує його житлово-побутові умови, взаємовідносини в родині, стан здоров'я, думку представника служби по справам дітей Гончаровой Н.М., яка пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_3 виховується в неповній родині, на обліку в службі по справам дітей не перебуває. Тому, вважає, що обвинуваченого можливо звільнити від покарання і застосувати міри виховного характеру в вигляді передачі під нагляд матері - ОСОБА_2
Законний представник неповнолітнього пояснила в судовому засіданні, що сина вона виховує сама. У сина є все необхідне для навчання та життя. Взаємовідносини між ними добрі, Руслан все усвідомив і вона бажає щоб його звільніли від покарання і передали під її нагляд. Вона вважає, що зможе оказувати на сина вплив.
За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів обвинуваченим необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст.105 КК України звільнити від покарання з застосуванням примусових заходів виховного характеру оскільки ОСОБА_2 розкаявся в скоєному, не судимий, шкоду потерпілому відшкодовано, скоїв злочин середньої тяжкості і, на момент ухвалення вироку не потребує застосування покарання.
Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 614,4 грн., а у разі відсутності у нього грошових коштів - з його матері ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.105 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного та застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків - матері ОСОБА_2, строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертизи в сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 40 коп., а у разі відсутності у нього грошових коштів - з його матері ОСОБА_2
Речові докази: мобільний телефон «Lenovo A368i» - повернути ОСОБА_6
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
Судове рішення № 46667834, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 10.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/3797/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: