Постанова № 46636639, 01.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Справа № 821/544/13-а

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарях Данюк А.І. та Кіселик Д.С.,

за участю представника відповідача Мамонтова Д.О. та представника 3-ї особи Пацалової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іксора» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка-Херсон» до Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (правонаступник - Управління транспорту, дорожньої інфраструктури та зв'язку Херсонської ОДА) та 3-ї особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Іксора» про визнання частково протиправним та частково скасувати рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13.02.2013 р. ПАТ «Ремпобуттехніка - Херсон» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА, в якому, з врахуванням уточнень від 27.03.2013р., просило суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 Порядку денного Протоколу №48 від 31.01.2013 року засідання конкурсного комітету по організації та проведенню в області конкурсу з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських і приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, що проходять у Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському та Голопристанському районах області в частині недопуску ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» до участі у конкурсі на здійснення перевезень за об'єктами конкурсу №1,3,4,5 на автобусних маршрутах: В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з нову Кам'янку; В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС;

- визнати протиправними та скасувати п.п.2,3,6,8 Протоколу №48 від 31.01.2013 року засідання конкурсного комітету по організації та проведенню в області конкурсу з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських і приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування, що проходять у Великоолександрівському, Високопільському, Нововоронцовському та Голопристанському районах області в частині визначення переможця та перевізника, який зайняв друге місце за об'єктами конкурсу №1,3,4,5 на автобусних маршрутах: В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з нову Кам'янку; В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС;

- визнати протиправними дії Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА з видання Наказу №3-од від 01.02.2013 року та скасувати пункти 1,1.2. в частині терміном на 3 (три) роки: ТОВ «Іксора» на обслуговування міжміських внутрішньо-обласних автобусних маршрутів загального користування, що проходять у Великоолександрівському, Високопільському та Нововоронцовському районах області: В. Олександрівка АС-Херсон АВ ч/з нову Кам'янку; В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС та пункт 3 Наказу №3-од від 01.02.2013 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.01.2013 року рішенням конкурсного комітету Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА, товариство незаконно не було допущене до участі у конкурсі №25 на здійснення перевезень автобусними маршрутами: В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з нову Кам'янку; В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС. Підставою такого недопуску стала інформація представника Головавтотрансінспекції з посиланням на ухвалу ОААС від 13.12.2012р. (по справі №2-а-4128/10/2170) про наявність у підприємства несплаченої заборгованості по штрафу відповідно до постанови Херсонського обласного ТУ Головавтотрансінспекції №105727 від 30.07.2010 року в сумі 1700 грн. Однак, позивач вважає, що його підприємство було неправомірно недопущене до участі у конкурсі, так, як на дату проведення конкурсу воно фактично не мало несплачених штрафних санкцій за постановами Головавтотрансіспекції в Херсонській області, оскільки всі вони були оскаржені до суду, а спірна ухвала ОААС від 13.12.20012р., в свою чергу, на дату проведення конкурсу (т.б. станом на 31.01.2013р.) ще не набрала законної сили, що свідчить про відсутність несплаченого штрафу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року адміністративний позов ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» задоволено. Визнано протиправними дії конкурсного комітету Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації від 31.01.2013р. в частині недопуску позивача до участі у конкурсі №25 на здійснення перевезень автобусними маршрутами: В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Нову Камянку; В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС. Скасовано рішення конкурсного комітету Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації від 31.01.2013 р. в частині визначення переможця та перевізника, який зайняв друге місце по автобусних маршрутах: В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Нову Камянку; В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС.

02.07.2013 року до суду 1-ї інстанції надійшла заява від ПАТ «Ремпобуттехніка - Херсон» про прийняття додаткової постанови, у зв'язку з тим, що судом не ухвалене рішення в частині позовних вимог, а саме - визнання протиправними дій Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації з видання наказу №3-од від 01.02.2013 р. та скасування п.п.1,1.2 в частині, терміном на 3 (три) роки: ТОВ «Іскра» на обслуговування міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутів загального користування, що проходять Великоолександрівському, Високопільському та Нововоронцовському районах області: В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Нову Камянку; В.Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС та п.3 наказу №3-од від 01.02.2013 р., які заявлені ПАТ «Ремпобуттехніка - Херсон».

Додатковою постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ремпобуттехніка - Херсон» відмовлено.

27.08.2013 року Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено ще одну додаткову постанову, якою, в свою чергу, стягнуто з державного бюджету України на користь ПАТ «Ремпобуттехніка - Херсон» судові витрати у розмірі 313,13 грн.

09.08.2013р. не погоджуючись з постановою суду 1-ї інстанції від 19.06.2013р., представник Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

20.09.2013 року ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду ця апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з тим, що вона була не підписана представником апелянта та подана після закінчення строків, встановлених ст.186 КАС України.

Оскільки копію цієї ухвали апелянт отримав 04.11.2013р. і у встановлений судом строк вимоги даної ухвали не виконав, 23.12.2013 року ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду 1-ї інстанції від 19.06.2013р., 3-я особа по справі - ТОВ «Іксора» 14.04.2015р. теж подало апеляційну скаргу, строк звернення з якою було судом поновлено, в якій, в свою чергу, посилаючись на грубі порушення судом 1-ї інстанції вимог процесуального та матеріального права, просило скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» відмовити повністю.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача та 3-ї особи підтримали та наполягали на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду 1-ї інстанції.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції жодного разу не з'явився, надавши заву про розгляд справи за його відсутністю, про день, час та місце слухання справи був завжди своєчасно та належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи представників відповідача та 3-ї особи, які підтримали апеляційну скаргу ТОВ «Іксора», та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

31.01.2013 року рішенням конкурсного комітету Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА (п.1 протоколу №48), ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» не було допущено до участі у конкурсі №25 на здійснення перевезень автобусними маршрутами: В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з нову Кам'янку; В. Олександрівка АС - Херсон АВ ч/з Чкалове; Херсон АВ - Високопілля АС; Високопілля АС - Херсон АВ; Херсон АВ - Нововоронцовка АС (за недопущення - 6, проти - 0, утрималося - 0).

Основною підставою такого не допуску стала інформація (довідка) начальника Управління Укртрансінспекції у Херсонській області про наявність у перевізника - ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» заборгованості по сплаті штрафних санкцій за постановами Головавтоінспекції за період 2008-2011р.р. в загальній сумі 13600 грн., в тому числі і несплаченого штрафу в сумі 1700 грн., накладеного на підприємство постановою Херсонського обласного ТУ Головавтотрансінспекції №105727 від 30.07.2010 року, залишеною в силі постановою Херсонського ОАС від 31.03.2011р. (справа №2-а-4128/10/2170), яка була залишена без змін ухвалою ОААС від 13.12.2012р.

01.02.2013 року начальником Управління промисловості та розвитку інфраструктури Херсонської ОДА, на підставі вказаного вище рішення конкурсного комітету від 31.01.2013р. (протокол №48), було видано наказ №3-од, яким визначено переможців цього конкурсу з перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських і приміських внутрішньо-обласних автобусних маршрутів загального користування, якими стали - ТОВ «Іксора» (переможець по спірному маршруту), ПрАТ «Херсонське АТП-16527» та ПрАТ «Голопристанське АТП-16540».

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та фактично частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій та рішень конкурсної комісії відповідача та відповідно, з обґрунтованості позовних вимог, а також відсутності у підприємства позивача на день проведення конкурсу несплачених штрафних санкцій.

Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та помилковими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, як вбачається зі змісту вимог ст.45 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-IIІ, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у ст.34 цього Закону.

Але, при цьому, згідно із ч.2 ст.45 даного Закону №2344-ІІІ, до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:

- визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання;

- подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;

- передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнанні з вантажних транспортних засобів.

- не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;

Тобто, з вищезазначеного видно, що діюче законодавство фактично не встановлює вичерпних підстав для недопущення автоперевізника до участі у конкурсі.

Так, як слідує зі змісту приписів ст.34 вказаного вище Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог ст.21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання до медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Також, автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів 10 (десять) і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін 1 (один) раз на 5 (п'ять) років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін 1 (один) раз на 3 (три) роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Крім того, слід звернути увагу й на те, що відповідно до вимог ст.44 Закону України «Про автомобільний транспорт», порядок проведення конкурсів безпосередньо визначає Кабінет Міністрів України.

Так, 03.12.2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1081, якою затверджено «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», який, в свою чергу, визначає порядок і процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування і відповідно, є обов'язковим для виконання органами влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами, залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

У відповідності до положень п.п.5 п.12 вказаного вище «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (затв. Постановою КМУ №1081 від 03.12.2008р.), окрім зазначених в ст.45 Закону №2344-IIІ умов, до участі у конкурсі також не допускається і перевізник, який має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені згідно із ст.130 КУпАП, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу).

Як вбачається з матеріалів справи та повідомлень начальника Управління Укртрансінспекції у Херсонській області від 10.01.2013р. і 19.06.2015р., станом на день проведення конкурсу, т.б. на 31.01.2013р., у перевізника - ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» (в т.ч. і як правонаступника ВАТ «Ремпобуттехніка») існувала заборгованість по сплаті штрафних санкцій за 8-ми постановами Головавтоінспекції (т.б. №023614 від 13.03.2008р., №064201 від 15.10.2009р., №105560 від 25.05.2010р., №105564, від 25.05.2010р., №105727 від 27.07.2010р., №105735 від 30.07.2010р., №122738 від 31.05.2011р. та №122739 від 31.05.2011р.), які винесені в період з березня 2008р. по травень 2011р. в загальній сумі 13600 грн. (т.б. 1700 грн. х 8), про що приймавший участь у цьому конкурсі представник Головавтоінспекції повідомив всіх членів конкурсного комітету та представника позивача, який, в свою чергу, надав конкурсній комісії лише тільки довідку №21/08 від 16.01.2013р., в якій повідомлялося про оскарження цих 8-ми постанов до окружного суду та до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що по постанові Головавтоінспекції №023614 від 13.03.2008р. щодо стягнення з ВАТ «Ремпобуттехніка» штрафу в сумі 1700 грн., за повідомленням представника позивача у довідці №21/08 від 16.01.2013р. нібито існує постанова Херсонського окружного адміністративного суду (без дати) по справі №2а-1992/10/2170, якою було відмовлено Транспортному прокурору у стягненні цих штрафних санкцій з підприємства, яка, в свою чергу, нібито не оскаржувалася та набрала законної сили.

Проте, позивач, на підтвердження відсутності у нього обов'язку сплатити накладений вказаною вище постановою №023614 від 13.03.2008р. штраф, до цього часу так і не надав до суду або до відповідача (в т.ч. і до Укртрансінспекції) належним чином завірену копію вказаної постанови Херсонського ОАС з номером справи - №2а-1992/10/2170 та не уточнив дату її ухвалення. Відсутня така постанова суду як в матеріалах даної справи, так і у відповідача (в т.ч. і в Укртрансінспекції), а також не міститься відомостей про таку постанову і в ЄДРСР.

Далі, стосовно постанови Головавтоінспекції №064201 від 15.10.2009р. щодо стягнення з ВАТ «Ремпобуттехніка» штрафу в сумі 1700 грн., судовою колегією встановлено, що зазначену постанову інспекції підприємством дійсно було оскаржено до Херсонського окружного адміністративного суду, який, в свою чергу, своєю постановою від 17.02.2011р. (по справі №2а-2333/10/2170) відмовив підприємству позивача у її скасуванні та одночасно задовольнив позов Херсонського транспортного прокурора, стягнувши з ВАТ «Ремпобуттехніка» штраф в сумі 1700 грн. При цьому, слід зазначити, що дана постанова ХОАС від 17.02.2011 року була залишена без змін ухвалою ОААС від 08.02.2014 року, а 13.01.2015р., в свою чергу, позивачем було реально сплачено ці штрафні санкції.

Що ж стосується постанов Головавтоінспекції від 25.05.2010р. (а не як помилково вказує позивач в своїй довідці №21/08 - 15.05.2010р.) №105560 і №105564 про стягнення з ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» штрафних санкцій на загальну суму 3400 грн. (т.б. 1700+1700), то судовою колегією встановлено, що зазначені вище постанови інспекції підприємством також дійсно були оскаржені до Херсонського окружного адміністративного суду, який, своєю постановою від 26.10.2011р. (по справі №2а-2795/101/2170) відмовив підприємству позивача у їх скасуванні, а Одеський апеляційний адміністративний суд в подальшому, своєю ухвалою від 21.03.2014 року залишив дану постанову суду 1-ї інстанції без змін.

Далі, стосовно постанови Головавтоінспекції №105735 від 30.07.2010р. про стягнення з ПАТ «Ремпобуттехніка» штрафу в сумі 1700 грн., судовою колегією встановлено, що зазначену постанову інспекції підприємством теж було оскаржено до Херсонського окружного адміністративного суду, який, в свою чергу, постановою від 08.02.2011р. (по справі №2а-4127/10/2170) відмовив підприємству позивача у її скасуванні, а ухвалою ОААС від 14.02.2012р. дане рішення суду 1-ї інстанції та оскаржувана постанова інспекції були скасовані.

Що ж стосується постанов Головавтоінспекції від 31.05.2011р. №122738, №122739 і №122741 щодо стягнення з ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» штрафних санкцій на загальну суму 4080 грн. (т.б. 1700+1700+680), то судовою колегією встановлено, що зазначені вище постанови інспекції підприємством також були оскаржені до Херсонського окружного адміністративного суду, який, своєю постановою від 05.12.2011р. (по справі №2а-3404/11/2170) скасував постанови від 31.05.2011р. №122738 і №122739 та одночасно відмовив підприємству позивача у скасуванні постанови від 31.05.2011р. №122741. В подальшому, ухвалами судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012р. та 07.05.2012р. апеляційні скарги позивача та відповідача були повернуті апелянтам.

І окремо необхідно зазначити стосовно постанови Головавтоінспекції №105727 від 27.07.2010р. щодо стягнення з ВАТ «Ремпобуттехніка» штрафу в сумі 1700 грн.

Так, судовою колегією встановлено, що зазначену постанову інспекції підприємством теж було оскаржено до Херсонського окружного адміністративного суду, який, в свою чергу, своєю постановою від 31.03.2011р. (по справі №2а-4128/10/2170) відмовив підприємству позивача у її скасуванні, а ухвалою ОААС від 13.12.2012р. дане рішення суду 1-ї інстанції було залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, основна позиція позивача фактично полягає у встановленні факту отримання ним саме цієї копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012р. (по справі №2а-4128/10/2170) та відповідно, дати набрання останньою законної сили, від чого, на думку позивача, залежить факт наявності або відсутності у нього несплачених на момент конкурсу (т.б. на 31.01.2013р.) штрафних санкцій.

Судовою колегією встановлено, що ухвала ОААС від 13.12.2012р., якою було залишено без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. (по справі №2а-4128/10/2170) про відмову позивачу у скасуванні постанови Головавтоінспекції №105727 від 27.07.2010р. щодо стягнення з підприємства штрафу в сумі 1700 грн., була винесена судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження (т.б. відповідно до вимог ст.197 КАС України), після чого, 19.12.2012 року, у відповідності до приписів ч.2 ст.209 КАС України, цю справу було направлено (повернуто) до суду 1-ї інстанції.

Як вбачається з витягу з ЄДРСР, вказана вище ухвала суду апеляційної інстанції від 13.12.2012р. набрала законної сили 13.12.2012р.

А як видно з наявної в матеріалах справи належним чином завіреної копії цієї ж ухвали ОААС від 13.12.2012р., отриманої представником відповідача в грудні 2012р. вже в суді 1-ї інстанції, на ній міститься запис працівника суду про набрання нею законної сили 19.12.2012р., що в свою чергу, відповідає вимогам ч.2 ст.209 КАС України.

Таким чином, за вказаних обставин та приймаючи до уваги факт повернення 19.12.2012р. справи №2а-4128/10/2170 з суду апеляційної інстанції до окружного суду, факт отримання копії ухвали ОААС від 13.12.2012р. представником відповідача в суді 1-ї інстанції ще в грудні 2012р. та факт наявності копії цієї ухвали у розпорядженні конкурсної комісії (комітету) на момент її оскаржуваного засідання (т.б. на 31.01.2013р.), судова колегія вважає, що дана ухвала суду 2-ї інстанції станом на 31 січня 2013 року, т.б. на день прийняття відповідачем спірного рішення, набрала законної сили та підлягала виконанню, що, в свою чергу, буквально через 7 днів і зробив позивач, сплативши 07.02.2013р. накладений постановою №105727 від 27.07.2010р. штраф в сумі 1700 грн.

Крім того, судовою колегією також встановлено, що у зв'язку із реальною сплатою позивачем вказаних штрафних санкцій 07.02.2013р., ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.03.2013р. було закрито і провадження у справі №2а-5205/11/2170 за позовом прокурора Суворовського району м.Херсона до ВАТ «Ремпобуттехніка» про стягнення штрафу в сумі 1700 грн., накладеного вищезазначеною постановою Головавтоінспекції №105727 від 27.07.2010р., яке раніше 16.12.2012р. було зупинено до вирішення вказаної вище справи №2а-4128/10/2170 та 06.02.2013р. поновлено у зв'язку із набранням ухвалою ОААС від 13.12.2012р. законної сили.

Отже, за таких обстави, на думку апеляційного суду, у позивача, не зважаючи на несвоєчасне направлення йому судом 2-ї інстанції копії ухвали від 13.12.2012р., була реальна можливість в період з 19.12.2012р. по 31.01.2013р. отримати (як це зробив представник відповідача) цю ухвалу в суді 1-ї інстанції (або з ЄДРСР) та до 31.01.2013р., т.б. до спірного засідання конкурсного комітету, сплатити наявні штрафні санкції в сумі 1700 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що у позивача - ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» на момент прийняття конкурсним комітетом оскаржуваного рішення від 31.01.2013 року фактично існувала заборгованість по несплаченим штрафам, накладеним Головавтоінспекцією згідно постанов №064201 від 15.10.2009р., №105560 і №105564 від 25.05.2010р. та №105727 від 27.07.2010р., правомірність винесення яких була підтверджена постановами Херсонського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р., 26.10.2011р. і 31.03.2011р. та відповідно ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2014р., 21.03.2014р. і 13.12.2012р.

Також, слід зазначити, що даний факт фактично підтверджується і самим позивачем, який, в свою чергу, 07.02.2013р. реально сплатив накладений постановою інспекції №105727 від 27.07.2010р. штраф, а 13.01.2015р. сплатив штраф, накладений постановою №064201 від 15.10.2009р.

Інші ж штрафні санкції, накладені постановами №105560 і №105564 від 25.05.2010р., підприємство позивача, не зважаючи на наявність обов'язкових для виконання судових рішень, до цього часу не сплатило взагалі. Доказів зворотного позивачем не представлено, не міститься таких доказів і в матеріалах даної справи.

Окрім того, необхідно звернути увагу ще на ту обставину, що судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що надані позивачем до конкурсного комітету конкурсні пропозиції не в повній мірі відповідають вимогам «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» №1081, оскільки їх заяви не містять обов'язкового реквізиту - дати підписання.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи рішення від 31.01.2013р. про не допуск підприємства позивача (маючого певні недоліки в оформленні конкурсних пропозицій та несплачені штрафи) до участі у конкурсі та визначення переможця цього конкурсу діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у суворій відповідності з вимогами ст.ст.34,44,45 Закону України №2344-IIІ та п.п.8,12 «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» (затв. Постановою КМУ №1081 від 03.12.2008р.).

До того ж, ще слід звернути увагу й на те, що позивач жодним чином не обґрунтував свої позовні вимоги щодо неправомірного визначення відповідачем переможця цього конкурсу та взагалі не надав будь-яких доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що ТОВ «Іксора» не може бути переможцем даного конкурсу, зазначивши лише тільки припущення, що за умови участі в цьому конкурсі його переможцем мало бути саме ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон».

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено представником відповідача при розгляді справи в суді 2-ї інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та незалучення в якості 3-ї особи підприємства, на права і інтереси якого вплинуло оскаржуване рішення, до того ж, деякі висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв'язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, з урахуванням ч.2 ст.11 КАС України та, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає за необхідне скасувати постанову окружного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПАТ «Ремпобуттехніка-Херсон» - відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іксора» - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка-Херсон» - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко