Ухвала суду № 46635620, 07.07.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року справа №428/1565/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2015р. у справі № 428/1565/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконним рішення №4/2015 від 09 січня 2015 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з моменту звернення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому просила визнати незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області №4/2015 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року з моменту звернення 05.01.2015 року, зарахувавши до стажу роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою 13 років 3 місяці 3 дні: в тому числі - термін роботи на посадах секретаря суду, секретаря судових засідань Сєвєродонецького міського суду з 10.02.1984 року по 09.02.1995 року - 10 років 11 місяців 29 днів та термін роботи на посаді помічника-стажиста Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохоронної прокуратури з 17.02.1997 року по 21.05.1999 року - 02 роки 03 місяці 04 дні.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2015р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру», у редакції чинній на момент прийняття ОСОБА_4 на роботу під поняттям «прокурор» розумілись в тому числі помічники прокурорів. На момент прийняття позивача на роботу до органів прокуратури в неї не було необхідного досвіду роботи, через це її було призначено на посаду помічника-стажиста Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохоронної прокуратури.

Також позивач вказує на помилковість висновку суду першої інстанції щодо не зарахування періоду роботи на посадах секретаря суду, секретаря судових засідань Сєвєродонецького міського суду з 10.02.1984 року по 09.02.1995 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років через відсутність у ОСОБА_4 вищої освіти на час виконання обов'язків на зазначених посадах. Позивач зазначає, що Закон України «Про прокуратуру» зараховує до стажу роботи, що дає право на пенсію, саму роботу, а відсутність диплому про вищу освіту не є підставою для відмови в зарахуванні трудового стужу державного службовця.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.

05 січня 2015 року ОСОБА_4 звернулась с заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням УПФУ в м. Сєверодонецьку Луганської області №4/2015 від 09.01.2015 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років за приписами ст.511 Закону України «Про прокуратуру» через недостатність стажу роботи на посадах державних службовців.

З вказаним розпорядженням ОСОБА_4 не погодилась і звернулась з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років. Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих прокуратури, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається в розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, з розрахунку 60 відсотків місячного заробітку за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідно до копії диплома спеціаліста серії МВ №11500084, виданого Університетом внутрішніх справ МВС України ОСОБА_4 отримала повну вишу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста -10.04.1999 року.

З наданих позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області документів для призначення пенсії за вислугу років вбачається, що ОСОБА_4 працювала на посаді державного службовця з 10.02.1984р. по 09.02.1995р. - 11 років 00 місяців 00 днів та в органах прокуратури працює з 17.02.1997р. - на посаді помічника-стажиста, з 21.05.1999р. на посадах старшого помічника прокурора, старшого прокурора по теперішній час, тобто на момент звернення 05.01.2015р. вона мала - 15 років 05 місяців 12 днів. На підставі чинного законодавства України ОСОБА_4 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідних 22 років вислуги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позову через те, що з 21.05.1999р. вона була призначена на іншу посаду, а саме старшим помічником Лисичансько-Рубіжанського природоохоронного міжрайонного прокурора, а тому період роботи на посаді помічника-стажиста обчислений невірно. Знаходження на посаді державного службовця особи не маючої юридичної освіти, не надає останній права на обчислення пенсії за вислугу років згідно з діючим на той час законодавством.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2015р. у справі № 428/1565/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконним рішення №4/2015 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з моменту звернення - залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 квітня 2015р. у справі № 428/1565/15-а - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів М.Г. Сухарьок

Т.Г. Гаврищук

А.А. Блохін