Ухвала суду № 46636061, 07.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3584/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 року у справі за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2014 №№ 0003034201, 0003024201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Міжрегіональне Головне управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2014 року відповідачем на підставі акта перевірки № 1375/28-10-42-10/01190043 та з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0003034201, яким позивачу за порушення п.п. 198.3, 198.6 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 840 001 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 672 001 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 168 000 грн.;

- 0003024201, яким позивачу за порушення п.п. 138.1, 138.2, 139.1.9 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» всього в сумі 346 075 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 276 860 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 69 215 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Між Концерном PPT та ТОВ «НВФ «Електрогруп» 20.05.2013 було укладено договір № 1645 (надалі - Договір), згідно з яким ТОВ «НВФ «Електрогруп» зобов'язалося надати послуги з оброблення металів (антикорозійний захист металевих конструкцій) на 26 об'єктах Концерну PPT згідно технічного завдання.

За умовами Договору ТОВ «НВФ «Електрогруп» надавало послуги з антикорозійної обробки металів з використанням матеріалів Концерну РРТ. Концерном РРТ для фарбування веж було передано власну фарбу та розчинник. Фарбу, використану ТОВ «НВФ «Електрогруп» для фарбування веж, Концерном РРТ було списано з матеріальних запасів, про що свідчать дані бухгалтерського обліку.

Зокрема, позивач, згідно з п. 5.18 Договору, передавав ТОВ «Електрогруп» фарбу та розчинник для виконання робіт з антикорозійного захисту, що підтверджується наступними документами: Акт приймання-передачі матеріалів від 31.10.2013; Акт приймання-передачі матеріалів від 27.09.2013; Довіреність № 20 від 27.09.2013; Акт приймання-передачі матеріалів від 23.08.2013; Акт приймання-передачі матеріалів від 30.08.2013; Довіреність № 19 від 30.08.2013; Акт приймання-передачі матеріалів від 31.07.2013; Довіреність № 15 від 31.07.2013; Акт приймання-передачі матеріалів від 11.06.2013; Довіреність № 13 від 10.06.2013.

Матеріали (фарби та розчинники), які були передані позивачем на ТОВ «НВП Електрогруп» для виконання робіт з антикорозійного захисту металевих конструкцій, були придбані у постачальників ТОВ «Кайласа-Меру» та ТОВ «Турсхольм», що підтверджується наступними документами: Видаткова накладна №РН-0000012 від 11.06.2013; Акт приймання-передачі товару від 11.06.2013; Видаткова накладна № РН-0000183 від 30.07.2013; Акт приймання-передачі товару від 30.07.2013; Видаткова накладна № РН-0000200 від 31.07.2013; Акт приймання-передачі товару від 31.07.2013; Видаткова накладна № РН-0000026 від 23.08.2013; Акт приймання-передачі товару від 23.08.2013; Видаткова накладна № РН-0000252 від 27.09.2013; Акт приймання-передачі товару від 27.09.2013.

За наслідками здійснення господарських операцій на підставі Договору між Концерном PPT та TOB «НВФ «Електрогруп» було складено первинні бухгалтерські та податкові документи, зокрема, акти приймання виконаних робіт і податкові накладні, в яких визначений склад та вартість виконаних ТОВ «НВФ «Елетрогруп» робіт. Зазначені докумети долучено позивачем до матеріалів справи.

Вартість робіт з антикорозійного захисту металів включена Концерном РРТ до складу витрат, а суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту.

В підтвердження власної правової позиції позивачем зазначено про наявність у ТОВ «НВФ Електрогруп» дозволів на виконання верхолазних робіт. Обставина направлення ТОВ «НВФ Електрогруп» робітників на об'єкти Концерну РРТ для виконання робіт з антикорозійного покриття та обставина наявності у ТОВ «НВФ Електрогруп» відповідних дозволів підтверджуються наступними документами: лист ТОВ «НВФ Електрогруп» № 79 від 02.09.2013; лист ТОВ «НВФ Електрогруп» № 41 від 08.07.2013; лист ТОВ «НВФ Електрогруп» № 26 від 13.06.2013; Акт-допуск від 14.06.2013; Дозвіл № 0450.13.12 від 29.04.2013; наказ № 10-13/ОП від 05.07.2013; наказ № 11-13/ОП від 05.07.2013; лист № 39 від 05.07.2013; протокол № 2 випробувань засобів особистого захисту ТОВ «НВП Електрогруп» від 21.05.2013; лист TOB «НВФ Електрогруп» № 46 від 17.07.2013; наказ № 13-13/ОП від 17.07.2013; лист ТОВ «НВФ Електрогруп» № 71 від 22.08.2013.

Крім того, всі робітники, які виконували роботи з антикорозійного захисту, проходили інструктаж з охорони праці, про що є відповідні записи в журналах реєстрації інструктажів з охорони праці, які знаходяться на філіях Концерну РРТ.

Також слід взяти до уваги те, що перевірка виконання робіт за досліджуваним договором вже здійснювалася Державною фінансовою інспекцією в рамках проведення державного фінансового аудиту Концерну РРТ, під час якого не було виявлено жодних порушень фінансового законодавства, що підтверджується Аудиторським звітом від 19.08.2014 Державної фінансової інспекції України за результатами державного фінансового аудиту діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за період з 01.04.2013 по 30.04.2014. Зокрема, як зазначає позивач, та не спростовано відповідачем, довідкою від 11.08.2014 збору інформації для державного фінансового аудиту діяльності Концерну РРТ в Тернопільській філії Концерну РРТ за період з 01.04.2013 по 30.04.2014 встановлено, що ТОВ «НВФ Електрогруп» були виконані роботи згідно задокументованих обсягів.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

В розумінні ст.16 Податкового кодексу України навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Податковий Кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями письмових доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами.

Товари та роботи, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з придбання таких товарів та робіт не може бути визначена судом, як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податково кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 09.07.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.