Ухвала суду № 46636420, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р. Справа № 470/250/15-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Орлова С.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відділу примусового виконання рішень про визнання неправомірними дії та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

24.03.2015р Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області відділу примусового виконання рішень, в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Мельник М.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 26.02.2015 року ВП №46317743;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 26.02.2015 року про накладення штрафу з примусового виконання виконавчого листа №2-а-3189/11 від 19.12.2014 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувана постанова є безпідставною та протиправною, оскільки прийнята з недодержанням вимог чинного законодавства.

Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05.05.2015 року адміністративний позов Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Мельник М.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 26.02.2015 року ВП №46317743. Визнано протиправною та скасувати постанову від 26.02.2015 року про накладення штрафу з примусового виконання виконавчого листа №2-а-3189/11 від 19.12.2014 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області 21.05.2015 року подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права, просила скасувати постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05.05.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

19.12.2014 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області видав виконавчий лист по справі № 2-а-3189/11 на виконання судового рішення від 04.10.2011 року, яке набрало законної сили 03.04.2013 року, та яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 18.01.2011 року по 18.06.2011 року відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично здійснених виплат.

03.02.2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області Сазонова Д.К. було відкрито виконавче провадження та повідомлено боржника - позивача у справі, про необхідність самостійного виконання рішення суду у 7-денний строк з моменту винесення постанови. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження того ж дня було направлено позивачу

26.02.2015 року старший державний виконавець Мельник М.В. направив на адресу Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області письмову вимогу №02.1-26/1625, якою, в порядку ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», зобов'язав провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 18.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням фактично здійснених виплат, про що надати відповідь у строк до 13.03.2015 року, а в разі невиконання повідомити про наявність таких причин.

Одночасно, ст.державний виконавець Мельник ухвалив і постанову від 26.02.2015 року, якою, в рамках виконавчого провадження №46317743, наклав на УПФУ штраф в розмірі 680 грн. за невиконання рішення суду немайнового характеру в строк наданий державним виконавцем.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням державного виконавця, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та відповідно, з протиправності дій та передчасності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції та вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як слідує зі змісту ч.ч.1,3 ст.5 вищезазначеного Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частинами 1 та 3 ст.6 даного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Як видно з приписів ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом 3-х робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у цій постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до 15-ти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області від 03.02.2015 року було відкрито виконавче провадження №46317743 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-3189/11, виданого 19.12.2014 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області, відповідно до якого, судом було зобов'язано Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 18.01.2011 року по 18.06.2011 року відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично здійснених виплат.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець, відповідно до вимог ст.89 вказаного вище Закону, накладає на боржника штраф і, не пізніше 5-ти робочих днів з дня його накладення, повторно перевіряє стан виконання рішення.

Так, згідно з ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від 10-ти до 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від 20-ти до 40-ка неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від 40-ка до 60-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У відповідності до положень п.1.1 розділу I «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах» (затв. постановою правління ПФУ від 30.04.2002р. №8-2), Управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Управління ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього ж Положення передбачено, що основними завданнями Управління є, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районними управліннями ПФУ виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, районні управління не мають.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного строку виконати судове рішення в цій частині.

За таких обставин, накладення штрафу на боржника, в даному випадку, ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше перешкоджає виконанню судового рішення про виплату доплати до пенсії.

До того ж, необхідно вказати ще й про те, що згідно із ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Виходячи з наведеного, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться органами державного казначейства і лише тільки за умови наявності виділених з державного бюджету саме на такі цілі коштів.

Отже, за таких обставин, апеляційний суд приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що адміністративний позов Управління ПФУ в Березнегуватському районі Миколаївської області, яке, в свою чергу, частково виконало судове рішення, підлягає задоволенню в повному обсязі.

До того ж, слід зазначити й про те, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко