Ухвала суду № 46635705, 07.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.

Суддя-доповідач -

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року справа №812/2601/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір снабженія» на постанову Луганського окружного адміністративного від 28 травня 2014 року у справі № 812/2601/14 (головуючий І інстанції Каюда А.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір снабженія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення від 10.12.2013 №0000292209 та від 13.12.2013 №0000302209,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання недійсними податкові повідомлення - рішення від 10.12.2013 №0000292209 та від 13.12.2013 №0000302209.

Постановою Луганського окружного адміністративного від 28 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що в Податковому кодексі не зазначено, що ненадання разом з додатком №8 копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, є підставою для скасування податкового кредиту підприємства. Позивач зазначив, що оскільки документальні позапланові виїзні перевірки повинні у постачальника ПП «АЛЛВО флор», ТОВ «Даріана-Трейд», ТОВ «Мегвас» не проводилося з приводу виявлених розбіжностей і факт формування показників податкової звітності не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 Кодексу, а також факт відсутності господарських операцій або неправомірність їх здійснення за вищенаведеними податковими накладними не доказаний, тому податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані недійсними. Позивач також зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що всі необхідні документи були надані ним до заперечень на акти камеральних перевірок, а податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, які додаються до заяви, в паперовій формі, після подання останньої засобами електронного зв'язку в електронній формі.

ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем 17.10.2013р. було подано декларацію з ПДВ за вересень 2013 року з додатком № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних)". В додатку №8 позивачем зазанчено 10 податкових накладних по контрагентах ПП "Алфо флор", ТОВ "Даріана Трейд" та ТОВ "Мегвас", які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На адресу податкового органу позивач листом від 24.10.2013р. надіслав копії податкових накладних, зазначених у додатку №8 до декларації з ПДВ за вересень 2013 року .

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт від 19.11.2013р. №34/12-34-22-09/31594936, яким встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року в розмірі 26573 гривень.

При здійсненні перевірки встановлено, що документи (копії податкових накладних) до декларації за вересень 2013 року надійшли до податкового органу не у строк визначений кодексом для подачі податкової звітності. Також податкові накладні не є документами бухгалтерського обліку та не підтверджують факт розрахунків або сплати податку у зв"язку з придбанням таких товарів і не є первинними документами, які підтверджують факт отримання товарів (накладні, платіжні доручення, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчує факт сплати ПДВ у зв"язку з придбанням товарів/послуг).

Позивач не погодився з висновками акту камеральної перевірки та подав заперечення на нього від 19.11.2013р. (отримані податковим органом 29.11.2013) з додатками - первинними документами, що підтверджують факт отримання товарів та сплати ПДВ за податковими накладними, зазначеними в додатку №8 до декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

Листом від 05.12.2013р. податковий орган повідомив позивача про розгляд його заперечень на акт перевірки та залишення висновків акту без змін.

За наслідками проведеної камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013р. №000292209 про збільшення грошового зобов"язання з ПДВ на 26573 грн. за основним платежем та 13286,50 грн. за штрафними санкціями.

Позивачем 19.11.2013р. було подану декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року з додатком №8, в якому зазанчено 20 податкових накладних по контрагентах ПП "Алфо флор" та ТОВ "Мегвас" які не зареєстровано реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цієї ж дати 19.11.2013р. позивачем супровідним листом було надіслано податковому органу копії податкових накладних, зазанчених в додатку №8 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року , за результатами якої складено акт від 25.11.2013р. №39/12-34-22-09/31594936 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2013р. №0000302209 про збільшення суми грошового зобов"язання з ПДВ на 82011 грн. за основним зобов"язанням та 41005,50 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття спірного рішення також послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що надані позивачем податкові накладні не є документами бухгалтерського обліку та не підтверджують факт розрахунків або сплати податку у зв"язку з придбанням таких товарів і не є первинними документами, які підтверджують факт отримання товарів (накладні, платіжні доручення, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчує факт сплати ПДВ у зв"язку з придбанням товарів/послуг).

На акт камеральної перевірки позивачем було надано письмові заперечення з додатками - первинними документами, що підтверджують отримання товарів та сплату ПДВ за податковими накладними, зазначеними в додатку №8 до декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Заперечення позивача на акт камеральної перевірки та скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення залишені без задоволення, а рішення без змін

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наведеною нормою також встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За приписами цієї норми в разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, за приписами наведеної норми підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є подання платником податків до податкового органу не тільки заяви ( додаток 8) , а в обов'язковому порядку ще копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем декларації з ПДВ за вересень 2013 та жовтень 2013р. було подано з додатком № 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних)", до якої не було додано копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що не надання таких документів, є порушенням позивачем приписів статті 201.10Податкового кодексу, а тому відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Висновок позивача про те, що податковим законодавством не визначено граничного строку подання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», колегія суддів вважає помилковим, оскільки за приписами п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України наведені документи надаються безпосередньо до заяви (додаток 8), подання якої і є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту .

Доводи відповідача з посиланням на ті обставини що у постачальників ПП "Алфо флор", ТОВ "Даріана Трейд" та ТОВ "Мегвас" не проводилися перевірки з приводу виявлених розбіжностей а також факту відсутності господарських операцій, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки, в даному випадку, податковим органом не надавалася оцінка реальності, товарності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а було лише досліджено дотримання порядку заповнення податкової декларації, додатку №8 до неї, та з огляду на ненадання визначених статтею 201.10 ПКУ документів, здійснено висновок про безпідставність включення зазначених в додатку № 8 сум до складу податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір снабженія» на постанову Луганського окружного адміністративного від 28 травня 2014 року у справі №812/2601/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного від 28 травня 2014 року у справі № 812/2601/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Сухарька М.Г.