Постанова № 46635742, 10.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2015 року 14:30 № 826/5922/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» (надалі – позивач або ТОВ «Техноніколь-Центр») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №28626552210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 27.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно, оскільки, як стверджує останній, штрафні санкції за порушення касової дисципліни в частині суми 37 470,70 грн. накладено з порушенням граничних строків накладення таких санкцій, встановлених положеннями ст. 250 Господарського кодексу України, а в частині порушення касової дисципліни на суму 12 462,40 грн., яке мало місце 28.04.2014 року, свідчить лише, на думку представника позивача, про незабезпечення належного обліку касових операцій на вказану суму в книзі обліку розрахункових операцій, проте, жодним чином не свідчить про фактичне не оприбуткування вказаної суми готівки. Крім того, останнім наголошено, що контролюючим органом невірно складено розрахунок штрафних санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

У судове засідання 27.04.2015 року з’явилися представники сторін.

Представники позивача у даному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, в свою чергу, проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повноважень у зв’язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Техноніколь-Центр» порушеннями вимог законодавства щодо обігу готівки.

Суд у судовому засіданні 27.04.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Техноніколь-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 30.09.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 30.09.2014 року, за результатами якої складено акт №107/26-55-22-10/32046030 від 05.02.2015 року (надалі – акт перевірки).

У відповідності до змісту даного акту перевірки, контролюючим органом, зокрема, зроблені висновки про порушення ТОВ «Техноніколь-Центр» п. 2.6 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зі змінами та доповненнями).

На підставі викладеного вище, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №28626552210, яким до ТОВ «Техноніколь-Центр», у зв’язку з встановленим порушенням п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, та згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 249 665,50 грн.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позов до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (надалі – Положення №637).

У відповідності до п. 2.6 Положення №637, про порушення положень якого вказано в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

В свою чергу, приписами абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 (надалі – Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, перевіркою встановлено, що ТОВ «Техноніколь-Центр» не забезпечило облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №265502285р/1 від 24.09.2012 року. Фактичне надходження готівкових коштів згідно фіскального звітного чека («Z»-звіту) №2 від 02.11.2012 року складає 37 470,70 грн. В графі 5 КОРО №265502285р/1 від 24.09.2012 року відсутній запис даної суми. Таким чином, підприємством не оприбутковано готівкові кошти у розмірі 37 470,70 грн. за 02.11.2012 року.

Разом з цим, підприємство не забезпечило облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2655014635р/6 від 26.11.2013 року. Фактичне надходження готівкових коштів, згідно фіскального звітного чека («Z»-звіту) №1403 від 28.04.2014 року складає 24 456,55 грн. В графі 5 КОРО №2655014635р/6 від 26.11.2013 року вчинено запис на суму 11 994,15 грн. Фактично були не оприбутковані готівкові кошти в сумі 12 462,40 грн.

З огляду на викладене, суд звертає увагу на наступне.

Так, положеннями Податкового кодексу України не передбачено порядок і розмір застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Такий порядок та розмір штрафних санкцій визначено нормами п. 1 Указу №436/95.

При цьому, за своєю суттю передбачена п. 1 Указу №436/95 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України (надалі – ГК України). Водночас, слід зазначити, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а, отже, встановлений ст. 250 ГК України строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Приписами ст. 239 ГК України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб’єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст. 250 ГК України, відповідно до ч. 1 якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання за порушення зазначеними суб’єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців з дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб’єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) контролюючий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 1 ст. 250 ГК України. Закінчення будь-якого з встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Враховуючи те, що застосований, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, штраф є адміністративно-господарською санкцією, останній мав би бути застосований у межах строків, визначених ст. 250 ГК України.

Як було зазначено вище, серед підстав для накладення на позивача штрафних санкцій, у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зокрема, вказано про не забезпечення ТОВ «Техноніколь-Центр» обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №265502285р/1 від 24.09.2012 року, оскільки фактичне надходження готівкових коштів, згідно фіскального звітного чека («Z»-звіту) №2 від 02.11.2012 року, складає 37 470,70 грн., а в графі 5 КОРО №265502285р/1 від 24.09.2012 року відсутній запис даної суми, що, за твердженнями перевіряючих, призвело до не оприбутковання підприємством готівкових коштів у розмірі 37 470,70 грн. за 02.11.2012 року.

Такими чином, контролюючим органом встановлено порушення встановленого порядку оприбуткування готівки за 02.11.2012 року в частині 37 470,70 грн., що свідчить про те, що річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за вказане порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) закінчився у листопаді 2013 року, відтак, застосування до ТОВ «Техноніколь-Центр» штрафних санкцій за порушення встановленого порядку оприбуткування готівки у сумі 37 470,70 грн. є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року №28626552210 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 187 353,50 грн. (37 470,70 грн.*5-кратний розмір) є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 року (номер ЄДРСР 41602314) та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 року у справі №К/800/47939/13 (номер ЄДРСР 40905370).

Щодо встановленого контролюючим органом факту не забезпечення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №2655014635р/6 від 26.11.2013 року, оскільки фактичне надходження готівкових коштів, згідно фіскального звітного чека («Z»-звіту) №1403 від 28.04.2014 року, складає 24 456,55 грн., а в графі 5 КОРО №2655014635р/6 від 26.11.2013 року вчинено запис на суму 11 994,15 грн., у зв’язку з чим фактично були не оприбутковані готівкові кошти в сумі 12 462,40 грн., суд зазначає про наступне.

Так, у відповідності до акту перевірки, контролюючим органом встановлено розбіжності в оприбуткуванні ТОВ «Техноніколь-Центр» готівкових коштів 28.04.2014 року, а саме: згідно фіскального звітного чека («Z»-звіту) №1403 від 28.04.2014 року – 24 456,55 грн., а в графі 5 КОРО №2655014635р/6 від 26.11.2013 року вчинено запис на суму 11 994,15 грн., тобто фактично були не оприбутковані готівкові кошти в сумі 12 462,40 грн.

Водночас, представником позивача як у позовній заяві, так і під час судового розгляду справи, наголошено, що встановлений контролюючим органом факт порушення касової дисципліни на суму 12 462,40 грн., яке мало місце 28.04.2014 року, свідчить лише, на думку представника позивача, про незабезпечення належного обліку касових операцій на вказану суму в книзі обліку розрахункових операцій, проте, жодним чином не свідчить про фактичне не оприбуткування вказаної суми готівки, з огляду на що вбачається, що представник позивача не заперечує проти встановленого перевіряючими факту невідповідностей запису у книзі обліку розрахункових операцій №2655014635р/6 від 26.11.2013 року та фіскальному звітному чеку («Z»-звіту) №1403 від 28.04.2014 року в частині оприбуткування грошових коштів за 28.04.2014 року.

При цьому, як було визначено вище, абз. 3 п. 2.6 Положення №637 передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

З огляду на викладене вбачається, що належним оприбуткуванням готівки підприємствами, які використовують РРО, тобто у даному випадку позивачем, є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, відтак, наявність у книзі обліку розрахункових операцій та фіскальному звітному чеку розбіжностей щодо розмірів оприбуткованих грошових коштів є свідченням порушення оприбуткування грошових коштів, що і було встановлено контролюючим органом під час перевірки ТОВ «Техноніколь-Центр», за наслідками чого, у відповідності до положень Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої (оприбуткованої не у повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми, тобто у даному випадку у розмірі 62 312,00 грн. (12 462,40 грн.*5-кратний розмір).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві правомірно визначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2015 року №28626552210 штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 62 312,00 грн., а тому у цій частині вказане податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.03.2015 року №28626552210 в частині застосування до ТОВ «Техноніколь-Центр» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 187 353,50 грн. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.

Приписами ч. 1 ст. 98 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Так, розмір та порядок сплати судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір», пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 якого зазначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлений судовий збір в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Водночас, як вбачаться з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, у відповідності до розміру яких 100% судового збору складає 4 872,00 грн., в свою чергу, при зверненні з даним позовом до суду позивачем сплачено 487,20 грн. судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог за результатами розгляду даної справи, а саме: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.03.2015 року №28626552210 в частині застосування до ТОВ «Техноніколь-Центр» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 187 353,50 грн., що складає 75% від розміру заявлених позовних вимог, а тому поверненню з Державного бюджету на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 365,40 грн.

При цьому, 25% (частина розміру позовних вимог, в якій суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні) від загального розміру судового збору, який підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету, - 4 872,00 грн. - складає 730,80 грн. (за вирахуванням вже сплаченого позивачем розміру судового збору при зверненні з вказаним позовом до суду).

Отже, враховуючи розмір судового збору, який підлягає поверненню позивачу (365,40 грн.), та розмір судового збору, який підлягає стягненню з позивача (730,80 грн.), суд дійшов висновку про стягнення з позивача судового збору у розмірі 365,40 грн. (730,80 грн. - 365,40 грн.).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20.03.2015 року №28626552210 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 187 353,50 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноніколь-Центр» (ідентифікаційний код: 32046030, адреса: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, 10/10, кімната 60-61) судовий збір у розмірі 365,40 грн. (трьохсот шістдесяти п’яти грн. 40 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача – (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок