Ухвала суду № 46636371, 08.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 липня 2015 р. Справа № 2119/3652/12

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Шульга К.М. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.В.

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС 5 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України сержанта міліції Слободяника Андрія Васильовича про визнання незаконною постанову у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС 5 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України сержанта міліції Слободяника Андрія Васильовича про:

- визнання дії Слободяника А. В. незаконними;

- визнання відсутність повноважень у Слободяника А. В. на розгляд справи за п.1 ст.122 КУпАП;

- визнання незаконним розгляд справи про адмінправопорушення на дорозі;

- визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15.11.2012 року серія АО1 № 170969 незаконною та скасування .

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора ДПС 5 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ ГУ МВС України сержанта міліції Слободяника Андрія Васильовича про визнання незаконною постанову у справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції вважав пропущеним строк звернення позивача до адміністративного суду, встановлений статтею 289 КУпАП.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.287 КпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скарги.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того , що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки постанова отримана ОСОБА_2 в день її винесення -15.11.2012 року, про що свідчить його підпис в постанові, а до суду позивач звернувся 27.11.2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на примірнику позову, у зв'язку з чим наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Зазначені висновки суду першої інстанції є передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач направив до суду вказану позовну заяву 23.11.2012 року, про що свідчить фіскальний чек поштового відділення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що подача адміністративного позову 23.11.2012 року здійснена в межах та з додержанням встановленого ст.289 КУпАП строку.

Саме на ці обставини посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Крім того, при обмеженні права на звернення з відповідною заявою або поданням до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р., яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97. Як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

А згідно із ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 204 КАС України приходить до висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити, ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2015 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя: О.В.Лук'янчук

Суддя: Л.Є.Зуєва

Суддя: О.А.Шевчук