Вирок № 46651552, 06.07.2015, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1333/14-к

1-кп/241/8/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року Першотравневий районний суд

Донецької області

у складі:

головуючого судді Трегубенко С.В.

при секретарі Павлічевій А.І.

за участю прокурора Авдан М.В.

потерпілого ОСОБА_6

обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Мангуш кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Мангуш Першотравневого району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою,не одруженого, не працюючого,що проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого.

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт.Мангуш Першотравневого району Донецької області, росіянина, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою,не одруженого, не працюючого,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3,а проживає в АДРЕСА_1, раніше судимого:

01.06.2011 року за ст.121 ч.1 КК України Першотравневим районим судом Донецької області до 5 років позбавлення волі,звільненого 19.06.2014 року з Волноваської ВК-120 УДПтСУ в Донецькій області на підставі ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 11.06.2014 року,відповідно до ст.4 п. «А» Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року.

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2014 року,приблизно о 09 годині 00 хвилин, обвинувачені ОСОБА_2та ОСОБА_3,у групі,перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_4,після сварки з ОСОБА_6,яка сталася перед цим на грунті раптово виниклих неприязних відносин,вчинили з ним бійку,в процесі якої умисно нанесли ОСОБА_6:ОСОБА_2два удари ногою в область грудної клітини ліворуч,а ОСОБА_3 один удар також в область грудної клітини ліворуч,внаслідок чого,в результаті сукупних дій ОСОБА_2та ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 2,3,4,5 ребер ліворуч,що ускладнились лівостороннім пневмотораксом,які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2та ОСОБА_3 на користь комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацуки» коштів, витрачених на лікування потерпілого у сумі 1691 гривню 66 копійок.

По суті пред*явленого обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ст.121 ч.2 КК України,обвинувачений ОСОБА_2себе винним визнав частково ,не заперечуючи,що дійсно 30.07.2014 року,близько о 09 годині 00 хвилин,біля магазину «Лайм» в смт.Мангуш по вулиці Мурзи,між ним та ОСОБА_6,на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка,під час якої вони разом впали з мостика.В подальшому,вже біля одного із будинків по вулиці Кірова в смт.Мангуш,ця сварка продовжилась,під час якої він дійсно вдарив ОСОБА_6 десь тричі кулаком в обличчя.Під час сварки потерпілий оступився та впав.Однак,а ні він,а ні ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 ударів ногами по тулубу не наносили і отже тілесних ушкоджень у вигляді перелому ребер ОСОБА_6 вони спричинити не могли.Стосовно ОСОБА_3,то він взагалі потерпілого не бив.Цивільний позов прокурора не визнає.

По суті пред*явленого обвинувачення в скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ст.121 ч.2 КК України,обвинувачений ОСОБА_3винним себе не визнав,оскільки,не зважаючи на сварку між ОСОБА_2 та ОСОБА_6,яка виникла 30.07.2014 року,десь о 09 годині в смт.Мангуш Першотравневого району, біля одного з будинків по вулиці Кірова він потерпілому ОСОБА_6 ні яких ударів,чи-то руками,чи-то ногами не наносив і тому спричинити йому будь-які тілесні ушкодження не міг.Цивільний позов прокурора не визнає.

Однак,не зважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_2 та невизнання своєї вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.121 ч.2 КК України,їх вина доведена зібраними по справі доказами.

Так,допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6пояснив суду,що 30.07.2014 року,приблизно о 09 годині 00 хвилин,між ним та ОСОБА_2,біля магазину «Лайм» в смт.Мангуш по вулиці Мурзи виникла сварка,під час якої вони з обвинуваченим впали біля мостика.

Після цього, в подальшому сварка між ними продовжилася і біля одного з будинків по вулиці Кірова в смт.Мангуш, де,коли він оступився та впав на землю, ОСОБА_2 два рази,а ОСОБА_3 один раз вдарили його ногами в область грудної клітини ліворуч.Саме від ударів ОСОБА_2та ОСОБА_3 ногами в область грудної клітини,він відчув біль,йому стало погано і він змушений був звернутися до медичного закладу за медичною допомогою.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7підтвердив суду,що він дійсно бачив ,як 30.07.2014 року,приблизно о 09 годині,на АДРЕСА_4, під час сварки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нанесли декілько ударів ногами в область грудної клітини ОСОБА_6,який лежав на землі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8пояснив суду,що коли він 30.07.2014 року,близько о 09 годині,їхав у автомобілі з ОСОБА_9 по одній із вулиць в смт.Мангуш,то бачив,що двоє чоловіків били третього.

Зі слів свідка ОСОБА_9,допитаного у судовому засіданні він бачив,що 30.07.2014 року на одній із вулиць в смт.Мангуш,біля ОСОБА_6перебувало двоє чоловіків.

Допитаний у судовому засіданні свідок захисту ОСОБА_10заперечує нанесення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6ударів ногами по тулубу під час сварки 30.07.2014 року,близько о 09 годині на вулиці Кірова в смт.Мангуш,.

Зі слів свідка захисту ОСОБА_11,він не бачив,щоб під час сварки 30.07.2014 року на вулиці Кірова в смт.Мангуш,чи то ОСОБА_2, чи то ОСОБА_3 наносили удари ОСОБА_6.ногами по тулубу.

Допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12підтвердив суду висновок судово-медичної експертизи №393/205 та пояснив,що ОСОБА_6були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 2,3,4,5 ребер ліворуч,що ускладнились лівостороннім пневмотораксом.Зазначені тілесні ушкодження утворилися не менш а ніж від двох травматичних дій,в результаті сукупних дій у вигляді нанесення ударів ногами по тулубу потерпілого ОСОБА_6,як ОСОБА_2,так і ОСОБА_3Наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_6не могли утворитись внаслідок падіння,як з наданним ускоренням , так і без такого.

Вина ОСОБА_2та ОСОБА_3.у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.121 ч.2 КК України,окрім свідчень потерпілого та свідків,доводиться і письмовими доказами, наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні,а саме:заявою ОСОБА_6про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2та ОСОБА_3,які 30.07.2014 року спричинили йому тілесні ушкодження (а.с.40);протоколом огляду місця події від 31.07.2014 року-ділянки місцевості по АДРЕСА_4,де ОСОБА_6були спричинені тілесні ушкодження (а.с.41-42);фототаблицею до протоколу огляду цього місця події (а.с.43-48); протоколом огляду чоловічих футболок від 06.08.2014 року,які надав потерпілий ОСОБА_6.і які мають забруднення (а.с.51-52);фототаблицею до протоколу огляду чоловічих футболок (а.с.53-56);протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6,який розповів,де і яким чином ОСОБА_2та ОСОБА_3 нанесли йому тілесні ушкодження (а.с.59-61);таблицею ілюстрацій до протоколу проведення слідчого експерименту(а.с.62-71);висновком судово-медичної експертизи від 26.08.2014 року №393 (а.с.73-74) та висновком судово-медичної експертизи від 03.10.2014 року №393/205 (а.с.81-82),відповідно до яких ОСОБА_6були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 2,3,4,5 ребер ліворуч,що ускладнились лівостороннім пневмотораксом,які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.Зазначені тілесні ушкодження утворилися не менш а ніж двох травматичних дій,в результаті сукупних дій у вигляді нанесення ударів ногами по тулубу потерпілого ОСОБА_6,як ОСОБА_2,так і ОСОБА_3Наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_6не могли утворитись внаслідок падіння,як з наданним ускоренням , так і без такого.(а.с.82).

Суд,дослідивши надані прокурором докази вважає,що вина ОСОБА_2та ОСОБА_3повністю доведена і їх дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.121 КК України,як умисні тяжкі тілесні ушкодження,тобто умисні тілесні ушкодження,небезпечні для життя в момент заподіяння ,вчинені групою осіб.

Кваліфікуюча ознака знайшла своє підтвердження у суді.

Не визнання ОСОБА_2та ОСОБА_3 своєї вини у спричиненні потерпілому ОСОБА_6тяжких тілесних ушкоджень,суд розцінує як спосіб ухилення їх від покарання.

Пояснення потерпілого ОСОБА_6 суд вважає послідовними, логічними, правдивими та як такими, що відповідають дослідженим обставинам кримінального провадження і тому брати їх під сумнів у суду немає підстав.

Свідчення свідка ОСОБА_7суд також вважає як такими,що відповідають дослідженим обставинам кримінального провадження.

У суду також не має підстав брати під сумнів, як висновки судово-медичних експертиз так і пояснення судово-медичного експерта ОСОБА_12.в судовому засіданні,окільки вони грунтуються на наданих досудовим слідством експерту для проведення експертиз матеріалів та на досліджених у судовому засіданні обставинах кримінального провадження.

Що стосується свідчень свідків захисту ОСОБА_10та ОСОБА_11,то суд їх оцінює критично і не може взяти їх до уваги,оскільки вони суперечливі і до того ж свідки перебувають у дружних відносинах з обвинуваченими та знаходилися з ними під час сварки.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2та ОСОБА_3суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними правопорушення, що воно відноситься до тяжких злочинів, особи винних, що ОСОБА_2раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,а ОСОБА_3раніше був засуджений за спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень,обидва обвинувачені не одружені, не працюють, за місцем проживання характеризуються задовільно, не визнають своєї вини у нанесенні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень,який не зважаючи на це, не наполягає на їх суворому покаранні.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судом не встановлені.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3покарання у вигляді позбавлення волі в межах ст. 121 ч. 2 КК України, яке буде їм необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Оскільки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3скоїли тяжкий злочин,винними себе не визнають, не працюють, тому суд не може застосувати до ним ніяке інше покарання, окрім позбавлення волі з відбуванням покарання.

Підлягає задоволенню і заявлений прокурором цивільний позов, оскільки він повністю доведений.

Речові докази:дві чоловічі футболки,повернути ОСОБА_6та ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.369-371, 373-376, 392-393, 395 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст.121 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст.121 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід ОСОБА_2, у вигляді домашнього арешту і зобов'язати його до набрання вироком законної сили:

- цілодобово не залишати домоволодіння,яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2,без дозволу відповідних працівників Першотравневого РВ або суду;

- з'являтися до Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області та в суд за першим викликом і у призначений час.

До набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід ОСОБА_3, у вигляді домашнього арешту і зобов'язати його до набрання вироком законної сили:

- цілодобово не залишати домоволодіння,яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,без дозволу відповідних працівників Першотравневого РВ або суду;

- з'являтися до Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області та в суд за першим викликом і у призначений час.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_2та ОСОБА_3, що в разі не виконання покладених на них обов'язків, до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту стосовно ОСОБА_2та ОСОБА_3 покласти на начальника Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області , якого зобов'язати негайно поставити ОСОБА_2та ОСОБА_3 на облік та повідомити про це Першотравневий районний суд Донецької області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2та ОСОБА_3обчислювати з моменту їх затримання.

Речові докази:дві чоловічі футболки,повернути ОСОБА_6та ОСОБА_2

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім.І.К.Мацуки»(р/р 35410001023548 в ГУ ДКСУ в Донецькій області,ЄДРПОУ 01990654,МФО 834016) кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_6 у сумі 1691 (одна тисяча шістсот дев*яносто одна) гривня 66 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області у м. Маріуполь через Першотравневий районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.В. Трегубенко