Ухвала суду № 46642727, 07.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року м. Київ К/800/534/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

у справі №821/2411/14

за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - ДПІ у м.Херсоні)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.)

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення податного боргу в сумі 24210,00грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р. у задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 податковий борг по штрафним санкціям в сумі 24210,00грн. до Державного бюджету України.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014р. та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 26.08.2014р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючі позовні вимоги, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом складено акт від 08.02.2010р. №148/21/22/23/НОМЕР_1, на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 22.02.2010р. №0004632307 на суму 83628,00 грн.

За наслідками оскарження визначених податковим органом нарахувань, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.12.2010р. у справі №2а-2339/10/21/0, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011р., позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 22.02.2010р. №0004632307 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 59418,00грн.; в решті позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 23.10.2013р. вказані судові рішення залишено в силі.

Дану ухвалу Вищого адміністративного суду України ДПІ у м. Херсоні отримано в жовтні 2013 року, на підставі цього відобразила в обліковій картці відповідача (база щодо наявності податкового боргу) наявність податкового боргу, що стало підставою для формування податкової вимоги та направлення її до відповідача по справі.

Податкова вимога була направлена на адресу відповідача та отримана ним 07.11.2013р., тобто на момент складення цієї податкової вимоги, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначались та врегульовувались Податковим кодексом України, який набув чинності з 01.01.2011р.

Так, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого орган.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач скористався правом на оскарження рішення контролюючого органу, у податкового органу виникло право на звернення до суду із вимогою про стягнення податкового боргу після його узгодження в судовому порядку, а саме - набранням законної сили рішення у справі №2а-2339/10/21/0.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податкова вимога про сплату боргу у спірній сумі була направлена відповідачу та вручена поштою 07.11.2013р., тобто в строки, визначені ст.102 Податкового кодексу України, при цьому з позовом про стягнення податковий орган звернувся з дотриманням вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.102.4. ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення спірної суми податкового боргу.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун