Постанова № 46650620, 12.06.2015, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.06.2015

227/1901/15-п

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2015 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Добропільської обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який є головою ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі», що мешкає м.Добропілля вул..Першотравнева 63\18

у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучі керівником ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі» порушив вимоги п.п.15.1.4 п.16.1 ст.16 та п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України в частині своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобов»язань по земельному податку з юридичних осіб, а саме не своєчасно подав платіжні доручення на перерахування належних до сплати самостійно задекларованих та узгоджених сум податкових зобов»язань по земельному податку з юридичних осіб за січень 2015 року. Термін сплати 02.03.2015 року у сумі 17,5 грн.. Фактична дата сплати 27.03.2015 року. Строк затримки 25 днів.

За даним фактом було складено адміністративний протокол №121 серія АА №723577 від 27 квітня 2015 року.

В судове засіданні ОСОБА_1 не з»явився надав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно письмових заперечень ОСОБА_1 вбачається, що останній вину не визнає у скоєнні даного правопорушення, так як вважає, що ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі» за законом не є платником земельного податку, так як не має зареєстрованого права власності або користування будь-якою ділянкою, що підтверджується інформацією Держземагенства, а отже і не має зобов»язання щодо сплати земельного податку і як наслідок не може нести будь-якої відповідальності, так як відповідно до вимог п.286.1 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, власники та землекористувачі, відповідно до п.287.1 ст.287 ПКУ, сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Вважає самостійно задекларовану ним суму по земельному податку та в подальшому несвоєчасно сплачену, як помилково задекларовану та відповідно помилково сплачену.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях останньої є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №121 серія АА №723577 від 27 квітня 2015 року, актом про результати документальної невиїзної перевірки з питання своєчасності сплати до бюджету самостійно задекларованих ат узгоджених сум податкових зобов»язань по земельному податку з юридичних осіб за 2015 рік ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі» за період з 02.03.2015 по 27.03.2015 року № 183/15/38956412 від 23.04.2015 року.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі», що підтверджується витягом з реєстраційної картки платника податку і з письмових заперечень вбачається, що останній цей факт не оспорював.

З акту приймання передачі житлового будинку № 63 по вул..Першотравнева м.Добропілля від 02.12.2013 року, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі» прийняв на баланс вказаний будинок. Разом з цим ОСББ «Кільцевий в місті Добропіллі» була передана наступна документація: технічний паспорт на будинок, план поверхів, схеми надвірних прибудинковх територій, та інша документація.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначила певні поняття, які вживаються в даному кодексі, а саме:

14.1.72. земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

14.1.147. плата за землю - обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

14.1.205. прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;

Платниками земельного податку відповідно до статті 269 ПКУ є землекористувачі (п.269.1.2).

Порядок обчислення плати за землю визначений в ст..286 ПКУ.

Відповідно до вказаної статті підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п.286.2. ст..286 ПКУ, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянкиподаткову деклараціюна поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.1. статті 287 ПКУ, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно зі ст. 11 Закону України від 29 листопада 2001 року N 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2866), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

При цьому під поняттям "житловий комплекс" розуміється єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс (ст. 1 Закону N 2866).

Відповідно до п. 3 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року N 1521 (далі - Порядок), для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та об'єднання.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.

Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони (підписи скріплюються печаткою) (п. 6 Порядку).

Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі (п. 7 Порядку).

Статтею 206 ЗКУ визначено, що використання землі в Україні є платним. Об»єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що об'єднання, якому відповідно до акта приймання-передачі передано на баланс житловий комплекс, що включає, зокрема, земельну ділянку в установлених межах, є платником земельного податку з дати підписання такого акта.

Що стосується заперечень ОСОБА_1 відносно того, що останній вважає, що ОСББ не повинно сплачувати вказаний податок, так як у ОСББ, як землекористувача ще не виникло право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під будинком та прибудинковою територією, то на думку суду вказаний погляд є хибним.

Вказаний висновок, на думку суду, є наслідком помилкового застосування норм права:

положення статей 125, 126 Земельного Кодексу,регулюють випадки набуття права власності чи права користування на земельну ділянку, як окремий обєкт. Ці норми щодо ОСББ є загальними.

У той же час,перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права власності на землю чи права користування нею внаслідок набуття права на жилий будинок, розміщений на земельній ділянці, за наведених обставин, стаття 120 Земельного Кодексу.

Принцип платності використання землі є обовязковим для всіх власників землі й землекористувачів. При цьому набуття права власності або користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля ОСББ не варто плутати з державною реєстрацією цього права в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Тобто фактичнекористування, володіння землею без отримання правовстановлюючих документів на неї, зобов'язує сплачувати земельний податок, тільки тому, що на цій землі розташований будинок, який у БТІ зареєстровано за ОСББ.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що будь-яких великих непоправимих негативних наслідків в результаті дій ОСОБА_1 не настало (дана помилка не призвела до втрат бюджету), вказаний податок було сплачено 27.03.2015 року, що підтверджується актом перевірки № 183/15/38956412 від 23.04.2015 року і тому усі ці обставини свідчать про те, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 є малозначним.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

З урахуванням викладеного вважаю можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст163-2 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.294, 163-2, 22 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В.Здоровиця

12.06.2015