Постанова № 46636071, 09.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 758/1190/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гребенюк В.В.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.за участю: представника відповідача (КМВК)Омельчук Є.Б.представника відповідача (Міноборони)Калюжного А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату на постанову Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.52), просив суд: визнати дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови у виплаті належної позивачу одноразової грошової допомоги з приводу інвалідності відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 16-2, пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII - неправомірними; Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат у 15 - денний строк подати Головному розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги з доданими позивачем документами, які зазначені у пункті 11 Постанови КМУ від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і лати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які. призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано дії Київського міського війкового комісаріату щодо відмови у виплаті належної ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 16-2 , пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - неправомірними;

Зобов'язано Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_7, одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явилися представники відповідачів, апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити з викладених у них підстав.

Представник позивача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу на посадах офіцерського складу Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України № 574 від 22.09.2005, ОСОБА_7 звільнено у запас з посади начальника групи присвоєння військових звань та нагороджень - заступника начальника відділу присвоєння військових звань, нагороджень, обліку та статистики управління особового складу штабу Командування сухопутних військ Збройних сил України за п.п. «б» п. 67 (за станом здоров`я), а наказом командувача сухопутних військ Збройних сил України № 186 (по стройовій частині) від 30.09.2005 позивача виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

31.05.2012 позивачеві, при первинному огляді, встановлено ІІІ групу інвалідності що настала у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при прибуванні в країнах де велись бойові дії, строком до 31.05.2014.

29.05.2014 позивачу довічно встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби при прибуванні в країнах де велись бойові дії, про що свідчить довідка до акта огляду МСЕК АВ № 0091386.

На звернення ОСОБА_7 щодо виплати одноразової грошової допомоги, Київський міський військовий комісаріат листом від 01.09.2014 №6456/1 повідомив позивача про відсутність правових підстав для виплати такої допомоги, оскільки первинне встановлення 3 групи інвалідності комісією МСЕК позивачу відбулося 31.05.2012, до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Особам, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги до 01.01.2014, виплата допомоги здійснювалась відповідно до законодавства, що діяло на день виникнення такого права, тобто, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 та від 28.05.2008 № 499. На день звільнення позивача з військової служби (30.09.2005) діяла стаття 16 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги. 31.05.2007 позивач відповідно до довідки МСЕК (кардіо-2) № 001797 від 30.09.2005 отримав виплату страхової суми в розмірі 1 700 грн. за 20 % втрати працездатності.

Вважаючи відмову у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, при цьому, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язав Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_7, одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог пункту «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційних скарг, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає таке.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Як правильно встановлено місцевим судом, з лав Збройних Сил України позивача звільнено Наказом Міністра оборони України № 574 від 22.09.2005, при цьому, 31.05.2012 позивачеві, при первинному огляді, встановлено ІІІ групу інвалідності що настала у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при прибуванні в країнах де велись бойові дії, строком до 31.05.2014.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачеві виплачувалася разова грошова допомога при встановленні йому третьої групи інвалідності за наслідками первинного огляду.

Поряд з цим, 29.05.2014, за наслідками повторного огляду, позивачу довічно встановлено ІІ групу інвалідності.

Відповідно до витягу з протоколу № 1404 від 23.05.2014 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (а.с. 9) комісією встановлено, що захворювання позивача пов'язані з із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

При цьому, судова колегія враховує, що відповідно до Свідоцтва про хворобу №1113, на яке наявне посилання у названому вище протоколі, зазначено про захворювання, травму, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку (а.с. 10-11).

Також у матеріалах наявна копія довідка до акта огляду МСЕК АВ № 0091386, яка підтверджує ці обставини.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пунктом 2 чинної на час встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013року № 975 «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого вказаною вище Постановою № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0091386 друга група інвалідності встановлена ОСОБА_7 29.05.2014.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка передбачена частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, травми, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 16-2 названого Закону одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю II групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Аналогічне положення міститься у підпункті 1 пункту 6 Порядку № 975.

При цьому, за правилами частини 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Аналогічні положення закріплено у пункті 8 Порядку № 975.

З цього приводу, колегія суддів враховує також позицію Верховного Суду України у постанові від 10 березня 2015 року №21-563а14, який зазначив, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Крім іншого, щодо посилання апелянтів, що на день звільнення позивача з військової служби (30.09.2005) діяла стаття 16 Закону України "Про соціальна захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги, Верховний Суд України у названій вище постанові (№21-563а14) також звернув увагу, що «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із встановленням позивачеві при повторному огляді другої групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов'язків військової служби, він має право на одноразову грошову допомогу згідно з положеннями частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розмір якої визначається відповідно до статті 16-2 вказаного Закону, а також Порядку № 975, та із врахуванням раніше виплачених сум.

Поряд з цим, апеляційний суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції, який, вийшовши за межі позовних вимог, зобов'язав Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_7 вказаної одноразової грошової допомоги, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

Цим же пунктом визначено перелік документів, копії яких додаються до заяви.

Відповідно до пункту 11 Положення про військові комісаріати, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389 районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення готують документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори.

За змістом пунктів 12 та 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється зокрема Міноборони.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

За правилами пункту 14 названого Порядку одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко розмежовані повноваження уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України.

Оскільки, Київський міський військовий комісаріат безпідставно відмовив позивачу у виплаті одноразової допомоги, не направивши документи позивача з висновком щодо можливості проведення грошової допомоги до Міністерства оборони України, то суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії цього відповідача протиправними.

Водночас, зобов'язуючи Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, районний суд не врахував, що оскільки уповноважений орган (військовий комісаріат) не подав відповідний висновок до розпорядника бюджетних коштів (Міністерства оборони України), то зобов'язання Міністерства оборони України до вчинення дій є передчасним.

Такий висновок, крім іншого, узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду (постанова від 16.06.2015 К/800/13127/14).

Згідно зі статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Доводи апеляційних скарг частково знайшли своє підтвердження, у зв'язку із чим підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату на постанову Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року скасувати в частині задоволення позову.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київського міського військового комісаріату щодо відмови у наданні Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат надати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.