Ухвала суду № 46635904, 09.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №753/5441/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м.Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року, позивач звернулася до Дарницького районного суду м.Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є інвалідом ІІ-ої групи по захворюванню, пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, має право на нарахування та виплату щорічної допомоги відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2014 рік з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат та одноразової грошової компенсації в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат. Просила суд визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у проведенні, ОСОБА_2, нарахування щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2014 рік з розрахунку 5-ох мінімальних заробітних плат; визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у проведенні ОСОБА_2, нарахування одноразової грошової компенсації як інваліду ІІ-ої групи по захворюванню, пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації провести нарахування ОСОБА_2, щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2014 рік з розрахунку 5-ох мінімальних заробітних плат; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації провести нарахування їй ОСОБА_2, одноразової грошової компенсації як інваліду ІІ-ої групи по захворюванню, пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації виплатити ОСОБА_2, щорічну допомогу на оздоровлення, що передбачена ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2014 рік з розрахунку 5-ох мінімальних заробітних плат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації виплатити ОСОБА_2, одноразову грошову компенсацію як інваліду ІІ-ої групи по захворюванню пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, згідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат.

Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 25 травня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 24.11.2014 року їй надано статус інваліда ІІ групи внаслідок захворювання, полв»язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС та статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації.

З метою реалізації свого права позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації із заявою про нарахування щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду ІІ-ої групи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

Одночасно, позивач подала заяву про нарахування та виплату їй одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат, передбаченої для інвалідів ІІ-ої групи.

Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, 15 січня 2015 року надало відповіді на вищезазначені звернення, якими повідомляв про відмову у задоволенні обох заяв позивача.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Стаття 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надає право інвалідам II групи на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а стаття 62 - регламентує, що порядок застосування цього Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого, відповідно до ст. 117 Конституції України, є обов'язковими для виконання.

Статтею 67 Закону встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 117 Конституції України та ст.ст. 48, 62, 63, 67 Закону, Кабінет Міністрів України видав Постанову від 12.07.2005 р. №562 " Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановив такі розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме: - учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідам І, II групи - 120грн.; - інвалідам III групи - 90 грн.; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році -75; грн. Статтю 48 доповнено частиною 7 згідно із Законом від 06.06.96 р. № 230/96-ВР в якій зазначене, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначаються виключно законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать, зокрема, видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2014 рік була нарахована у червні у розмірі 100, 00 грн., виплата якої здійснена через відділення поштового зв'язку № 121 в період з 24 липня 2014 року по 13 серпня 2014 року по відомості №11

Стаття 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надає право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, які стали інвалідами 2 грп. внаслідок Чорнобильської катастрофи - 45 мінімальних заробітних плат.

Нарахування одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 " Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " розмір якої для інвалідів 2 групи становить 284,40 грн.. Виплату зазначеної компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат чинним законодавством не передбачено.

У заяві від 12 січня 2015 року позивачка відмовилась від нарахування та виплати одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 284, 40 грн.

Відповідно ст. 150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України ( конституційність ) законів та інших нормативно - правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України.

Затвердження Державного бюджету та внесення змін до нього належить до повноважень Верховної Ради України.

Рішенням Конституційного суду України від 25 січня 2012 року №З-рп/2012, надається офіційне тлумачення положень ст. 1,ч.1 ст. 17, ч. 3 ст. 22, ст.ст. 46, 48, ч. 1,3 ст. 95, ч. 2 ст. 96, п. 2, 3, 6 ст. 116 Конституції України, положень ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 95, ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України у взаємозв'язку з положеннями пн. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України виходить з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Згідно п. п. 6, 7 прикінцевого положення Закону України " Про Державний бюджет на 2014 рік " установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Не розглядалось і не приймалось Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційною постанову Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №56.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м.Києва від 25 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 14 липня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 09 липня 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.