Ухвала суду № 46643062, 09.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ К/800/56102/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Леонтович К.Г., Кравцова О.В.,провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 пред'явила позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області (далі - Інспекція ДАБК у Житомирській області) про скасування припису № 116 від 10 вересня 2013 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішенням судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04 квітня 2006 року є власником житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1.

На підставі звернення Ушомирської сільської ради Коростенського району від 12 серпня 2013 року № 125/02-20 посадовою особою Інспекції ДАБК у Житомирській області із залученням секретаря Ушомирської сільської ради Шутенка М.М., направлення на здійснення позапланової перевірки від 10 вересня 2013 року, в період з 10 вересня 2013 по 15 вересня 2013 року була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудування по АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт.

Перевіркою було встановлено, що позивачем проводяться будівельні роботи по влаштуванню фундаментів під господарську будівлю по АДРЕСА_1 без реєстрації повідомлення про початок виконання зазначених робіт, чим порушено вимоги пункту 6 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, та статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

10 вересня 2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому зафіксовано вчинення позивачем порушення по АДРЕСА_1, а саме проведення робіт по влаштуванню фундаментів.

Факт проведення позивачем будівельних робіт досліджений та встановлений Коростенським міськрайонним судом Житомирської області у справі № 279/6992/13 за позовом ОСОБА_4 до Інспекції ДАБК у Житомирській області про визнання постанови про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування.

В даній постанові суду зазначено, що в період з 09 серпня 2013 року до 10 вересня 2013 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 проводила будівельні роботи по влаштуванню фундаментів під господарську будівлю.

Дана постанова суду не скасована та набрала законної сили.

10 вересня 2013 року відповідачем було направлено ОСОБА_4 припис № 116 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт до подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

26 вересня 2013 року відповідачем винесена постанова про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 4250 грн. 00 коп..

Із змістом вказаних документів ОСОБА_4 ознайомилася у присутності секретаря Ушомирської сільської ради Шутенка М.М., від підписання та отримання відмовилась про що зроблено відповідний запис.

З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ОСОБА_4 12 вересня 2013 року отримала матеріали перевірки, а саме акт, протокол та припис.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскільки для проведення будівельних робіт потрібне повідомлення про початок виконання будівельних робіт шляхом подання декларації про початок будівельних робіт, а постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2013 року, яка набрала законної сили, встановлено факт здійснення ОСОБА_4 будівництва фундаменту по вул. Київській, 46 в с. Ушомир Коростенського району Житомирської області, відповідачем правомірно було прийнято припис від 10 вересня 2013 року № 116, яким було зупинено будівельні роботи та повідомлено про необхідність оформити документи згідно вимог містобудівного законодавства.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Згідно пункту 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Абзацами 2 та 3 пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку, що відповідач при винесенні спірного припису діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України законами України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: