Ухвала суду № 46662988, 07.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/2625/13-к Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. К.

Категорія ч.2 ст.286 КК Доповідач Зав'язун С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Зав'язуна С.М.,

суддів: Мельничук Н.М., Шевченко В.Ю.,

при секретарі Гибало В.О.,

за участю: прокурора Селюченко І.І.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №280/2625/13-к за апеляційною скаргою представника ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» ОСОБА_3 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2015 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» ОСОБА_3 просить змінити вирок суду першої інстанції в частині задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з АТ «УОСК» 64447,82 грн. в якості страхового відшкодування матеріальної шкоди та 3222,40 грн. моральної шкоди, та прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги останньої задовольнити частково та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» 6263,05 грн. в якості витрат на лікування та 313,15 грн. моральної шкоди. В обґрунтування апеляційних вимог вказано, що документально позивачем ОСОБА_5 підтверджено витрати на лікування на суму 6263,05 грн., сума в розмірі 37653,82 грн. на придбання ліків потерпілою не підтверджена будь-якими доказами. Необґрунтованим є рішення суду про стягнення витрат на проведення в майбутньому операції для усунення наслідків спотворення обличчя потерпілої в розмірі 15394 грн. і вартості в розмірі 11400 грн. проведення курсу лазерної терапії. В наданих потерпілою чеки про придбання медичних препаратів маються ліки, які не мають відношення до травм в ДТП, а саме: мило, засоби від комарів та проти грипові засоби. Крім того, деякі з чеків підтверджують витрати, які не підлягають страховому відшкодуванню - кошти благодійної допомоги, кошти на фото на документів. Чек на суму 1510,10 грн. взагалі не підлягає ідентифікації через погану якість. Оскільки розмір страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_5 має бути зменшений, то відповідно і підлягає зменшенню розмір моральної шкоди.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_5 просить залишити вирок суду без змін. При цьому, наголошує, що в матеріалах провадження є відповідні копії платіжних документів про розмір понесених нею витрат на придбання ліків та інших необхідних для лікування засобів, які в 2013-2014 році становили 37653 грн. 82 коп. Також, в матеріалах провадження є експертний висновок спеціалізованої медичної установи в галузі косметичної хірургії обличчя про те, що мінімальна вартість необхідної їй для усунення наслідків спотворення обличчя операції в 2014 році становила 15394 грн., а післяопераційні заходи подальшого нехірургічного традиційного лікування - 11400 грн. З огляду на це, наголошує, що мінімальна підтверджена документами вартість витрат, пов'язаних з її лікуванням після ДТП та об'єктивно необхідна їй для усунення наслідку травми обличчя становить в цінах 2014 р. 64447 грн. 82 коп., а тому й визначений законом розмір компенсації страховиком моральної шкоди (5% від страхового платежу за шкоду здоров'я) - становить 3222 гр. 40 коп. Посилаючись на наведене, наголошує, що її позовні вимоги до страховика є цілком зрозумілими і співрозмірними із заподіяною її здоров'ю шкодою, підтверджені доказами та перебувають в межах визначених лімітів відшкодування.

В свої доповненнях до вищезазначених заперечень, потерпіла ОСОБА_5 просить частково задовольнити апеляційну скаргу представника ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», змінивши вирок суду першої інстанції в частині вирішення її цивільного позову до зазначеного страховика, та стягнути на її користь 63423 грн. 82 коп. в якості страхової суми на відшкодування матеріальних збитків пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю та лікуванням, а також 3171 грн. 19 коп. на відшкодування моральної шкоди. При цьому, частково погоджуючись з доводами апеляційної скарги і посилаючись на відповідні розрахунки, вважає, що є обґрунтовані підстави для певного корегування розміру страхового відшкодування на її користь.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», потерпіла ОСОБА_6, просить залишити цю апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, наголошує, що апелянтом не наведено жодної обґрунтованої підстави для зміни цього вироку, як і не наведено обставин, які залишені поза увагою судом першої інстанції.

Згідно вироку суду першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку 2 роки.

Згідно до ст.76 КК України - зобов'язано обвинуваченого повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВІ, періодично з'являтися для реєстрації в органи КВІ.

Питання про речові докази вирішено відповідно до норм ст.100 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 16777 грн. 60 коп. в рахунок компенсації завданої злочином моральної шкоді

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 64447 грн. 82 коп. в якості страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю і лікування, а також 3222 грн. 40 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 40932 грн. 72 коп. в якості страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із фізичним знищенням транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 33800 грн. 78 коп. в якості відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 13374 грн. 63 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 7473 грн. 37 коп., різницю між матеріальним збитком та коштами сплаченими по відновлювальному ремонту автомобіля.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Фінансового управління Коростишівської районної державної адміністрації витрати на лікування розмірі 2129 грн. 96 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Головного фінансового управління Житомирської обласної державної адміністрації 3237 грн. 30 коп. витрат на лікування потерпілої.

Стягнуто з ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1173 гривні 60 копійок.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, 25.07.2013 року близько 09 год. 50 хв. ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7, в напрямку м.Коростишів по а/д. Коростишів - Великі Кошарища зі сторони а/д Київ-Чоп. Рухаючись указаним транспортним засобом на 275 м а/д, що веде від а/д Київ-Чоп до м.Коростишів, водій ОСОБА_4 в порушення вимог п.2.3б ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, а в порушення вимог п.10.1 ПДР, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, та в порушення вимог лінії дорожньої розмітки 1.1 вказаних вище Правил, виїхав на смугу зустрічного руху де лівою боковою частиною свого автомобіля допустив зіткнення з лівою боковою частиною а/м DAEWОО Lanos TF 69Y д/н. НОМЕР_3, яким у зустрічному напрямку керував ОСОБА_9.

Після цього водій а/м ВАЗ-21154, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 передньою частиною свого транспортного засобу допустив зіткнення з передньою частиною автомобіля Volkswagex Т4 д/н НОМЕР_4, яким також у зустрічному напрямку керував водій ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди пасажиру автомобіля Volkswagen Т4, д/н НОМЕР_4, ОСОБА_5 відповідно до висновку комісійної судової - медичної експертизи №17 від 11.02.2014 р. заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку (без виражених клінічних проявів), забійно - різаної рани на верхній повіці правого ока, де сформувався рубець, який призвів до деформації лицевої мускулатури і для своєї корекції потребує оперативного втручання, який є невиправним та спричинило тяжкі тілесні ушкодження останній.

Водію Volkswagen Т4, д/н НОМЕР_4, ОСОБА_1 відповідно до висновку судової - медичної експертизи №2548 від 03.09.2013 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани в лобно-тім'яній ділянці та рубців на чолі, які є легкими тілесними без короткочасного розладу здоров'я.

Власниці DAEWOO Lanos TF 69Y, д/н. НОМЕР_3, ОСОБА_6 заподіяно майнову шкоду на суму 21 048 грн.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п.2.3б, 10.1 та дорожньої розмітки 1.1. ПДР України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної події з її наслідками.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_1 та представника потерпілої ОСОБА_2, які просили апеляційну скаргу задовольнити частково - відповідно до позиції викладеної в запереченнях потерпілої ОСОБА_5, думку прокурора, яка просила скасувати вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до страхової компанії з призначенням нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження, їх кримінально-правова кваліфікація, призначене покарання, вирішення цивільних позовів до обвинуваченого, стягнення на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відшкодування шкоди, в апеляційному порядку сторонами кримінального провадження не оскаржено.

Згідно до ст.370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому.

Вирішуючи у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю і лікуванням та моральної шкоди, суд першої інстанції вказаних вимог процесуального закону не дотримався.

У мотивувальній частині вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 відсутнє будь-яке мотивування наявності підстав та у зв'язку з цим обґрунтоване визначення розміру грошового відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої потерпілій.

Згідно ст.347 КПК України, на початку судового розгляду, після оголошення обвинувального акту, якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

Як вбачається з журналу та звукозапису судового засідання, пред'явлений потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов до страхової компанії всупереч визначеного процесуальним законом порядку не оголошувався.

Відповідно до ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Згідно ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ухвалюючи рішення про стягнення із страхової компанії на користь потерпілої ОСОБА_5 страхового відшкодування, у порушення ст.214 ЦПК України (з врахуванням положень ч.4 ст.128 КПК України), суд першої інстанції не визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, що підлягає застосуванню при їх вирішенні.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження своїх позовних вимог потерпіла ОСОБА_5 подала як докази завірені копії документів про грошові витрати понесені нею на придбання ряду медичних засобів та послуг пов'язаних з її лікуванням.

Проте, згідно журналу та звукозапису судового засідання, за наявності письмових заперечень цивільного відповідача, суд першої інстанції в порушення вимог ч.1 ст.23, ч.1 ст.94 КПК України безпосередньо, конкретно кожний з цих документів не дослідив, на предмет їх належності та достовірності відповідної оцінки не дав.

Всупереч ч.1 ст.129 КПК України не спростованими у вироку суду першої інстанції залишилися заперечення цивільного відповідача про те, що в деяких документах зазначені як медичні засоби - препарати, які не мають відношення до лікування потерпілої ОСОБА_5 від травм заподіяних їй при дорожньо-транспортній пригоді, а саме: мило, засоби від комарів, ліки від грипових захворювань, дані про витрати на благодійну допомогу та на фото для документів. Маються товарні чеки та квитанції в яких неможливо прочитати назву придбаного медичного засобу та дату видачі документа. В матеріалах кримінального провадження відсутні документальні докази грошових витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5 на суму 37653 грн. 82 коп. Надані потерпілою квитанції та чеки про придбання медичних засобів не підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я на предмет їх необхідності в застосуванні при лікуванні потерпілої. Витрати щодо хірургічного втручання на суму 15394 грн. та лазеротерапії в розмірі 11400 грн. не є реальними, а мають бути понесеними потерпілою в майбутньому.

За вище наведених обставин, на переконання апеляційного суду, вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Задля правильного вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 необхідно провести судовий розгляд з обов'язковим дослідженням цивільного позову та наданих на його підтвердження доказів, які, як встановлено апеляційним судом, суд першої інстанції у встановленому законом порядку не досліджував.

Частиною 3 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний здійснити дослідження доказів виключно за клопотанням учасників судового провадження. Оскільки в ході апеляційного розгляду ніхто з учасників судового провадження з відповідним клопотанням про проведення судового розгляду з дослідженням доказів по цивільному позову ОСОБА_5 не звертався, то апеляційний не наділений процесуальним правом самостійно, з власної ініціативи здійснити їх дослідження.

З врахуванням того, що судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 були порушені загальні засади кримінального провадження а саме - законність та безпосередність дослідження доказів, беручи до уваги, що такі порушення з вище наведених підстав неможливо усунути в апеляційному порядку, вирок суду першої інстанції у вказаній частині відповідно до вимог ст.ст.7, ч.6 ст.9, 407, ч.1 ст.412, ст.415 КПК України підлягає скасуванню з направленням провадження на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

При новому розгляді в порядку цивільного судочинства суду першої інстанції необхідно перевірити доводи щодо обґрунтованості позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування шкоди і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2015 року в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю і лікуванням та моральної шкоди, - скасувати, та в цій частині призначити новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в тому ж суді в іншому складі.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :