Ухвала суду № 46636636, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/827/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.

Лукянчук О.В.

при секретарі Дубина Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2015р. та картки відмови в прийнятті митної декларації від 17.02.2015р.,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015р. ТОВ "Техноторг" (далі - Товариство) звернулось в суд із позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2015р. №504070000/2015/000013/1 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2015р. №504070000/2015/00020, прийняті митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.01.2014р. між Товариством та компанією "CNHІ International SA" (Швейцарія) укладено контракт поставки на загальну суму 20 000 000євро.

19.01.2015р. між позивачем та компанією "CNHІ International SA" було укладено специфікацію №16 до даного контракту, відповідно до якої сторони домовились про поставку, окрім іншого, 5 одиниць жаток зернових до комбайну New Holland за ціною 5000 євро за одиницю.

17.02.2015р. по надходженню на територію України 1 одиниці жатки New Holland, позивач подав митну декларацію №504070000/2015/000557, в якій зазначив ціну товару 5000 євро. З урахування цієї митної вартості, позивачем самостійно було обраховано митні платежі в сумі 31647,38грн.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав всі необхідні документи, між тим, 17.02.2015р. відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомлялося, що подані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Тому, Миколаївська митниця витребувала від позивача додаткові документи. Листом від 17.02.2015р. Товариство додаткові документи разом з обґрунтованими поясненнями надіслало на адресу відповідача.

Позивач зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.02.2015р. №504070000/2015/000013/1 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується на підставі ч.1 п.4 ст.58МК України. У наданих документах наявні розбіжності та неточності. Основою для визначення митної вартості є вартість операції з ідентичними товарами за рівнем 20457,38євро за одиницю на підставі митної декларації від 05.11.2014р. №901050000/2014/11746. Таким чином, Миколаївською митницею було визначена митна вартість товару позивача в сумі 20457,38євро, замість задекларованих ним самостійно 5000 євро, тобто, митний орган безпідставно здійснив коригування митної вартості товару в бік збільшення.

Крім того, головним державним інспектором винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.02.2015р. № 504070000/2015/00020 з підстав порушення п. 6 ст.54 МК України.

Такі дії, на думку позивача, порушують його законні права та інтереси, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.02.2015р. №504070000/2015/000013/1, прийняте митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.02.2015р. №504070000/2015/00020, прийняту митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС.

Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг" судовий збір у сумі 487,20грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що митні органи безпідставно прийняли рішення про коригування митної вартості товару від 17.02.2015р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 17.02.2015р., оскільки декларантом при митному оформленні товару надані усі необхідні документи, які підтверджують вартість товару.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі контракту поставки №UA-EAC-EUR-2014 від 10.01.2014р., укладеного між позивачем та компанією "CNHІ International SA" (Швейцарія) продавець зобов'язаний продати, а покупець придбати в межах контракту одиницю товару, вказану у специфікаціях. На підставі специфікації №16 від 19.01.2015р. до контракту (а.с.38) сторони домовилися на поставку п'яти одиниць жаток зернових до комбайну New Holland, модель 8P25VB (ширина захвату 7,6м), нові, без транспортного візка, на умовах поставки - EXW Плоцьк, Польща за ціною 5000євро.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митних органів наступні документи:

- митну декларацію, декларацію митної вартості, контракт поставки №UA-EAC-EUR-2014,

- доповнення №1 до контракту, поправку від 21.10.2014р. №4, додаток від 19.01.2015р. №16,

- специфікацію №16 до контракту, витяг з прайс-листа постачальника від 31.12.2014р., комерційну пропозицію від 02.12.2014р.,

- рахунок-фактуру від 09.02.2015р. № FTCNH150010103, лист банку від 16.02.2015р.,

- банківську контр-гарантію № GRI0644MK14,

- сертифікат відповідності товару, договір на перевезення вантажів від 31.12.2014р. №8,

- заявку на транспортно-експедиційне обслуговування в міжнародному сполученні від 04.02.2015 р. № 102,

- товарно-транспортну накладну від 12.02.2015 р.,

- рахунок-фактуру від 14.02.2015 р. №7,

- довідку перевізника про транспортні витрати від 12.02.2015р. №14,

- митну декларацію країни відправлення №15PL33501OE0039941,

- лист контрагента від 16.02.2015р.

Перевіривши надані документи, митні органи направили до декларанта листа, із повідомленням, що подані документи не містять всіх даних відповідно обраного декларантом методу визначення митної вартості (а.с.44). Та керуючись вимогами ст.53МК України, митні органи витребували додаткові документи від позивача, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (пакування, страхування, транспортних витрат), а також бухгалтерські документи, передбачені розділом 4 договору від 31.12.2014р. №78 на перевезення вантажу; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію декларації країни відправлення та митні документи, передбачені п. 8.4 контракту; 4) висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. У зв'язку з наявністю пов'язаності осіб у розумінні п.п. bп.4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994р. необхідно надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів щодо відчуження оцінюваних товарів, ідентичних; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері ідентичних товарів; розрахунок ціни.

На вимогу митних органів позивачем 17.02.2015р. надані наступні документи: банківську контр-гарантію, витяг з прайс-листа, комерційну пропозицію, копію митної декларації країни відправлення, відповідь контрагента, бухгалтерські документи. Крім того, декларантом були надані відповідні обґрунтовані пояснення щодо визначення митної вартості товару (а.с.45-47).

Проте, митним органом 17.02.2015р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №504070000/2015/000013/1 в якому зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується на підставі ч.1 п.4 ст.58 МК України. У наданих документах наявні розбіжності та неточності. А тому на думку митних органів, основою для визначення митної вартості є вартість операції з ідентичними товарами за рівнем 20457,38євро за одиницю (митна декларація від 05.11.2014 р. № 901050000/2014/11746) (а.с.14-15).

Отже, вказаним рішенням митними органами визначена митна вартість товару для позивача в сумі 20457,38євро, замість задекларованих ним 50000євро.

Після визначенням митної вартості товару за ціною ідентичного товару, інспектором митниці 17.02.2015р. винесено картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів за №504070000/2015/00020 з підстав порушення п. 6 ст.54 МК України.

Перевіряючи правомірність прийнятих рішень митних органів щодо визначення митної вартості товарів, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В частині 2 наведеної статті визначений певний перелік документів, які надаються митним органам для підтвердження митної вартості товару.

Отже, вищенаведеними нормами Митного Кодексу України визначений вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Так, статтею 318 МК України, визначено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що товар, який підлягав митному оформленню придбаний на підставі контракту поставки від 10.01.2014р. №UA-EAC-EUR-2014 та специфікації №16 від 19.01.2015р., а не за іншими договорами про імпортування та дистрибуції від 1.05.2014р. До матеріалів справи додана довідка про транспортні витрати, яка містить необхідну інформацію щодо складової митної вартості товару, а також витрати на навантаження. Також було повідомлено, що страхування товару не здійснювалося.

За наданими документами, постачальником товару є безпосередньо його виробник - компанія CNHІ International SA, яка є відомим світовим концерном з виробництва сільськогосподарської, будівельної та промислової техніки. В свою чергу, позивач має прямий договір з виробником товару, та враховуючи обсяги постачання, сезонність та акційні знижки для дилерів, позивач придбав товар по більш низькій ціні.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що декларантом надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

За правилами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у певних випадках, визначених вказаною статтею.

Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що митниця мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив чотири підстави того, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача:

1) розбіжність між витягом з прайс-листа від 31.12.2014р. з надання спеціальної пропозиції для дилерів та умовами розділу 3 додатку 9 договору про імпортування та дистрибуцію від 01.05.2014р. (оцінюваний товар відсутній у списку узгодженої продукції, що підпадає під дію договору);

2) в наданих документах відсутня інформація щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження. Відповідно до рахунку на оплату від 14.02.2015р. №9 невірно проведений розрахунок відповідної частини транспортних витрат;

3) неможливість здійснення числової перевірки митної вартості товару, зазначеної в митній декларації країни відправлення;

4) декларантом не надано документи, які спростовують вплив пов'язаності осіб на ціну товару.

Проте, під час розгляду справи, доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, у зв'язку із тим, що імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Матеріалами справи встановлено, що митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтвердив наявність певної митної вартості товару, і зазначив, що вона обумовлена тим, що сезон закінчився, а тому виробник визначив вартість жатки в розмірі 5000 євро.

В свою чергу представник митних органів не зміг пояснити та обґрунтувати у чому полягає невідповідність митної вартості товару наданим документам.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що оскільки позивачем наданий повний пакет документів, визначений ст.53МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, у митних органів були відсутні підстави для коригування митним органом митної вартості товару.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини по справі та встановив, що митний органам безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 17.02.2015р. та безпідставно прийняв 17.02.2015р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому вони підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук