Постанова № 46636012, 10.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2015 р. справа № 811/2488/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі №811/2488/13-а за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» про застосування арешту коштів та надання права на вилучення документів, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська об'єднана держава податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області 30 липня 2013 року звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» згідно з яким просить:

- прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків, а саме ТОВ «Тофлер Агро» відповідальний за утримання та внесення до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 20.03.2009 року з Білоцерківським НАУ відкриті в Ф «ПРРУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит» КОМСОМ МФО 331564 номер рахунку 26001151816980 (валюта Українська гривня) АТ Банк «Фінанси та Кредит» МФО 300131 рахунок 26007008723901 (валюта Українська гривня) строком на 240 годин;

- надати право на вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів за період з 01.04.2010 року по 31.05.2013 року у ТОВ «Тофлер Агро» відповідальний за утримання та внесення до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 20.03.2009 року з Білоцерківським НАУ.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не допустив перевіряючи осіб до

проведення документальної позапланової виїзної перевірки. А отже у позивача на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України виникло право на арешт майна платник податків та право передбачене підпунктом 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України на звернення до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року позов задоволено.

Суд наклав арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» (код ЄДРПОУ 35741462, вул. Шевченка,54 м. Кіровоград 25000), які знаходяться у банківській установі, у виді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків та вилучив у товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» (код ЄДРПОУ 35741462, вул. Шевченка,54 м. Кіровоград 25000) для проведення позапланової документальної виїзної перевірки оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів за період з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2013 року стосовно взаємовідносин з Білоцерківським НАУ за договором про спільну діяльність від 20 березня 2009 року.

Постанова суду мотивована тим, що недопуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та ненадання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є підставою для застосування положень підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та наклав арешт на рахунки відповідача без зазначення строку цього періоду, як зазначає позивач у своєму позові. Також вказує на те, що накладення арешту на рахунки відповідача фактично призведе до зупинки будь-яких фінансово-господарських операцій ТОВ «Тофлер Агро». Також в доводах апеляційної скарги відповідач вказує на безпідставність позовних вимог щодо вилучення у ТОВ «Тофлер Агро» оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів оскільки вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів забороняється, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 25 липня 2013 року позивачем прийнято наказ №344 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки діяльності ТОВ «Тофлер Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 травня 2013 року стосовно взаємовідносин з Білоцерківським НАУ за договором про спільну діяльність від 20 березня 2009 року та видано відповідні направлення (а.с.7,8.9.10).

Проте керівник ТОВ «Тофлер Агро» відмовився допустити посадових осіб позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що 25.07.2013 року за вих.№4 на адресу відповідача направлено відповідну відмову за підписом директора В.В. Лауш, згідно з якою наказ №344 від 25.07.2013 р. оформлений з порушенням вимог п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України (а.с.41).

У зв'язку з відмовою відповідача допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки складено відповідний акт (а.с.11-12).

29 липня 2013 року позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків, яким вирішено звернутися до суду з заявою про застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків, а саме ТОВ «Тофлер Агро» відповідальний за утримання та внесення до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 20.03.2009 року з Білоцерківським НАУ (а.с.15).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що наказ про проведення перевірки відповідач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційної інстанції від 25 вересня 2014 року, ТОВ «Тофлер Агро» відмовлено у задоволенні позову (а.с.81-84).

Застосування адміністративного арешту коштів ТОВ «Тофлер Агро» та надання позивачу дозволу на вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, підстави та порядок проведення яких встановлено статтями 77, 81 Податкового кодексу України.

Згідно з пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. До початку проведення перевірки платнику податків має бути вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені законодавством, а саме: непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням передбачених законом вимог, не дозволяється.

Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків, а саме ТОВ «Тофлер Агро» відповідальний за утримання та внесення до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 20.03.2009 року з Білоцерківським НАУ.

Так, підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 11.08.2013 року (дата набрання чинності Законом України від 04.07.2013 № 404-VІІ, якою стаття 20 ПК була викладена в новій редакції), податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто право позивача на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків визначено підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та статтею 94 Податкового кодексу України.

В свою чергу відповідно до підпункту 20.1.15 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 11.08.2013 року (дата набрання чинності Законом України від 04.07.2013 № 404-VІІ, якою стаття 20 ПК була викладена в новій редакції), податковий орган має право звертатися до суду щодо щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав:

20.1.15.1. виключено;

20.1.15.2. недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

Із положень пункту 89.4 статті 89 та пункту 91.4. статті 91 Податкового кодексу України слідує, що право податкового органу на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків може бути зумовлено виключно недопущенням посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень та перешкоджанням виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Так, підстави, які дають право податковому органу звернутися до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, передбачені підпунктами 20.1.15.2 та 20.1.16 Податкового кодексу України.

Відповідно до розділу ХІХ (прикінцеві положення) Податкового кодексу України визначено, що пп. 20.1.15.2 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу набирає чинності тільки з 01.01.2015 року. Відтак право податкового органу на звернення до суду з вимогами передбаченими пп 20.1.15 Податкового кодексу України виникає тільки з цієї дати.

Враховуючи те, що позивач звертаючись до суду ставить питання про накладення арешту шляхом зупинення видаткових операцій платника податків як одного заходу впливу на платника податків, проте накладення арешту та зупинення видаткових операцій платника податків по своїй правовій природі є двома різними заходами впливу на платника податків, суд апеляційної інстанції, зробив висновок, що податковим органом невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо вимог позивача про надання права на вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Наведеному обов'язку платника кореспондує передбачене у пункті 85.4 цієї ж статті Кодексу право посадових осіб органу державної податкової служби отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

За правилами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з підпунктом 20.1.40 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент звернення позивача з цим позовом до суду) орган державної податкової служби має право звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

У той же час в силу вимог пункту 85.5 статті 85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що відмова платника податків надати податковому органу під час проведення перевірки документи, необхідні для підтвердження задекларованих ним показників податкової звітності, є підставою для визнання таких показників непідтвердженими та прийняття у зв'язку з цим податкового повідомлення-рішення. Проте така відмова не може бути підставою для звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про вилучення у платника оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 205, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер Агро» - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі №811/2488/13-а - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко