Постанова № 46659457, 15.02.2013, Любомльський районний суд Волинської області

КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 0310/3533/2012

Провадження № 1/0310/120/2012

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

м.Любомль 15 лютого 2013 року

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Мосієвич І.В. розглянувши апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 26 грудня 2012 року по кримінальній справі про обвинувачення останнього за ч.3 ст.185 , ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та постанову апеляційного суду Волинської області від 07.02.2013 року,

в с т а н о в и в :

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 26 грудня 2012 року ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.185 , ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

10.01.2013 року на вищевказаний вирок надійшла апеляція засудженого ОСОБА_1. 18.01.2013 року згідно резолюції від 11.01.2013 року В.о. голови Любомльського районного суду Волинської області кримінальна справа з апеляцією ОСОБА_1 була надіслана для розгляду в апеляційний суд Волинської області.

07.02.2013 року апеляційний суд Волинської області під час попереднього розгляду кримінальної справи встановив, що при подачі апеляції апелянтом ОСОБА_1 не було дотримано вимоги ст.350 КПК України 1960 року. Разом з тим не обґрунтовано вирішено питання прийняття апеляції, зважаючи на те, що при розгляді справи по суті були застосовані судом положення ч.3 ст.299 КПК України.

Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1 останній дійсно посилається на докази які безпосередньо до вимог ч.3 ст.299, ст.301 КПК України не досліджувались у судовому засіданні, що стверджується матеріалами кримінальної справи, зокрема з протоколу судового засідання (а.с.167) вбачається, що у зв'язку з повним визнанням своєї вини та всіх фактичних обставин кримінальної справи підсудним та іншими учасниками процесу які ніким не оспорювалися, судом було також з'ясовано чи немає в останніх сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, при цьому, судом було роз'яснено, що у такому випадку всі учасники процесу в тому числі і ОСОБА_1 будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини при подачі апеляції про, що також не заперечували всі учасники процесу.

Після чого відповідно до вимог ч.3 ст.299 КПК України 1960 року, суд своєю постановою обмежив дослідження фактичних обставин справи, зокрема допитом підсудного, потерпілої, даних про особу ОСОБА_1 і перейшов згідно вимог ст.301-1 КПК України 1960 року до судових дебатів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.352 КПК України 1960 року у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 КПК України 1960 року, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє апелянта про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Постанова оскарженню не підлягає.

Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, апеляцію засудженого ОСОБА_1 слід залишити без руху як таку, що не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.350 КПК України, тобто засуджений ОСОБА_1 всупереч вимогам ч.3 ст.299, ст.301 КПК України, подав апеляцію на вирок з обґрунтуванням та посиланням на докази які згідно наведених законів не підлягали дослідженню під час судового слідства, і повідомити останньому про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення, про залишення апеляції без руху.

Керуючись ст.352 КПК України 1960 року,

п о с т а н о в и в :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 26 грудня 2012 року по кримінальній справі про обвинувачення останнього за ч.3 ст.185 , ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, залишити без руху і повідомити йому про необхідність виконання зазначених вимог закону (ч.1 ст.350 КПК України 1960 року) протягом семи діб з моменту одержання повідомлення, про залишення апеляції без руху.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: Суддя І.В.Мосієвич