КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6087/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
У Х В А Л А
Іменем України
09 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.,
при секретарі: Гуменюк Т.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України про визнання протиправним та скасування наказу від 26.12.2014 року № 2545.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно положень цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їхніх прав і обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Розгляд спорів, які за своєю суттю не є публічно-правовими або в яких відсутній суб'єкт, що здійснює у спірних правовідносинах владні повноваження, не може здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що 30.12.2014 року придбав за маршрутом Харків-Сімферополь квиток № 215793826073 ДП «ГІОЦ Укрзалізниця».
Всупереч умовам зазначеного квитка ДП «ГІОЦ Укрзалізниця» здійснила доставку пасажира (ОСОБА_2.) лише до пасажирської станції «Новоолексіївки» та повідомила, що це є кінцева станція відповідно до рішення Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Підставою для обмеження руху поїздів до АР Крим став оскаржуваний наказ від 26.12.2014 року № 2545, який виданий заст. директора Укрзалізниці Журавським В.О.. та порушує законні права позивача, як пасажира.
Відповідно до статті 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка, що має в даному випадку, та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із придбанням позивачем квитка на проїзд залізницею та, відповідно, укладенням договору на перевезення пасажира, та по суті вчиненням відповідачем дій в рамках виконання такого договору (прийняття/направлення телеграми) щодо внесення зміни до умов виконання такого договору.
В межах спірних правовідносин відповідач не виконує владних управлінських функцій по відношенню до позивача, не є суб'єктом владних повноважень, а фактично даний спір стосується цивільних відносин, тобто виконання умов договору перевезення.
Наказ від 26.12.2014 року № 2545 не містить в собі ознак нормативного акта, чи акту індивідуальної дії, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.
Згідно ст. п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції виконав вказані вимоги норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час перевірки матеріалів справи допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Керуючись ст. ст. 157, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 13.07.2015 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.
.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Шостак О.О.
Желтобрюх І.Л.
Судове рішення № 46635990, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6087/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: