Ухвала суду № 46663547, 13.07.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/528/14-к

Провадження № 1-кп/346/6/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2015 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі : головуючої судді Беркещук Б.Б.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Данищука Д.М.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілої, адвоката Любчик С.Р. ,

захисника ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальну справу в кримінальному провадженні № 12013090180001369 від 03.07.2013 року про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Пінськ Республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_1, освіта вища, громадянина України, українця, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває справа в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013090180001369 від 03.07.2013 року відносно ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, котрого підтримав обвинувачений ОСОБА_6 та просить суд визнати очевидно недопустимими докази в кримінальному провадженні, а саме: протоколи слідчих експериментів від 12,13 серпня, 10 жовтня, 14 листопада 2013 року, зокрема, в частині здобуття та визначення таких вихідних даних, як: швидкість руху мотоцикла з показів потерпілого ОСОБА_3, видимості мотоцикла з місця водія ЗАЗу , можливості виявити мотоцикл водієм ЗАЗу за невстановленим автобусом, в частині інших даних, взятих з показів потерпілого ОСОБА_3, які є протиречиві та не можуть вважатися достовірними, а зазначені вихідні дані здобуті в результаті слідчих дій з істотним порушенням права на захист ОСОБА_6; висновок експерта- автотехніка від 13.01.2014 року,який було зроблено на підставі недостовірних вихідних даних, та таких, що здобуті з порушенням норм КПК.

Дане клопотання мотивував тим, що захистом в ході судового розгляду подавалося клопотання про призначення додаткової авто технічної експертизи по справі. Однією з підстав необхідності проведення такої експертизи захист вважав збір та надання слідчим для експерта недостовірних вихідних даних таких, що були здобуті в процесі проведення слідчих дій з порушенням права його підзахисного на захист. Судом відмовлено в задоволенні його клопотання.

На його, захисника ОСОБА_5 думку, фактично всі слідчі дії по даному кримінальному провадженню (зокрема, слідчі експерименти по здобуттю вихідних даних для подальшого розслідування та проведення автотехнічних досліджень проводилися слідчим, коли ним вже був фактично визначений процесуальний статус кожного з учасників ДТП: водія ОСОБА_1 та водія а/м ЗАЗ ОСОБА_6. 22.07.2013 року слідчим в якості потерпілої була залучена мама водія ОСОБА_8.(тобто водій мотоциклу як сторона потерпіла), а обвинувачений до отримання

висновків автотехнічної експертизи від 13.01.2014 року, лише після чого йому було повідомлено про підозру (22.01.2014 року), мав процесуальний статус свідка, тобто був позбавлений можливості реалізації своїх прав, яка за ст.42 КПК України, йому надається як підозрюваному(обвинуваченому). Вказує, що обвинувачений, перебуваючи в процесуальному статусі свідка, та він, як його адвокат (а не захисник), були позбавлені права знайомитись в повному обсязі з питаннями, що ставилися слідчим перед експертом, з наведеними в його постанові вихідними даними, доповнювати перелік питань перед експертом своїми питаннями, уточнювати або подавати свої вихідні дані , ознайомлюватися з необхідними для цього матеріалами кримінального провадження , зокрема, з висновками трасологічних та інших експертиз, що вже були проведені перед призначенням авто технічної експертизи, з протоколами слідчих експериментів, що проводилися за участі свідків та потерпілого ОСОБА_3. Крім того, він з підзахисним були позбавлені законного права знайомитись з висновками самої експертизи, допоки їм не було повідомлено про підозру, тощо.

Таким чином розслідування даної ДТП, проводилося слідчим необ»єктивно, упереджено, з заздалегідь вже визначеними та встановленими процесуальними статусами кожного з учасників ДТП, тобто водій мотоциклу , як сторона, що потерпіла від злочину, особа ж, що вчинила злочин - водій ЗАЗу ОСОБА_6. При проведенні слідчих експериментів перед слідчим стояла одна мета: спростовувати всі доводи та показання свідка- водія ОСОБА_6, та підтверджувати, що потерпілою стороною по справі є тільки водій та пасажир мотоцикла. При цьому було проігноровано обставини, які мали бути перевірені на користь його підзахисного, та які б доводили повну відсутність його вини в скоєнні ДТП, або наявність в цьому вини обох водіїв. Той же факт, що водій ОСОБА_6 (відносно якого слідчим фактично вже було прийнято рішення про підозру та повідомлення його про це в подальшому), приймаючи участь в процесі усього досудового розслідування в статусі свідка до 22.01.2014 року, був позбавлений перелічених вище прав, а свій захист здійснював фактично «всліпу», свідчить про те, що матеріали досудового розслідування, зібрані слідчим та надані суду прокурором, не можуть вважатися такими, що на підставі об»єктивного, всестороннього та неупередженого розслідування доводять винуватість його підзахисного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив посилаючись на те, що обвинувачений після повідомлення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст..286 ч.2 КК України із роз ясненням та врученням Пам ятки про його процесуальні права та обов язки як підозрюваного відповідно до вимог КПК, не подавав зібрані ним докази, які б спростовували дії слідчого. Крім того прокурор вважає, що питання допустимості чи недопустимості доказів вирішуються судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.

Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та представник потерпілої Любчик С.Р. заперечили щодо задоволення данного з підстав зазначених прокурором.

Потерпіла ОСОБА_2 клопотання захисника ОСОБА_5 підтримує.

Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку його учасників, приходить до наступних висновків.

В КПК України відсутня спеціальна стаття, що регулює процесуальний порядок розгляду клопотань про визнання доказів недопустимими.

У статті 350 КПК України сформульовані лише загальні положення щодо розгляду клопотань судом учасників судового провадження.

У ч. 1 ст. 89 КПК України вказується, що питання допустимості доказів вирішуються під час їх оцінки в нарадчій кімнаті при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 369 КПК України до судових рішень відносять ті, у яких: 1) суд вирішує обвинувачення по суті у формі вироку; 2) вирішуються інші питання у формі ухвали.

Положення ст. 89 КПК України знайшли конкретизацію у ст. 374 КПК України «Зміст вироку», де в п. 1 ч. 3 вказується, що у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, у п. 2 ч. 3 цієї статті також наголошується, що у разі визнання особи винуватою визначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Враховуючи зазначене суд вважає що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого слід відмовити, і вирішити питання чи являється зазначений в клопотанні доказ допустимим чи недопустимим необхідно під час перебування суду в нарадчій кімнаті при оцінці винуватості чи невинуватості останнього в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині.

На підставі наведеного та керуючись ст. 89, 350, 369, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання недопустимими доказами протоколи слідчих експериментів від 12,13 серпня, 10 жовтня, 14 листопада 2013 року в частині здобуття та визначення таких вихідних даних, як: швидкість руху мотоцикла з показів потерпілого ОСОБА_3, видимості мотоцикла з місця водія ЗАЗу , можливості виявити мотоцикл водієм ЗАЗу за невстановленим автобусом, в частині інших даних, взятих з показів потерпілого ОСОБА_3, які є протиречиві та не можуть вважатися достовірними, а зазначені вихідні дані здобуті в результаті слідчих дій з істотним порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_6; висновок експерта- автотехніка від 13.01.2014 року, виготовлено на підставі недостовірних вихідних даних та таких, що здобуті з порушенням норм КПК.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Беркещук Б. Б.