Вирок № 46658973, 13.07.2015, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1157/15-к

Провадження № 1-кп/0158/88/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в с к л а д і: головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і Грубі М.Є.

з участю прокурора Гиричука В.Л.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальне провадження № 12015030310000035 від 16.04.2015 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше судимого:

вироком Ківерцівського районного суду від 16.03.2015 року за ч. 1 ст. 185, КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування поарання із встановленням іспитового строку 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

15 квітня 2015 року близько 14 години 20 хвилин ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи поблизу залізничної колії на 295 км пікет 7 перегону Ківерці-Олика Львівської залізниці у м. Ківерці Волинської області, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав з'єднувальну муфту «УПМ- 24», яку від'єднав від кабелів шляхом розрізання їх ножем, після чого привласнив її та розпорядився нею на власний розсуд.

Вказаними діями спрямованими на таємне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 завдав відокремленому підрозділу «Ковельська дистанція сигналізації і зв'язку» ДТГО «Львівська залізниця», як власнику викраденого майна, шкоди на загальну суму 1894 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду показав, що 15.04.2015 року він з метою назбирати щавлю ішов до лісу. Йдучи, спіткнувся. Коли присів, щоб поправити взуття, побачив муфту, а в ній мідні дроти. У зв'язку з нестачею коштів на проживання вирішив забрати муфту з дротами. Ножем, який мав з собою перерізав дроти. Муфту забрав в пакет і поніс додому. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого щодо обставин вчинення крадіжки, вартість викраденого майна в судовому засіданні ствердив представник потерпілого ОСОБА_3 Суду показала, що викрадене повернуто, відновлювальні роботи проведені власними силами, тому збитки відшкодовані. Претензій не мають. Щодо по міри покарання покладалася на розсуд суду.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та представника потерпілого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, є інвалідом третьої групи, раніше притягався до кримінальної відповідальності, призначене покарання не відбуте.

Крім того, суд враховує обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи викладене та беручи до уваги щире розкаяння обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, те, що тяжких наслідків від злочину не наступило, викрадене повернуто потерпілому, а також враховуючи те, що злочин, вчинений ОСОБА_2 під час іспитового терміну, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання в межах санкції статті, за якою він притягуються до кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 71 КК України з призначенням покарання за сукупністю вироків.

Розмір витрат на залучення експертів при проведенні трасологічної експертизи складає 494,04 грн. і в силу ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази:

- з'єднувальну муфту УПМ-24, передану на зберігання уповноваженій особі потерпілого - залишити власнику «ВП Ковельська дистанція сигналізації та зв'язку» ДТГО «Львівська залізниця»;

- ніж, синтетичний мішок та полімерний пакет чорного кольору, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Волинського ЛВ УМВС України на Львівській залізниці - знищити.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.03.2015 року, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази:

- з'єднувальну муфту УПМ-24, передану на зберігання уповноваженій особі потерпілого - залишити власнику «ВП Ковельська дистанція сигналізації та зв'язку» ДТГО «Львівська залізниця»;

- ніж, синтетичний мішок та полімерний пакет чорного кольору, передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Волинського ЛВ УМВС України на Львівській залізниці - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь САЕ НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області (р\р 31111115700070 в ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 37940181) витрати на залучення експертів при проведенні судової трасологічної експертизи в сумі 494 грн. 04 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя

Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова