Ухвала суду № 46642498, 30.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

30.06.2015 № К/800/7257/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуНововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постановуВолинського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015у справі №2а/0370/3247/12 (9104/180471/12) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»доНововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 у даній справ, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 19.09.2012 №0000041501 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1417279,49 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №477/22-33273907 від 05.09.2012 та за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства з 01.07.2010 по 31.03.2012 позивача, податковим органом встановлено порушення підпункту 139.1.14 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок зайво віднесених позивачем до валових витрат сум витрат в розмірі 1417279,49 грн., понесених у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт), які є послугами інжинірингу, у зв'язку з чим не підлягають включенню до складу витрат.

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2012 №0000041501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1554315 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач правомірно відніс до валових витрат сум витрат в розмірі 1417279,49 грн., понесених у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт).

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та фірмою «Кronospan IT Services GmbH» укладено договір про надання послуг по електронній обробці даних №1 від 21.11.2005, згідно умов якого виконавець передає замовнику право на користування програмним забезпеченням створеного для цілей ТОВ «Кроноспан УА». Предмет даного договору охоплює всі нові видання та доповнення програмного забезпечення, включаючи встановлення і обслуговування. Замовнику надається програмне забезпечення, його видання і доповнення на дисках.

Згідно додатку №5 від 01.09.2008 до даного договору встановлено програмне забезпечення для складу замовника (RELAG-System). В додатку №6 від 03.11.2008 визначено, що нерезидент надає ТОВ «Кроноспан УА» консультаційні послуги щодо налагодження модулів програмного забезпечення.

Згідно актів виконаних робіт були надані консультаційні послуги щодо налагодження програмного забезпечення, обслуговування та підтримка спеціального програмного забезпечення, сервісне обслуговування програмного забезпечення, встановлення, підтримка і подальший розвиток програмного забезпечення, послуги обслуговування Інтернет сторінки.

Відповідно до підпункту 139.1.44 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу.

Інжиніринг, згідно з підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

З огляду на наведені положення норм права, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів, про те, що діяльність у сфері інжинірингу пов'язана з будівництвом, монтажем об'єктів, техніки та технології, пусконалагоджувальних робіт і до інжинірингу відноситься діяльність стосовно об'єктів техніки та технології виключно з проектування, конструкторського опрацювання та розроблення технічної документації, відтак придбані позивачем послуги (роботи) за договором про надання послуг по електронній обробці даних №1 від 21.11.2005 не підпадають під визначення «інжиніринг».

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в оспорюваній частині є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягаю скасуванню в цій частині.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва М.В.Сірош