Ухвала суду № 46635971, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/9482/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-СТРОЙ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у справі №804/9482/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-СТРОЙ» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

08 липня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-СТРОЙ» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.06.2014 року №0001401500 з податку на додану вартість, винесене на підставі Акту про результати позапланової виїзної перевірки від 23.05.2014 року ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 28.02.3014 року внаслідок якої, підприємству неправомірно донараховано податок на додану вартість в сумі 248 410.37 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 198 728.30 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 49682.07 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим на підставі акту перевірки в основу якого покладено лише співставлення відомостей в розрізі контрагентів ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» без належного дослідження первинної документації, вказане свідчить про необхідність їх скасування в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 12 травня 2014 року по 16 травня 2014 року посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» по взаємовідносинах з ПП «БК «Олександрія» та ТОВ «Буд Альянс» по факту придбання робіт (товарів, послуг) та їх подальшої реалізації на контрагентів (покупців) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №46/04-83/22-01/37271751 від 23 травня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього на загальну суму: 198728.30 грн., а саме:

за січень 2014 року - 93168.07 грн.,

за лютий 2014 року - 105560.23 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001401500 від 02.06.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 247409.37 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 198728.3 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 49682.07 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0001401500 від 02.06.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим із додержанням вимог норм чинного податкового законодавства, в свою чергу, на думку суду. Доводи адміністративного позову не спростовують висновків акту перевірки, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

В свою чергу, при розгляді справ про адміністрування податків, надаючи оцінку обґрунтованості податкових повідомлень - рішень, судовий орган поряд із відповідністю первинної документації, наданої до перевірки, повинен встановити можливість здійснення контрагентами господарських операцій, із врахуванням їх змісту та обсягу, а також сфери застосування отриманих робі, послуг.

Так, керуючись принципом адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне дослідити зміст та обсяг господарських операцій, щ мали місце між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.10.2013 року між ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» (Генпідрядник) та ТОВ «Буд Альянс» (Субпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №10/01, у відповідності з яким ТОВ «Буд Альянс» зобов'язується за завданням ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» на свій ризик виконати ремонтні роботи на об'єктах ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг» та по всій території України, а ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

На виконання умов договору ТОВ «РЕАЛ - СТРОЙ» було надано: податкові накладні, акти приймання та виконання підрядних робіт за січень 2014 року на суму 559008.42 грн. (у.т.ч ПДВ - 93168.07 грн.)

03.02.2014 року між ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» (Генпідрядник) та ПП «БК «Олександрія» (Субпідрядник) було укладено договір на виконання субпідрядних робіт №02/01, у відповідності з яким ПП «БК «Олександрія» зобов'язується за завданням ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» на свій ризик виконати ремонтні роботи на об'єктах ПАТ «Арселор Мітал Кривий Ріг» та по всій території України, а ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

На підтвердження фактичного виконання умов договору ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» надано рахунки-фактури, податкові накладні, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2014 року на суму 578658.38 грн. (у т.ч. ПДВ - 96443.06 грн.)

Також, 03.02.2014 року між ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» (Генпідрядник-замовник) та ПП «БК «Олександрія» (Субпідрядник - виконавець) було укладено договір №02/02, у відповідності до якого ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» доручає, а ПП «БК «Олександрія» зобов'язується надати в порядку та на умовах даного договору послуги з розрізання, складування, навантаження негабаритного лому та металобрухту вагонів на території головного замовника ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг».

На виконання умов договору позивачем надано рахунки - фактури, податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2014 року на суму 54702.98 грн. (ПДВ- 9117.16 грн.).

Проте, досліджені документи не відповідають вимогам чинного законодавства та можуть бути визнані судом як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Суд звертає увагу, що первинними вважаються лише документи, які були складенні в ході реального здійснення господарських операцій та містять достовірну інформацію щодо обставин з якими законодавець пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

В свою чергу, суд зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) покладається на платника , оскільки саме він виступає суб'єктом, що використовує включену до ціни товару, роботи, послуги суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету та зменшує оподаткований дохід на суму витрат.

Надані позивачем, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи не відображають зміст та обсяг укладених договорів, не містять в собі індивідуальні реквізити, що виокремлювали б поставлені товари, роботи, послуги та свідчили б на користь дійсності факту вчинення господарських операцій, вказане свідчить про недоведеність платником правомірності відображення сум податку

Як вже зазначалось, позивачем до суду надано акти приймання - здачі робіт / виконання послуг, що містять лише перелік назв роботи, що виконана на користь підприємства, при цьому вказані акти не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг / виконаних робіт, не містять зазначення кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількість годин, затрачених на їх виконання. Тобто, фактично, акти виконаних робіт не можливо пов'язати з окремою господарською операцією та її виконавцями - субпідрядниками.

Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані акти здачі - приймання робіт не є підтвердженням господарських операцій, оскільки з них неможливо встановити обсяг виконаних робіт, виконавця, а також зв'язку з наявним уречевленим результатом.

При цьому, умовами права платника на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою субпідрядних робіт позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання субпідрядниками конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору, його виконавців із його уречевленим результатом.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що договори між позивачем та ТОВ «Буд Альянс», ПП «БК Олександрія» з приводу здійснення субпідрядних ремонтних робіт були укладені на виконання договору підряду №563 від 05 лютого 2014 року, за яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовник) доручає, ТОВ «РЕАЛ-СТРОЙ» (Підряднику ) зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з ремонту обладнання безперервно - заготівельного стану 900/700/50 (ділянка пакетую чого рольгангу) металургійного виробництва ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг» відповідно до проектно-кошторисної документації в строки встановлені план-графіком виконання робіт у 2014 року. Вказаним договором передбачено, що всі роботи виконуються працівника підрядника.

В свою чергу, позивачем до матеріалів справи не додано жодних документів на підтвердження отримання від ПАТ «АрселМіттал Кривий Ріг» дозволу на залучення до виконання робіт підприємства - підрядники.

Надані позивачем копі журналів реєстрації нарядів - допусків та вводного інструктажу для осіб, які були залучені до виконання робіт на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не підтверджують факту виконання ТОВ «Буд Альянс» та ПП «БК Олександрія» підрядних робіт, оскільки з зазначених журналів не вбачається, передування працівників у трудових відносинах із підприємствами - субпідрядниками, натомість в журналах міститься запис про працівників саме ТОВ «РЕАЛ - СТРОЙ».

В свою чергу, надана позивачем переписка із ТОВ «Буд Альняс» та ПП «БК Олександрія» з приводу прохання останнього замовити перепуски для працівників за переліком, не може бути визнана судом документами що свідчать про реальність здійснення господарських операції з виконання субпідрядних робіт на користь позивача, оскільки вона містить приватний характер, має фактичне значення лише для адресатів переписки, та не підтверджена жодними документами належними документами, що мають вміст об'єктивної і юридично підтвердженої інформації стосовно спірних відносин.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає недоведеним факт залучення зазначених в журналах інструктажу та нарядів - допусків працівників до роботи саме в межах договорів субпідряду з ТОВ «Буд Альянс» та ПП «БК Олександрія», оскільки вони не містить відповідних записів.

Отже, наданими позивачем первинними документами не розкрито змісту господарської операції, натомість наведені відповідачем докази щодо відсутності у контрагентів позивача технічних та виробничих умов, у тому числі робітників, що було також підтверджено в суді першої інстанції, шляхом витребування у відповідних структурних підрозділах податкової служби форм звітності 1ДФ, свідчать про відсутність у позивача законних підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій із контрагентами ТОВ «Буд Альняс» та ПП «БК Олексаднрія».

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-СТРОЙ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 року у справі №804/9482/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко