Рішення № 4665133, 29.04.2009, Карлівський районний суд Полтавської області

 Справа № 2-15/07

 РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі : головуючого-судді Жмурка П.Я. при секретарі Шаршонь Т.М. з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сидорова В.Є., Скукіс Т.Л.

третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Агромаш» про порушення зобов'язань та спонукання до їх належного виконання та зустрічний позов ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - У С Т А Н О В И В :

 Позивач , він же відповідач по зустрічному позові ОСОБА_1 просить суд , визнати ПП «Агромаш» код ЄДРПОУ 30346301 (кредитор) як такого , що порушив зобов'язання за договором позики від 4 липня 2006 року посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 реєстровий № 2136 та зменшити розмір пені . Визнати ПП «Агромаш» код ЄДРПОУ 30346301 кредитора таким, що просрочив запропоноване боржником належне виконання . Стягти з ОСОБА_1 на користь ПП «Агромаш»непогашену суму за договором позики від 4 липня 2006 року в розмірі 19089 гривень , штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. .

Відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» просить суд визнати право власності на домоволодіння та земельну ділянку . Звернути стягнення на предмет іпотечного договору від 4 липня 2006 року між приватним підприємством «Агромаш» та гр.. ОСОБА_1 , визнати за ПП «Агромаш» право власності на предмети іпотеки : житловий будинок з господарсько - прибудовими будівлями , що складається в цілому з житлового будинку літ. «А-1»цегляного , загальною площею 117,3 кв.м, житловою площею 62,2 кв.м., сараю «Б», сараю «В» , сараю «Г» , погреба «г», огорожі «N 1» . та присадибну земельну ділянку площею 0,30 га , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 .

У заяві позивач , він же відповідач по зустрічному позові ОСОБА_1 посилається на те, що 4 липня 2006 року він з відповідачем уклав договір позики за яким позичив у останього грошові кошти в сумі 21210 грн.для придбання житлового будинку терміном на 5 років . Повернення даної позики він повинен віддавати рівними частинами по 353 грн.50 коп.. Після розірвання трудових відносин з відповідачем згідно п.5 договору позики він зобов'язаний повернути всю суму боргу та 15% штрафу від початкової суми позики, що становить 3181 грн.50 коп. . Починаючи з березня 2007 року ОСОБА_1 намагався повернути суму відповідача шляхом підходячи до адміністрації та керівника щоб виплатити суму але йому відмовляли . 30 .08.07 року він отримав від ПП «Агромаш» , листа в якому йому було запропоновано суму непогашеного боргу 19089 грн. та штрафу в сумі 3181,50 грн., а також пені в сумі 1110,97 грн.. 2.10.2007 року позивач поштовим переказом на відповідача направив грошові кошти в сумі 3181 грн.50 коп.які 4.10.2007 року йому були повернуті поштовим відділенням у зв'язку з відмовою від одержання відповідачем . Йому ніяким шляхом не вдалося виконати договірні зобов'язання . 9.09.2008 року він отримав постанову ВДВС про звернення на стягнення за виконавчим листом приватного нотаріуса ОСОБА_3з вказаними сумами та пені в сумі 41518,58 грн.. Вважаючи , що відповідач навмисно неприймав гроші таким чином затягував строки виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1 звернувся до суду .

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги та просить задовольнити позов. Також ОСОБА_1 добавив , що коли він оформляв договори в нотаріуса то після їх підписання не дуже , що зрозумів . Він не зрозумів , що то договір позики в якому указані різні назви «Позикодавець» , «Кредитор» «погашення боргу» і інший набір різних слів , що не відповідають ст.. 1046 ЦК України. Також йому не було зрозуміло текст п.5 , цього договору ,з якого випливає , що він повинен при звільнені повернути суму боргу а не позиченої суми . Вважаючи , що він не мав боргу перед відповідачем за договором позики так як платив що місяця по 353 грн. то він не знав , що потрібно виплатити всю суму позики зразу а ще в нього взагалі відмовлялися брати платежі . Тому він і намагався продовжувати платити місячну виплату але цього йому не дали зробити відповідачі . Відносно зустрічного позову він виклав свої заперечення і позов не визнає .

Відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» даний позов не визнали і подали зустрічну позовну заяву в якій посилаються на слідуюче. На підстав договору позики ПП «Агромаш» позичив ОСОБА_1 на купівлю будинку в АДРЕСА_1 гроші в сумі 21210 грн. терміном на 5 років , які він повин повертати рівними частинами .п.5 Даного договору передбачав , що в разі розірвання трудового договору між ними за власним бажанням чи з ініціативи адміністрації до 04.07.2011 року ОСОБА_1 повинен на день звільнення повернути Кредитору всю суму боргу та сплатити штраф в сумі 15% від початкової суми кредиту .З метою забезпечення виконання зобов'язання між сторонами було укладено іпотечний договір .Наказом № 1к від 06.02.2007 року ОСОБА_1а за власним бажанням звільняють .На думку ПП «Агромаш» ОСОБА_1 повинен був повернути позикодавцеві грошові кошти в сумі заборгованості 19089 грн.. а вразі порушення цих умов то інші суми передбачені Договором . Не виконавши умов Договору ПП «Агромаш» звернулось до суду з зустрічною заявою.

В судовому засіданні відповідач , він же позивач по зустрічному позові ПП «Агромаш» підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх. Також вони пояснили , що кошти які надіслав ОСОБА_1 ними не були прийняті так як вони не знали за які то борги вони надійшли оскільки у нього не один борг , а відносно слів які ОСОБА_1 вважає , що вони не підходять до даного договору то згідно зобов'язального права вона можуть застосовуватися в даному випадку і суттєвих розбіжностей в їх розумінні не має .

Третя особа ОСОБА_3 по справі дала слідуючі пояснення . 4 липня 2006 року дійсно під кінець дня вона оформляла дані договори . Оформляла згідно своїх внутрішніх інструкцій . В ході даного оформлення всім все було зрозуміло . Відносно застосування різних термінів в договорі позики , то вони по смислу одинакові а тому не проти законні і вона вважає , що відповідають нормам ЦК .

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1обґрунтований і підлягає задоволенню частково , а зустрічний позов ПП «Агромаш» не обґрунтований і до задоволення не підлягає.

Згідно ст..60 ЦПК України , кожна сторона зобов,язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Судом встановлено , що 4 липня 2006 року між Приватним підприємством «Агромаш» та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого останній отримав 21210 грн. грн., терміном на п'ять років до 2011 року .Відповідно даного договору позичальник повинен повертати борг кредитору рівними частинами по 353,50 грн. Пунктом 5 даного Договору передбачено , що в разі розірвання трудового договору між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Агромаш» за власним бажанням чи з ініціативи адміністрації підприємства до 04.07.2011 року , позичальник повинен на день звільнення повернути кредитору всю суму боргу …. (а.с.5).

 Згідно ст..629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З розрахунку ( а.с.35) вбачається , що ОСОБА_1 під час роботи було сплачено за шість місяців по 353,50 грн., дану суму у нього по заяві відраховували з зарплатні .Залишок непогашеної суми боргу склав на день звільнення 19089,00 грн. .

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з 05.02.2007 року за наказом № 1к від 06.02.2007 року (а.с.32)

Як було встановлено , що після свого звільнення ОСОБА_1 спочатку усними домовленостями між керівництвом ПП «Агромаш», а потім електронним переказом намагався виконати свій обов'язок за договором позики виплатити борг, від якого ПП «Агромаш» відмовилось.( а.с.11)

Також судом встановлено, що в забезпечення зобов'язання по даному договору позики цього ж дня між Приватним підприємством «Агромаш» та ОСОБА_1 було укладено договор іпотеки (а.с.6-7)

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено , що Приватне підприємство «Агромаш» не дало можливості шляхом неприйняття грошових коштів за борг по договору позики виконати свій обов'язок по поверненню боргу ОСОБА_1у , то суд вважає за можливе зобов'язати ПП «Агромаш» прийняти від ОСОБА_1 за договором позики від 4 липня 2006 року непогашену суму в розмірі 19089 грн., штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. в іншій частині відмовити із-за необґрунтованості .

Згідно з ч.1 ст.33 закону «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи , що ОСОБА_1 невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання не було встановлено тому суд вважає за можливе в зустрічному позові ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити із-за недоведеності .

Керуючись ст.ст.629, 651,1046 ЦК України 60, 215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.    Зобов'язати ПП «Агромаш» прийняти кошти від ОСОБА_1 за договором позики від 4 липня 2006 року ;непогашену суму в розмірі 19089 грн., штраф в сумі 3181 грн.50 коп., та пеню в сумі 1110 грн.90 коп. в іншій частині відмовити із-за необґрунтованості  .

В зустрічному позові ПП «Агромаш» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити із-за недоведеності .

Ухвалу від 26.09.2008 року про зупинення стягнення відділу ДВС - скасувати , скасувавши з нею стягнення відділу ДВС за виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_3від 21.05.2008 року за постановою державного виконавця ОСОБА_4 від 01.09.2008 року .

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Жмурко П.Я.