Ухвала суду № 46637329, 01.07.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-ц/796/7448/2015 головуючий у 1-й інстанції: Лозинська М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Болотова Є.В., Невідомої Т.О.

при секретарі: Осауленко О.А.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, комунальне підприємство "Відрадненське", Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, про зобов'язання вчинити дії, визначення порядку користування квартирою, вселення, відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 6 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він проживає у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 протягом 42 років, 33/100 частин квартири належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року, зареєстрованого у КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за № 370 від 15 березня 2002 року. Співвласником квартири є його онук ОСОБА_2, якому на праві власності належить 1/3 частина квартири в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, 1/3 частини квартири відповідачу подарував батько ОСОБА_3 Вказує, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6, в спірній квартирі відповідач не проживає. В лютому 2014 року відповідач почав проводити капітальний ремонт квартири без його відома та дозволу; кімната, в якій він проживає, була закрита на замок. Відповідач разом із будівельниками самовільно зніс перегородку та збільшив площу коридору квартири, після чого встановив нову перегородку. Внаслідок таких дій відповідача площа кімнати, у якій він проживає, значно зменшилась. У результаті переобладнання квартири у його кімнаті було зруйновано електропостачання, а саме відключені люстри та дві розетки. Відповідно до акту КП "Відрадненське" від 12 лютого 2014 року при обстеженні було виявлено, що у спірній квартирі проводяться ремонтні роботи з перепланування, дозвільну документацію на перепланування кімнати зазначеної квартири не надано. Зазначає, що з лютого 2014 року йому чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою, змінено замок на вхідних дверях. Також зазначає, що відповідач не сплачує квартирну плату та комунальні послуги, усі витрати він несе самостійно. Вказує, що спірну квартиру він отримав у порядку обміну, так як працював старшим науковим співробітником, що дозволило йому зайняти додаткову площу згідно чинного законодавства.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати ОСОБА_2 привести приміщення АДРЕСА_2 у попередній стан відповідно до технічної документації; визначити порядок користування спірною квартирою, виділивши йому у користування кімнату площею приблизно 14,0 кв.м., а ОСОБА_2 - кімнату площею, приблизно 18,0 кв.м, кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишити у загальному користуванні; зобов'язати ОСОБА_2 відновити електропостачання у кімнаті (люстри та двох розеток); зобов'язати ОСОБА_2 повернути кімнату ОСОБА_1 площею 14,0 кв.м. у попередній стан; вселити його до АДРЕСА_2; стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг у розмірі 2015 грн. за період з 1 січня 2015 року; передати ключ від вхідних дверей.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 6 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_3. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою житлово-комунальних послуг у розмірі 671 грн. 66 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 грн. коп. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_4.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що своїми діями відповідач порушив його права, оскільки встановив перегородку без його дозволу та відома, в результаті чого площа його кімнати зменшилась. Вказує, що у відповідача відсутні дозвільні документи на перепланування квартири. Крім того, зазначає, що він має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності. Посилається на те, що висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 671 грн. 66 коп. є невірним.

Рішення суду в іншій частині сторонами не оскаржується, а тому в силу ст. 303 ЦПК України не переглядається.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року № 27113, виданого відділом приватизації житла Солом'янського району міста Києва, співвласниками квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яким на праві спільної часткової власності належить в рівних долях по 1/3 частині квартири. Крім того, 1/3 частина квартири належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4

Спірна квартира складається із двох ізольованих кімнат площею14,80 кв.м. та 15,00 кв.м., загальна площа квартири становить 44,6 кв.м., житлова площа - 29,8 кв.м.

Відповідно до акту КП "Відрадненське" від 12 лютого 2014 року при комісійному обстеженні квартири АДРЕСА_5 виявлено, що у квартирі проводяться ремонтні роботи з перепланування, дозвільну документацію на перепланування квартири не надано (а. с. 12).

За положенням ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За ст. ст. 317, 319 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 355, 356, 358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Виходячи з цих положень, порядок користування жилими приміщеннями у квартирі, яка належить на праві власності кільком особам, може бути встановлений у випадку, коли такі приміщення за розміром відповідають часткам цих осіб у квартирі.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Установлено, що у даному випадку, виходячи із загальної житлової площі спірної квартири в 29,8 кв.м., на кожного із співвласників квартири припадає по 9,93 кв.м.

Установивши, що встановлення порядку користування за варіантом запропонованим позивачем призведе до порушення прав співвласника спірної квартири ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову в цій частині.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Установивши, що позивачем одноособово здійснюються витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати в межах належної частки у праві власності у розмірі 671 грн. 66 коп. (2015 грн./3).

Також правильним є висновок суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання привести квартиру у попередній стан відповідно до технічної документації, відновлення електропостачання, повернення кімнати площею 14,0 кв.м. у попередній стан, оскільки вказані вимоги є недоведеними; акт, складений КП "Відрадненське", на який посилається позивач, підтверджує лише факт проведення ремонтних робіт без дозволу, проте види робіт та їх наслідки даним актом не зафіксовані.

Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки частка позивача визначена під час приватизації, свідоцтво про право власності на житло позивач не оспорює.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, належні та допустимі докази на підтвердження вказаних доводів суду не надано.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 6 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: Є.В. Болотов

Т.О.Невідома