Постанова № 46636220, 08.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року справа № 805/1374/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Шишова О.О.,розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 805/1374/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2015 року, Приватне акціонерне товариство «Кальчицький кар'єр»,звернулось до суду із позовом про стягнення з рахунків у банках, відкритих позивачем заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170 243,13 грн. та заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 103 191,26 грн. на користь місцевого бюджету (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 805/1374/15-а адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» з розрахункових рахунків кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 103 191,26грн. (а.с. 62-64).

Не погодившись із судовим рішенням, Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначила, що відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» платники податку з орендної плати, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на період АТО, звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати податку з орендної плати. Умовою для такого звільнення є сертифікат Торгово-промислової палати України, який позивачем до податкового органу не надавався.

На підставі вищевикладеного, Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просила суд змінити постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року та задовольнити позовні вимоги інспекції в частині стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 170 243,13 грн (а.с. 79-81).

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представником позивача/апелянта у апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 89).

08 липня 2015 року представником відповідача надано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 104).

Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кальчицький кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292238) є юридичною особою, зареєстрованою Володарською районною державною адміністрацією Донецької області23 липня 2001 року; місцезнаходження: 87040, Донецька область, Володарський район, с. Кальчик; включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1 240 105 0012 000133 (а.с. 6, 7); перебуває на обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області; є платником податку на додану вартість з 09 вересня 1997 року (а.с. 20).Діє на підставі Статуту (а.с. 8-19).

06 серпня 2014 року податковим органом прийнято податкову вимогу форми «Ю» № 1080-25, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05 серпня 2014 року становить 90 693,37 грн (а.с. 21).

У період з жовтня по березень 2015 року Товариством до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за вересень - грудень 2014 року, січень - лютий 2015 року, із самостійно визначеним податковим зобов'язанням по податку на додану вартість, а саме: за вересень 2014 у розмірі 20 755,00 грн., за жовтень 2014 року -12 367,00 грн., за листопад 2014 року -23 222,00 грн., за грудень 2014 року - 4 440,00 грн., за січень 2015 року - 2 003,00 грн., за лютий 2015 року - 28 154,00 грн. (а.с. 29-40).

Внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 103 191,26 грн., у тому числі основний платіж 102 208,20 грн., пеня - 983,06 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 26-28).

Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведені камеральні перевірки товариства щодо своєчасної сплати податку на додану вартість, за результатами яких складено Акти перевірки від 02 жовтня 2014 року № 000101/05-40-15/00292238 (а.с. 42) та від 17 грудня 2014 року № 798/05-40-15/00292238 (а.с. 44).

На підставі Акту перевірки від 02 жовтня 2014 року цього ж дня позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003151500 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4705,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яке повернуто позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 41).

На підставі Акту перевірки від 17 грудня 2014 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 грудня 2014 року № 000059534 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6562,20 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, яке повернуто позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 43).

Крім того, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03 лютого 2014 року Товариством до податкового органу подано декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої визначена сума податкових зобов'язань (а.с. 24-25). За період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року Товариством не сплачено узгоджене податкове зобов'язання у розмірі 170 243,13 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 22-23).

Спірним питанням у справі, є звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення АТО та правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи діяльність на території проведення антитерористичної операції, є звільненим від сплати земельного податку. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, суд першої інстанції зазначив, що заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу (прийняття податкової вимоги, тощо) не призвели до його погашення, строки добровільної сплати боргу вийшли, тому, позовні вимоги в цій частині є такими що підлягають задоволенню.

Суд апеляц2ійної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з п.п. 14.1.135 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума податкових зобов'язань з плати за землю самостійно задекларованих позивачем у поданих податкових деклараціях з орендної плати за землю та з земельного податку та яка не сплачена позивачем у строк, передбачений Податковим кодексом України вважається податковим боргом.

Однак,02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669).

Згідно з ст. 1 Закону № 1669 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до зазначених пунктів належало с. Кальчик Донецької області.

Як вбачається із матеріалів справи, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» єс. Кальчик, Донецька обл.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ст. 7 Закону № 1669 скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Системний аналіз нормативно-правових актів в редакції, що регулювали спірні правовідносини на час їх виникнення, дають колегії суддів підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які перебувають на обліку у фіскальних органах, і знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання.

Крім того, ст. 10 Закону № 1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів форс-мажорних обставин сертифікат Торгово-промислової палати України від 14 жовтня 2014 року № 3765/05-4-21 (а.с. 58,77), однак відповідно до приписів частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати. Загальновідомою є обставина, що на території Донецької області триває антитерористична операція, а деякі населені пункти Донецької області є територіями, тимчасово не підконтрольними уряду Україні.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року по справі № 826/18327/14 апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м.Київа від 26.01.2015 року, якою визнано нечинним спірне розпорядження,- без змін.

Доводи апелянта про зупинення ухвалою ВАСУ виконання зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції , судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки виконання рішення вичерпало свою дію часом затвердження рішення суду першої інстанції щодо визнання нечинним розпорядження КМУ.

Інші розпорядження мали інші назви і визначали інші населенні пункти, але за суттю прийняті в подальшому розпорядження Кабінету Міністрів України не стосувалися тих населених пунктів, в яких раніше здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято рішення щодо відмови у задоволені позовних вимог інспекції про стягнення податкового боргу з орендної плати.

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржувалась.

В той же час, суд першої інстанції, правильно вирішивши спір по суті, допустив на ступне порушення вимог процесуального законодавства.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» з розрахункових рахунків кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 103 191,26грн. (а.с. 62-64), однак в резолютивній частині постанови відсутні відомості про результат розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати, відтак колегія суддів вважає за необхідне змінити резолютивну частину постанови суду першої інстанції шляхом додаванням абзацу наступного змісту: «В задоволені решти позовних вимог відмовити».

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції згідно ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 805/1374/15-а за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Кальчицький кар'єр» про стягнення заборгованості - змінити.

В резолютивну частину постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 805/1374/15-а після третього абзацу додати абзац наступного змісту: «В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 805/1374/15-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

О.О. Шишов