Ухвала суду № 46655665, 30.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/3268/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шавиріна Л.П.

Є.У. № 236/1750/14-ц Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів: Трофимової Д.А.

Дзярука М.П.

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельні послуги» на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельні послуги», про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

ОСОБА_3 також подав до суду заяву про забезпечення позову, просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги».

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 грудня 2014 року ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги» залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т. 1, а.с. 193-194).

Заочним рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу 350 412 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 3 504,12 грн. (т. 1, а.с. 213-216).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Заборонено ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги» відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 217-218).

Не погоджуючись із ухвалою суду від 16 січня 2015 року, ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 152 ЦПК України, однак він не є вичерпний.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи зі змісту ст.ст. 151-154 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006р. зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив із того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, тому дійшов висновку про необхідність задоволення заяви та забезпечення вимог позивача шляхом заборони відчуження належній третій особі квартири.

Розглядаючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд не врахував, що ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги» не є відповідачем по справі, тому суд не вправі приймати стосовно нього заходи забезпечення позову.

Серед видів забезпечення позову ст. 152 ЦПК України не передбачає вжиття судом такого виду забезпечення як накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать третій особі, заборону третій особі вчиняти певні дії.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З огляду на викладене, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню з одночасним постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельні послуги» задовольнити.

Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 січня 2015 року по цій справі скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: