Ухвала суду № 46655787, 08.07.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 323/3990/14-ц Головуючий у 1 інстанції Фісун Н.В.

Провадження № 22-ц/778/3831/15 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначало, що 07.10.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №006-07530-071011.

Відповідно до вказаного договору, ПАТ «Дельта Банк» відкриває ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає Держателю платіжну картку, а також ПІН- код до картки; здійснює обслуговування Держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Підтримка 25.

Договір набуває чинності з дати його укладання та дії до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії. Банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 5945,28 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту Кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили , що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Відповідно до договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаються держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором та вчинення інших операцій передбачених договором.

У відповідності до договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією. яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом ті процентів за користування кредитною лінією та /або Овердрафтом.

ОСОБА_3 станом на 16.09.2014 року не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого у нього виникла прострочена заборгованість на загальну сум 6031,84 грн., яка складається з: тіло кредиту - 6031,84 грн.; прострочене тіло кредиту - 0,00 грн.; заборгованість за відсотками - 0, 00 грн.; заборгованість за комісіями - 0,00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просило суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 6031,84 грн. та судовий збір 243,60 грн.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 6031,84 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПAT «Дельта Банк» судовий збір 243,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на його користь понесені судові витрати за подачу апеляційної скарги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 07 жовтня 2011 року було укладено кредитний договір № 006-07530-071011. Відповідно до п. 1.2. вищевказаного договору позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України - гривні, випускає та надає платіжну картку та ПІН-код до неї; здійснює обслуговування на умовах, викладених в Тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в Додатку № 1 до кредитного договору, на умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками; надає відповідачу кредит шляхом відкриття невідновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. 00 коп. та на день укладення кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 945,28 грн. Кредитні кошти та власні кошти використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

Відповідач станом на 16 вересня 2014 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість за кредитним договором на загальну суму 6 031,84 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що відповідач допустив неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених кредитним договором, оскільки не сплачував кредит відповідно до умов договору.

Твердження апелянта про те, що позивачем не надано доказів виконання ним умов кредитного договору, а саме видачу грошових коштів, не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до п. 1.3 Договору № 006-07530-071011 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07 жовтня 2011 року банк надає клієнту кредит шляхом відкриття невідновлюваної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення цього договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 5 945,28 грн. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору моментом надання банком Держателю Кредиту є день здійснення операції за допомогою Картки або день отримання платежів, передбачених Тарифами, за умови відсутності на Рахунку власних коштів Держателя.

З наданих банком виписок з рахунку вбачається зняття відповідачем у жовтні 2011р. суми у розмірі 5945,28 грн. Також з виписок вбачається внесення відповідачем сум в погашення кредиту.

Таким чином, позивачем виконано всі умови кредитного договору та гроші використані відповідачем.

Посилання апеляційної скарги на те, що позивач суму боргу належними доказами не довів, а тому рішення суду постановлено з порушенням ст. 10 ЦПК України і не може вважатись законним, спростовуються вищенаведеним, є помилковими та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст.ст. 60, 131 ЦПК України, відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норма матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: