Виноградівський районний суд Закарпатської області
______________
Справа № 299/1972/15-к
У Х В А Л А
10.07.2015 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., з участю прокурора Бровді І.А., слідчого Фантич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів клопотання слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області Фантич В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070080000831 від 01.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області Фантич В.В., звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070080000831 від 01.07.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що 01 липня 2015 року, приблизно о 13 годині 08 хвилин, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, знаходячись в м. Виноградів, по вул. Миру, навпроти магазину «Екзотика», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправні дії, діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, ОСОБА_2 підійшов до автомобіля марки «MERSEDES BENZ», моделі «SPRINTER 515 CDI», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився на стоянці для транспортних засобів навпроти магазину «АДЕЛЬ», таємно, за допомогою заготовлених раніше металевого предмету схожого на ножиці, пошкодив замок та проник до салону вищевказаного автомобіля звідки викрав грошові кошти в сумі 55800 гривень та відео реєстратор марки «GOCLEVER DVR HD», які належали ОСОБА_5, чим спричинив останньому матеріальну шкоду.
В цей час, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, знаходились на вулиці з метою попередження ОСОБА_2 про надходження сторонніх осіб, які б могли викрити його дії.
02.07.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
01.07.2015 під час затримання підозрюваного ОСОБА_4, за результатами проведеного особистого обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SONY Ericsson» моделі «S312», ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою оператора мобільного зв'язку України «Life» НОМЕР_3 та автомобіль марки «AUDI A4», р.н. Польської республіки SK-80492.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, можливість відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду. Відповідно до цих вимог арешт майна може також передбачити заборону для особи на майно якої накладено арешт розпоряджатись будь-яким чином цим майном. Фактичною, підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, з'явлення цивільного позову про її відшкодування або можливість з'явлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до положень ч.4 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Окрім цього, ч.2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Також встановлено, що предметом злочинної діяльності є грошові кошти, які були викраденні у потерпілого у сумі 50800 гривень. Крім того, потерпілим у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов на відшкодування вищевказаної суми.
Враховуючи викладене, з метою запобігання зникненню, втраті чи частковому знищенню речових доказів по даному кримінальному провадженню, а також, для вжиття заходів до відшкодування шкоди потерпілому завданої діями підозрюваного, необхідно накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, а саме мобільний телефон марки «SONY Ericsson» моделі «S312», ІМЕІ: НОМЕР_2, з сім картою оператора мобільного зв'язку України «Life» та автомобіль марки «AUDI A4», р.н. Польської республіки SK-80492.
Підозрюваний та його захисник про розгляд клопотання слідчого повідомлені належним чином, в судове засідання не з»явились.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали.
При вирішенні клопотання слідчий судді виходить з наступних обґрунтувань.
При вирішенні клопотання слідчий суддя виходить з наступних обґрунтувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою долучення як речових доказів та забезпечення можливої конфіскації цього майна.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За змістом ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Врахувавши обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту.
Зазначені висновки слідчого судді ґрунтуються на встановлених в судовому засіданні обставин, наявність достатніх доказів, які вказують на відповідність речей критеріям, визначених п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема, мобільний телефон та транспортний засіб використовувались для вчинення кримінального правопорушення, також доведеність слідчим та прокурором про існування обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повідомлення про яке йому вручено з дотриманням положень ст. 278 КПК України. Розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями складає 55800 грн., докази факту завдання шкоди і розмір цієї шкоди підтверджується, зокрема, заявою потерпілого ОСОБА_5 від 01.07.2015 р., вартість майна є співмірним із розміром шкоди, завданою кримінальними правопорушеннями. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні та без такого не може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
В даному випадку застосування арешту майна є необхідним, оскільки його незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, спосіб арешту є найменш обтяжливим для підозрюваного та іншої особи, який не призведе до суттєвого обмеження їх прав.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон марки «SONY Ericsson» моделі «S312», ІМЕІ: НОМЕР_2, з сім картою оператора мобільного зв'язку України «Life» та автомобіль марки «AUDI A4», р.н. Польської республіки SK-80492.
Ухвала виконується слідчим негайно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області Фантич В.В.
На ухвала слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя В. Р. Трагнюк
Судове рішення № 46651782, Виноградівський районний суд Закарпатської області було прийнято 10.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 299/1972/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: