Рішення № 46663584, 06.07.2015, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/792/15-ц

Номер провадження №2/351/388/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Боднарука М.В.,

при секретарі Лакуста М.З.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Снятинського дитячого будинку-інтернат про поновлення на роботі та оплатити за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Що позивач звернувся до суду із позовом в якому просить поновити його на роботі на посаді інструктора з праці Снятинського дитячого будинку інтернат та оплатити йому за час вимушеного прогулу мотивуючи тим, що 14.03.2014р. він був прийнятий на посаду інструктора з праці, а 30.04.2015р. наказам № 22 його звільнено з роботи за ст. 40 п. 3 КзПП за систематичне невиконання працівником без поважних причин обовязків покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, а саме за те, що 01 квітня 2015 року отримав групу дітей для проведення занять, які згідно розкладу мав проводити до 16 год. 15 хв.. В цю групу взяв вихованця ОСОБА_6, розписався за якого в журналі. В 15год. відпустив ОСОБА_7 який не рахується в його групі в звязку із проведенням заняття по катихизації, проте ОСОБА_6 не пішов на заняття із катихизації, а втік із закладу і пізніше був виявлений на ж/д вокзалі с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, за що йому було оголошено догану, із якою він не погодився і хотів її оскаржити в судовому порядку, однак не вспів цього зробити оскільки 30.04.2015 року його було звільнено з роботи. Позивач не погодився із доганою тому, що згідно посадової інструкції він відповідає за вихованців в межах навчального класу, а не поза ним. Відпустив ОСОБА_6 на заняття із катихизації, тому що до закладу часто приходять сестри-монахині які проводить занятя із дітьми і всі бажаючі відвідують ці заняття. Таке бажання проявив ОСОБА_6 а тому він відпустив його. Не зірвав занять оскільки до закінчення занять працював із іншими вихованцями до 16год. 15 хв.

28.04.2015 р. отримавши під розписку вихованців своєї групи для проведення занять з праці після закінчення яких, виходячи із класу із сходів впав і травмувався вихованець ОСОБА_8, в якого стався вивих руки, після чого позивач відвів його в медпункт де ОСОБА_8 була надана необхідна медична допомога. По цьому випадку було проведено службове розслідування, яким не обєктивно, на його думку, встановлено на підставі пояснень недієздатного ОСОБА_8 про те, що останній перелазив огорожу звідки впав. Згідно посадової інструкції позивача він не повинен водити дітей, а це повинні робити молодші медичні сестри. В даній ситуації, на його думку, стався нещасний випадок, а тому його вини в цьому не моє.

Вищевказане послужило підставою для незаконного звільнення позивача з роботи, а тому він просить задоволити його позов.

Представники відповідачів проти позову заперечують пояснивши суду, що позивача звільнено з роботи без порушень вимог закону, а саме останньому була оголошена догана за те, що він незаконно взяв в свою групу вихованця ОСОБА_9, про що розписався в журналі, чим підтвердив те, що взяв його під свою відповідальність і відповідно мав би його здати розписавшись в журналі. Вищевказаного не зробив, і без супроводу відпустив його із занять чим скористався ОСОБА_6 і покинув територію закладу і був виявлений на ж/д вокзалі в с. Мамаївці Кіцманського району. Позивач порушив п. 4.1 своєї посадової інструкції згідно якої несе персональну відповідальність за особистий догляд за вихованцями.

28.04.2015 р. позивачем під час проведення занять з вихованцями в навчальному класі вихованець його групи ОСОБА_8 з невідомих причин покинув заняття і перелазячи огорожу закладу, з якої упав вивихнувши собі руку що зазначено зі слів останнього лікарем в виписці із мед картки що долучена до матеріалів справи. По даному випадку було проведено службове розслідування, актом якого було встановлено вищевказане. Оскільки це був другий випадок невиконання позивачем своїх посадових обовязків без поважних причин на протязі місяця, а саме: порушення п. 4.1 посадової інструкції, згідно якої позивач несе персональну відповідальність за особистий догляд, життя та здоровя вихованців, яких взяв під свою відповідальність, розписавшись про це в журналі, а тому після отримання згоди профкому на звільнення позивача, останнього наказом від 30.04.2015р. було звільнено з роботи на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Вважають, що позов ОСОБА_5 є безпідставним, а тому просять відмовити в його задоволенні.

Суд вислухавши сторін та їх представників, свідків та дослідивши матеріали справи вважає, що в позові слід відмовити. Суд прийшов до такого висновку по слідуючих міркуваннях:

-із пояснень сторін, свідків ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14 вбачається, що позивач як інструктор з праці Снятинського будинку інтернату 01.04.2015р. отримав під розписку в молодшої медичної сестри ОСОБА_15 в спальному приміщенні вихованців в тім числі вихованця не з його групи ОСОБА_6 для проведення занять під час яких відпустив його на заняття з катрихизації який скориставшись тим, що його ніхто не супроводжує втік із території закладу і пізніше був виявлений на ж/д вокзалі в с. Мамаївці Кіцманського району і позивачу була оголошена догана за грубе порушення своїх посадових обовязків.

28.04.2015р. позивач проводячи заняття із вихованцями своєї групи і в цей час вихованець його групи ОСОБА_8 впав і вивихну руку. Адміністрація закладу вважаючи, що позивач повторно на протязі місяця порушив свої посадові обовязки допустивши вищевказане на підставі акту службового розслідування даного факту звернулася до профспілкового комітету з заявою про дачу згоди на звільнення позивача зробити за ст. 40 п. 3 КЗпП України яку отримала і 30.04.2015р. позивача наказом було звільнено із роботи за ст.. 40 п. 3 КЗпП України.

Відповідно до п. 4.1 посадової інструкції інструктора з праці Снятинського дитячого будинку інтернат інструктор з праці несе персональну відповідальність за особистий догляд, життя, зборовя вихованців, дотримується розпорядку дня під час проведення режимних моментів з закріпленою групою (підйом, зарядка, сніданок) та занять в класах соціально-трудової реабілітації. При цьому співпрацює з молодшим медичним персоналом, дотримуючись чіткого ведення записів у зошитах передачі вихованців.

Відповідно до 4.2 посадової інструкції інструктора з праці Снятинського дитячого будинку інтернат інструктор з праці несе відповідальність за чітке виконання трудової діяльності під час робочого процесу в класах соціально-трудової реабілітації.

Вищенаведене дає підстави суду вважати, що позивач як інструктор з праці в обох випадках отримавши під розписку в молодшої медичної сестри в спальному корпусі вихованців, в тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 для проведення занять з праці відповідно до п. 4.1 посадової інструкції взяв на себе відповідальність за особистий догляд, здоровя вихованців до часу їх здачі під розписку молодшій медичній сестрі чи іншій службовій особі будинку інтернат, що не було виконано так як ОСОБА_6 покинув в цей час територію закладу, ОСОБА_8 впав і вивихнув руку, а тому суд вважає, що позивача було звільнено зроблено на підставі ст. 40 п. 3 КЗпП України без порушень закону, а тому в позові слід відмовити, оскільки він систематично не виконував без поважних причин обовязків покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Суд не може взяти до уваги доводи позивача в тій частині, що він як інструктор праці несе відповідальність за вихованців тільки в межах навчального закладу, з вихованцем ОСОБА_8 стався нещасний випадок за який він не може відповідати, так як його доводи спростовуються п. 4.1 посадової інструкції інструктора з праці з змістом якої позивач ознайомлений до 01.04.2015р. про що свідчить його підпис проти чого не заперечує останній.

На підставі ст. 40 п. 3 КЗпП України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_5 до Снятинського дитячого будинку-інтернат про поновлення на роботі та оплатити за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

Голова Снятинського районного суду ОСОБА_16